Мій Бердичів
Історія - Сьогодення - Люди
28 липня 2014 р. Головна
Пошук
Toggle
Loading
Ми в соціальних мережах:
Toggle


Наші друзі:
Toggle

http://berdicheva.net - кажуть, колишнього Бердичева вже немає. А такий був?

http://foto.berdychiv.in.ua/ -
фотоархів Бердичева.




 


Нові надходження в галерею
Toggle
Наші відвідувачі:
Toggle

Locations of visitors to this page

Free counters!


Система Orphus


Ви знайшли орфографічну помилку? Ми готові її виправити! Для цього виділіть слово з помилкою та натисніть комбінацію клавіш Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це адміністрацію сайту.




Перекласти на іншу мову?

 


Основна мова веб-сайту – українська. Мовний переклад виконується за допомогою технології Google Translator, що в окремих випадках призводить до неточного перекладу слів та понять.




Карта Бердичева



Мальовниче наше місто, красиве. І як багато містечок Волині, має давню і цікаву історію. Але чи знаємо ми про це, чи бачимо красу міста у повсякденній метушні? На нашому вебсайті ви ознайомитесь як з історичними світлинами міста та району, так і з цікавими фактами історії та сьогодення Бердичева, які відображені у наших статтях та проектах. Ви пізнаєте місто таким, яким його бачимо та знаємо ми. Це - наше місто, це наш Бердичів.


Анатолій Горобчук, Василь Котов.

Цей день в історії Бердичева
28 липня
1988 р. — у липні місяці на баланс комбінату громадського харчування та міського парку культури і відпочинку імені Тараса Шевченко прийнята нова споруда – дитячий комплекс по вулиці Свердлова, поряд з універмагом "Дитячий світ" (нині торговий комплекс "Новий світ" по вулиці Вінницькій). Це дитяче містечко було збудоване за пайової участі підприємств, установ та організацій міста. У його складі кафе та ігровий комплекс у вигляді фортеці, прикрашений декоративною стіною.
Події
Публікація: 20 липня 2014 р.

19 та 20 липня католицька громада міста Бердичева святкувала 258-у річницю з дня коронації Ікони Матері Божої Бердичівської. І традиційно до міста прибуло багато гостей не лише з України, а й з-за кордону.

Святкування Урочистості Матері Божої Бердичівської проходила на площі біля Всеукраїнського Санктуарію Матері Божої Святого Скапулярію, яка напередодні рішенням Бердичівського міського виконавчого комітету отримала назву – площа св. Йоана Павла II.


Фоторепортаж з цієї події представлено у розділі Події в фотографіях тут >>.


Святкування 258-ї річниці коронації ікони Матері Божої Бердичівської.

19-20 липня 2014 року. Святкування 258-ї річниці коронації
ікони Матері Божої Бердичівської.

Натисніть на зображення, щоб переглянути його у збільшеному вигляді.





Публікація: 13 липня 2014 р.

12 липня в приміщенні міського Палацу культури ім. О.А. Шабельника відбулись фінальні бої та урочисте закриття турніру за участю братів Кличків.

Найвищі нагороди в усіх інших 9 вагових категоріях дісталися українцям. Кращим боксером турніру став Віктор Петров з Тернополя. Переможців нагороджував особисто Володимир Кличко. Чемпіон світу відзначив, що рівень боксу, як аматорського, так і професійного, у нашій країні росте, і нинішня молодь краща, ніж його покоління.


Фоторепортаж з цієї події представлено у розділі Події в фотографіях тут >>.


12 липня 2014 року. ХVІ Міжнародний турнір з боксу класу "А" серед молоді на призи братів Кличків.

12 липня 2014 року. ХVІ Міжнародний турнір з боксу класу "А" серед молоді
на призи братів Кличків.

Натисніть на зображення, щоб переглянути його у збільшеному вигляді.





Публікація: 11 липня 2014 р.

Сьогодні на нашому веб-сайті чергова розповідь про цікаву людину – у розділі Постаті Бердичівщини розміщено біографію Станіслава Григоровича Ганського (1880-1937), католицького священика з відомого дворянського роду Ганських, українського релігійного діяча 1910-1920-х рр.

