Мій Бердичів
Історія - Сьогодення - Люди
20 жовтня 2014 р. Головна
Пошук
Toggle
Loading
Ми в соціальних мережах:
Toggle


Наші друзі:
Toggle

http://berdicheva.net - кажуть, колишнього Бердичева вже немає. А такий був?

http://foto.berdychiv.in.ua/ -
фотоархів Бердичева.




 


Нові надходження в галерею
Toggle
Наші відвідувачі:
Toggle

Locations of visitors to this page

Free counters!


Система Orphus


Ви знайшли орфографічну помилку? Ми готові її виправити! Для цього виділіть слово з помилкою та натисніть комбінацію клавіш Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це адміністрацію сайту.




Перекласти на іншу мову?

 


Основна мова веб-сайту – українська. Мовний переклад виконується за допомогою технології Google Translator, що в окремих випадках призводить до неточного перекладу слів та понять.




Карта Бердичева



Мальовниче наше місто, красиве. І як багато містечок Волині, має давню і цікаву історію. Але чи знаємо ми про це, чи бачимо красу міста у повсякденній метушні? На нашому вебсайті ви ознайомитесь як з історичними світлинами міста та району, так і з цікавими фактами історії та сьогодення Бердичева, які відображені у наших статтях та проектах. Ви пізнаєте місто таким, яким його бачимо та знаємо ми. Це - наше місто, це наш Бердичів.


Анатолій Горобчук, Василь Котов.

Цей день в історії Бердичева
20 жовтня
2012 р. — у Бердичеві припинив своє існування інформаційно-рекламний тижневик "Бердичівська панорама". Газета з'явилась на ринку інформаційних послуг у березні 2010 року, виходила раз на тиждень спочатку тиражем у 13400 екземплярів, потім тираж поступово зменшився до 5 тисяч. Засновником та головним редактором газети був Олександр Бабський. На своїх сторінках "Бердичівська панорама" окрім міських новим розміщувала багато корисної та розважальної інформації: рекламу, оголошення, статті, гороскоп, прогноз погоди, ТВ програму на 18 каналів з анонсами, кросворд, анекдоти, що дозволяє зацікавити практично всі верстви населення нашого міста. Всього за роки свого існування вийшло 150 номерів цього тижневика.
2006 р. — у гуманітарній гімназії №2 та загальноосвітній школі №3 відбулися зустрічі учнів з Ольгою Дзюрбей – дочкою відомого бердичівського художника Олександра Савовича Яцюка (1920-1986). Ольга Олександрівна пішла по стопам свого батька, стала художницею. У своїй творчості вона сповідує художні напрями авангардизму та сюрреалізму. Її картини можна зустріти в Данії, Швейцарії, Сполучених штатах, і, звичайно, в Україні. У 2007 році Ользі Дзюрбей присвоєно звання "Майстер народної творчості".
1967 р. — Бердичівський завод хімічного машинобудування "Прогрес" за перемогу в соціалістичному змаганні на ознаменування 50-річчя Великого Жовтня нагороджено Пам’ятним прапором Центрального Комітету КП України, Президії Верховної Ради УРСР, Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради. Пам'ятний прапор залишено в колективі на вічне зберігання як символ трудової доблесті. Нині Пам'ятний прапор зберігається в музеї історії машинобудівного заводу "Прогрес".
Події
Публікація: 18 жовтня 2014 р.

Напередодні великого православного свята – Покрови Пресвятої Богородиці – у місті Рівне відбулось нагородження переможців 9-го Міжнародного Салону художньої фотографії RIVNE-PHOTO-FEST, 2014. Як і в попередні роки, учасниками та, що особливо приємно, переможцями фестивалю стали бердичівські фотохудожники.


Фоторепортаж з цієї події представлено у розділі Події в фотографіях тут >>.


12 жовтня 2014 року. Нагородження переможців конкурсу "Фотовернісаж на Покрову, 2014".

12 жовтня 2014 року. Нагородження переможців конкурсу "Фотовернісаж на Покрову, 2014".
Натисніть на зображення, щоб переглянути його у збільшеному вигляді.





Публікація: 14 жовтня 2014 р.

Еля Шаєвич Рондель.

Еля Шаєвич Рондель
(1922-2014).

З глибоким сумом повідомляємо, що 13 жовтня цього року на 93-у році життя перестало битись серце відомої багатьом бердичівлянина людини, справжньої легенди Бердичева 60-70-х років XX століття – Елі Шаєвича Ронделя, більш відомого як Ізя-газировщик.

Світлу пам'ять про цю людину зберігатимуть всі, хто його знав. Перебуваючи останні роки в Сполучених Штатах, всі, хто його бачив хоч раз, відмічали його привітну променисту посмішку.

Веб-сайт "Мій Бердичів" висловлює щире співчуття родині Елі Ронделя з приводу важкої втрати. Пам'ять про цю чудову та світлу людину зберігатиметься в наших серцях!








Публікація: 10 жовтня 2014 р.

