Мій Бердичів
Історія - Сьогодення - Люди
20 квітня 2014 р. Головна
Пошук
Toggle
Loading
Ми в соціальних мережах:
Toggle


Наші друзі:
Toggle

http://berdicheva.net - кажуть, колишнього Бердичева вже немає. А такий був?

http://foto.berdychiv.in.ua/ -
фотоархів Бердичева.




 

Нові надходження в галерею
Toggle
Наші відвідувачі:
Toggle

Locations of visitors to this page

Free counters!


Система Orphus


Ви знайшли орфографічну помилку? Ми готові її виправити! Для цього виділіть слово з помилкою та натисніть комбінацію клавіш Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це адміністрацію сайту.




Перекласти на іншу мову?

 


Основна мова веб-сайту – українська. Мовний переклад виконується за допомогою технології Google Translator, що в окремих випадках призводить до неточного перекладу слів та понять.




Карта Бердичева



Мальовниче наше місто, красиве. І як багато містечок Волині, має давню і цікаву історію. Але чи знаємо ми про це, чи бачимо красу міста у повсякденній метушні? На нашому вебсайті ви ознайомитесь як з історичними світлинами міста та району, так і з цікавими фактами історії та сьогодення Бердичева, які відображені у наших статтях та проектах. Ви пізнаєте місто таким, яким його бачимо та знаємо ми. Це - наше місто, це наш Бердичів.


Анатолій Горобчук, Василь Котов.

Цей день в історії Бердичева
20 квітня
2004 р. — у Бердичеві помер Віталій Олексійович Лонський (1927-2004) – заслужений тренер СРСР та України, засновник всесвітньовідомої школи стрибунів у висоту, Почесний громадянин міста Бердичева. Поховали видатного тренера у секторі почесних поховань загальноміського кладовища по вулиці Войкова. На могилі 2004 року встановлений залізний хрест з меморіальним написом (висота 2,2 м). У 2005 році хрест замінено на гранітну стелу з портретом Віталія Лонського і присвятним написом: "Лонський Віктор Олексійович. 11.04.1927 р. – 20.04.2004 р. От тех, кто помнит и скорбит".
1998 р. — рішенням виконкому міської Ради за багаторічну сумлінну працю в органах влади міста, розвиток соціально-економічної структури, активну участь у громадсько-політичному житті присвоєно звання "Почесний громадянин міста Бердичева" секретарю міськвиконкому Хмельницькому Михайлу Васильовичу, а також ветеранам Великої Вітчизняної війни та визволителям міста Бердичева від німецько-фашистських загарбників Демиденку Валеріану Никодимовичу, Шмоніну Івану Омеляновичу і Павленко Івану Васильовичу.
1980 р. — в Бердичеві з нагоди 110-річчя з дня народження вождя Жовтневої революції Володимира Ілліча Леніна відзначили свято вулиці Леніна. Зранку біля адміністративного будинку шкіряного об'єднання імені Ілліча пройшов мітинг, після якого святкова колонна демонстрантів під звуки духових оркестрів пройшла вулицями Леніна та Карла Лібкнехта до пам’ятника В.І. Леніну і поклала живі квіти до його підніжжя. В урочистій обстановці найкращих жовтенят було прийнято в піонери, а піонерам вручено комсомольські квитки. Колектив парку культури і відпочинку ім. Т.Г. Шевченка на честь свята вулиці Леніна організував цікаві змістовні заходи, масове гуляння трудящих.
1965 р. — виконком Бердичівської міської ради приймає рішення №226, згідно якого іменем Героя Радянського Союзу генерал-майора Володимира Васильовича Луппова у місті Бердичеві названа вулиця, що до цього носила назву Грецька. Згідно цього ж рішення на початку вулиці на житловому будинку №32/1 встановлено меморіальну дошку на честь Героя. Дошка виготовлена з білого мармуру, на ній присвятний напис: "Герой Радянського Союзу генерал-майор Луппов Володимир Васильович загинув в боях за визволення м. Бердичева 5.I-1944 року, народився в 1897 р.".
1925 р. — в селі Кручиніно (рос. Кручинино) Уфимського району Башкирської АРСР народився Михайлов Олександр Фадейович (1925-1944). Олександр Михайлов у 1943 році був призваний до лав Червоної Армії, кулеметник мотострілецького батальйону 69-ї механізованої бригади 9-го механізованого корпусу 3-ї гвардійської танкової армії. Відзначився в боях під час форсування ріки Дніпро, Указом Президії Верховної Ради СРСР від 17 листопада 1943 року за взірцеве виконання бойових завдань командування і проявлені при цьому героїзм і мужність рядовому Михайлову Олександру Фадейовичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордену Леніна і медалі "Золота Зірка". На початку січня 1944 року 69-а механізована бригада приймає участь у жорстоких боях на Житомирщині. В одному з боїв за село Осикове Бердичівського району 2 січня 1944 року Олександр Михайлов пав смертю хоробрих. Похований Олександр Фадейович Михайлов у братській могилі в північно-східній частині села.
1924 р. — в залі Центрального Робітничого Клубу силами драматичного гуртка цього ж клубу було організовано вечір-спектакль під керівництвом артистки-режисера Закоханой. Глядачі подивились драму М. Строніна "Смерть". Після спектаклю були організовані сольні виступи співаків, виступ хору, декламація поезії і прози, танці.
Події
Публікація: 20 квітня 2014 р.