Станіслав Ганський народився 14 грудня 1880 року в Бердичеві в польській дворянській родині. У 1907 році Станіслав закінчує Житомирську семінарію й був рукопокладений у сан католицького священика.

На початку 1920-х років Станіслав Ганський займається пасторським служінням у Летичеві, Оринині, Жмеринці. Під час польсько-радянської війни 1919-1921 рр. активно виступає проти грабежів воюючими арміями місцевого населення. Станіслав Ганський – один з небагатьох католицьких священиків, які залишилися зі своєю паствою на землях, що відійшли більшовикам, після того як польська армія відступила на захід.

У середині 1920-х років Ганського декілька разів заарештовували за активний опір конфіскації церковних цінностей, але згодом відпускали. У 1930 році Станіслава Ганського в черговий раз заарештували представники ОДПУ, звинуватили по статті 54-10 ("антирадянська пропаганда і агітація") Кримінального Кодексу УРСР і засудили до 8 років таборів. Рішенням судової трійки НКВС від 25 листопада 1937 р. його розстріляли на Соловках 8 грудня 1937 р. Реабілітація Станіслава Ганського відбулась лише через півстоліття – у 1989 році.





Публікація: 20 червня 2014 р.

Сьогодні на сторінках нашого веб-сайту публікується чергова стаття – у розділі Історія підприємств розміщено розповідь про міський кінотеатр ім. М. Фрунзе.

Будівля, яку майже 90 останніх років буде займати кінотеатр, збудували рівно 110 років тому – у далекому 1904. Казначейство міської Думи, що тут розмістили, буде займати будівлю лише до 1920 року. Вже у 1925 році на місці казначейства з'являється кінотеатр "Зоря", в якому демонструються фільми німого кіно. Але прогрес не стоїть на місці, і вже у 1937 році на місці "Зорі" після її реконструкції з'являється новий, звуковий, кінотеатр. Йому того ж року надали ім'я радянського командарма Михайла Васильовича Фрунзе.

Остаточного свого вигляду, яким його знає нинішнє покоління бердичівлян, кінотеатр набув у 1953 році. Тоді було облаштовано два зали – великий на 516 місць, і малий – на 150 місць, які обладнані зручними кріслами. Також реконструйовано фасад, організовано буфет, кімнату для куріння, побутові приміщення. У такому вигляді кінотеатр ім. Фрунзе – справжній центр культурного життя Бердичева – проіснував до 2013 року.

На сьогодні кінотеатр припинив своє існування. Але пам'ять про нього, про численні вечори, проведені у його залах за переглядом кінокартин, буде ще довго зберігатись у серцях тисяч і тисяч бердичівлян.


Кінотеатр ім. Фрунзе у другій половині 1970-х років.

Кінотеатр ім. Фрунзе у другій половині 1970-х років.
Натисніть на зображення, щоб переглянути його у збільшеному вигляді.





Публікація: 16 червня 2014 р.

Скржинський Платон Олександрович (1922-2003) – учасник Великої Вітчизняної війни, руху Опору у В'єтнамі.

Скржинський
Платон Олександрович,
учасник Вітчизняної війни,
руху Опору у В'єтнамі.

Сьогодні наша розповідь про бердичівлянина, людину дивовижної долі – Платона Олександровича Скржинського (1922-2003).

Платон Скржинський пройшов через дві війни: Велику Вітчизняну, яку радянський народ вів проти німецького фашизму, та війну Опору проти французьких колонізаторів у В’єтнамі. Ці страшні війни забрали у Платона Олександровича майже все – малу батьківщину, можливість бачити своїх батьків, рідних. Але й подарували – долю, сповнену неймовірних випробувань, пригод та переживань. Подарували нову родину, хоч і нетривке, але сімейне щастя. Доля Платона Скржинського може слугувати яскравою ілюстрацією того, як в ім'я досягнення власних цілей "маленьку людину" нещадно намагались перемолоти жорнова бездушних державних машин, не звертаючи при цьому уваги на життя людей.

Сьогодні у розділі Постаті Бердичівщини розміщено розповідь про Платона Скржинського – учасника Великої Вітчизняної війни та руху Опору у В'єтнамі.










Наступна »