У читальному залі міської бібліотеки по вулиці Вінницькій пройшла презентація книги бердичівлянки, педагога гуманітарної гімназії №2, відомого у місті краєзнавця Мілади Вікторівни Мартинюк під назвою "Історія Бердичева в обличчях".


Фоторепортаж з цієї події представлено у розділі Події в фотографіях тут >>.


8 жовтня 2014 року. Презентація книги Мілади Мартинюк "Історія Бердичева в обличчях".

8 жовтня 2014 року. Презентація книги Мілади Мартинюк
"Історія Бердичева в обличчях".

Натисніть на зображення, щоб переглянути його у збільшеному вигляді.





Публікація: 6 жовтня 2014 р.

У недільний день 5 жовтня у греко-католицькій громаді Бердичева відбулась визначна подія – здійснено чин освячення власного храму, храму в ім'я Святого Рівноапостольного князя Володимира і Священномученика Йосафата. Споруджений на кошти громади за підтримки численних меценатів, храм став видимим результатом тривалої праці релігійної громади, яка відродилась у Бердичеві двадцять років тому – саме на початку жовтня 1994 року в місті було проведено першу Службу Божу цієї конфесії.


Фоторепортаж з цієї події представлено у розділі Події в фотографіях тут >>.


5 жовтня 2014 року. Акт освячення храму в ім'я Святого Рівноапостольного князя Володимира і Священномученика Йосафата.

5 жовтня 2014 року. Акт освячення храму в ім'я Святого Рівноапостольного князя Володимира і Священномученика Йосафата.
Натисніть на зображення, щоб переглянути його у збільшеному вигляді.





Публікація: 3 жовтня 2014 р.

"Частіше були б ярмарки…"


Ярмарок "Бердичівські торги". 14 вересня 1996 року.

Ярмарок "Бердичівські торги".
14 вересня 1996 р.

Ярмарки давно та по праву увійшли в історію Бердичева, залишаючи в ній помітний та цілком заслужений слід. Згадаймо лише, що впродовж більш як 100 років (з 1765 до середини XIX століття) у містечку на Волині діяло великих 10 торгових ярмарків (Онуфріївський, Успенський, Дем'янівський, Йорданський, Пасхальний та інші), які завдяки низьким податкам відігравали чи не головну роль у піднесенні економіки Бердичева.

Та не лише у давнину славився Бердичів ярмарками. У новітній історії міста також є про що згадати. Фраза, винесена в заголовок цієї статті, була взята не з книг по історії Бердичева, а з назви замітки у міськрайонці "Земля Бердичівська" за 1994 рік, в якій розповідали про проведення осіннього ярмарку.

Це нині, в часи розвинутого чи то капіталізму, чи все ж ринкових відносин, ярмарки втратили те значення, а з ним шарм, подих епохи, які мали на той час. А на початку 90-х вони стали рушієм, для декого – спасінням в роки економічної кризи, яка з головою накрила молоду незалежну країну.

А розпочалось усе на початку 1990-х років. У цей час, у зв’язку з розпадом економічних зв’язків у колишньому СРСР, дуже актуальними стають ярмарки по продажу товарів легкої промисловості і сільського господарства. Ініціатором таких ярмарків у Бердичеві стає шкіроб’єднання імені Ілліча, яким на цей час керує Олександр Клекота. На території власного парку культури і відпочинку організовуються торгові місця, облаштовуються павільйони. Під час ярмарку підприємства мають можливість продати власну продукцію за вигідними цінами, а жителі міста – придбати необхідні для себе дефіцитні товари, часто за цінами, що були значно нижчими ніж у роздрібній торгівлі. Вперше такий ярмарок у Бердичеві пройшов 28 квітня 1991 року, а восени – 27 жовтня того ж року. З цього часу вони стали традиційними.

У середині 1990-х років у ярмарках беруть участь до 140 підприємств промисловості та сільського господарства міст і районів Житомирської, Київської, Вінницької, Хмельницької, Чернігівської, Черкаської, Одеської, Запорізької та інших областей, зарубіжні компанії. Товарообіг сягає десятків мільярдів карбованців. Так тривало майже десятиліття. Лише банкрутство шкіроб’єднання імені Ілліча та розвиток роздрібної торгівлі поставили хрест на цьому починанні – наприкінці 90-х бердичівські ярмарки припиняють своє існування.

Відчути подих тих часів, побачити бердичівські ярмарки власними очима дозволяють численні фотографії, які зберігаються в архівах містян. Сьогодні ознайомитись з ними можуть і відвідувачі нашого веб-сайту – у розділі Події в фотографіях розміщено фоторепортажі, які розповідають про ярмарки 90-х:

- 24 вересня 1995 року. Осінній ярмарок "Бердичівські торги-95";

- 14 вересня 1996 року. Ярмарок "Бердичівські торги".

Запрошуємо!


Під час осіннього ярмарку "Бердичівські торги-95", 24 вересня 1995 р.

Під час осіннього ярмарку "Бердичівські торги-95", 24 вересня 1995 р.
Натисніть на зображення, щоб переглянути його у збільшеному вигляді.





Наступна »