Сьогодні виповнюється 89 років з дня народження Михайлова Олександра Фадейовича (1925-1944) – рядового, кулеметника мотострілецького батальйону 69-ї механізованої бригади 9-го механізованого корпусу 3-ї гвардійської танкової армії, Герой Радянського Союзу. Олександр Михайлов народився 20 квітня 1925 року в селі Кручиніно (рос. Кручинино) Уфимського району Башкирської АРСР. До лав Червоної Армії призваний у 1943 році з 3-го курсу педагогічного училища.

Олександр Михайлов відзначився в боях під час форсування ріки Дніпро: в ніч на 22 вересня 1943 року в числі перших він форсував ріку і сприяв її подоланню своїм підрозділом. В боях на букринському плацдармі вогнем з кулемета підтримував наступ своєї роти, стійко відбивав контратаки ворога, знищив до 20-и гітлерівців. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 17 листопада 1943 року за взірцеве виконання бойових завдань командування і проявлені при цьому героїзм і мужність рядовому Олександру Михайлову присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордену Леніна і медалі "Золота Зірка".

Герою не судилось дожити до дня Перемоги. На початку січня 1944 року 69-а механізована бригада приймає участь у жорстоких боях на Житомирщині. В одному з боїв за село Осикове Бердичівського району 2 січня 1944 року Олександр Михайлов пав смертю хоробрих. Похований Олександр Фадейович Михайлов в центрі села у братській могилі.

Сьогодні на нашому веб-сайті у розділі Постаті Бердичівщини розміщено біографію Олександра Фадейовича Михайлова.





Публікація: 17 квітня 2014 р.

Сьогодні, 17 квітня, виповнюється чотири роки з моменту закладення наріжного каменю на місці будівництва храму ікони Матері Божої "Цілителька". Саме з цього дня розпочався відлік будівництва православного храму, який урочисто відкрили 28 вересня 2011 року.

З цієї нагоди на нашому веб-сайті в розділі Релігійна Бердичівщина розміщено розповідь про зародження, будівництво, урочисте відкриття та сьогодення храму на честь ікони Матері Божої "Цілителька", що нині знаходиться на території Центральної міської лікарні.


Храм на честь ікони Матері Божої "Цілителька".

Храм на честь ікони Матері Божої "Цілителька".
Натисніть на зображення, щоб переглянути його у збільшеному вигляді.





Публікація: 8 квітня 2014 р.


На нашому веб-сайті чергове оновлення: у розділі Постаті Бердичівщини розміщено розповідь про учасника Великої Вітчизняної війни Івана Даниловича Піорунського.

Іван Піорунський народився 19 січня 1904 року у селі Дмитрівка (нині входить до складу селища Гришківці) Бистрицької волості Бердичівського повіту. Отримав початкову освіту в Гришковецькій трудовій школі №11.

По закінченні школи Іван Піорунський пішов служити у Червону Армію. Спочатку – полкова школа молодших командирів, школа червоних старшин, згодом – військова академія, яку закінчив з відзнакою.

Початок Великої Вітчизняної війни Іван Данилович зустрів досвідченим офіцером-танкістом. Підполковник Піорунський обіймав посаду начальника штабу 166-ї танкової бригади 13-го танкового корпусу. У липні 1942 року ворог рвався до Сталінграду. 26 липня його частини прорвали фронт та відрізали правофлангові з'єднання 62-ї армії. Іван Данилович прийняв рішення атакувати, згідно наказу, ворожі частини. Разом з іншими військовими частинами танкісти Івана Піорунського в районі хутора Верхня Бузинівка на крутому повороті ріки Дон під Сталінградом вступили в нерівний бій з переважаючими силами ворога. У цьому бою при взятті висоти 255,4 підполковник Піорунський загинув.

У 1968 році у дні святкування перемоги над фашистською Німеччиною на будинку №29 (нині №31), де народився І.Д. Піорунський, встановлено меморіальну дошку та іменем Героя названо вулицю. Документальні матеріали про І.Д. Піорунського розміщено в кімнаті бойової слави школи №6 (нині музей історії загальноосвітньої школи №6 ім. І.В. Житниченка).



Іван Данилович Піорунський (в центрі), Сталінградська область, 1942 р.





Публікація: 7 квітня 2014 р.


Залишається один місяць до визначного свята – 69-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні. З цієї нагоди на нашому веб-сайті стартує щорічна тематична акція під назвою "69-й річниці Перемоги присвячується". Впродовж чотирьох наступних тижнів ми плануємо розмістити на сайті нові цікаві матеріали, які стосуються Перемоги нашого народу у Великій Вітчизняній війні: біографії видатних земляків, що приймали участь у тій страшній війні, розповіді про маловідомі епізоди війни, сьогодення ветеранів. Все це ви побачите в наступних наших публікаціях.

Славимо Велику Перемогу! Шануємо пам'ять живих та померлих!






Публікація: 30 березня 2014 р.

29 березня о 18:00 годині на Центральній площі міста Бердичева відбувся поминальний молебень (40 днів) на вшанування пам'яті загиблих Героїв Небесної сотні за участю священнослужителів різних конфесій.


Фоторепортаж з цієї події представлено у розділі Події в фотографіях тут >>.


29 березня 2014 року. Поминальний молебень на вшанування пам'яті загиблих Героїв Небесної сотні.

29 березня 2014 року. Поминальний молебень на вшанування пам'яті загиблих
Героїв Небесної сотні.

Натисніть на зображення, щоб переглянути його у збільшеному вигляді.





Наступна »