Мій Бердичів
Історія - Сьогодення - Люди
23 вересня 2014 р. Головна
Пошук
Toggle
Loading
Ми в соціальних мережах:
Toggle


Наші друзі:
Toggle

http://berdicheva.net - кажуть, колишнього Бердичева вже немає. А такий був?

http://foto.berdychiv.in.ua/ -
фотоархів Бердичева.




 


Нові надходження в галерею
Toggle
Наші відвідувачі:
Toggle

Locations of visitors to this page

Free counters!


Система Orphus


Ви знайшли орфографічну помилку? Ми готові її виправити! Для цього виділіть слово з помилкою та натисніть комбінацію клавіш Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це адміністрацію сайту.




Перекласти на іншу мову?

 


Основна мова веб-сайту – українська. Мовний переклад виконується за допомогою технології Google Translator, що в окремих випадках призводить до неточного перекладу слів та понять.




Карта Бердичева



Мальовниче наше місто, красиве. І як багато містечок Волині, має давню і цікаву історію. Але чи знаємо ми про це, чи бачимо красу міста у повсякденній метушні? На нашому вебсайті ви ознайомитесь як з історичними світлинами міста та району, так і з цікавими фактами історії та сьогодення Бердичева, які відображені у наших статтях та проектах. Ви пізнаєте місто таким, яким його бачимо та знаємо ми. Це - наше місто, це наш Бердичів.


Анатолій Горобчук, Василь Котов.

Цей день в історії Бердичева
23 вересня
1993 р. — бердичівська меблева фабрика, що до цього була державним підприємством, змінила форму власності і була реорганізована у закрите акціонерне товариство "Бердичівмеблі". На цей час бердичівські меблевики освоїли виробництво комплектів меблів для передпокою та офісних, згодом було освоєно серійне виготовлення набору високохудожніх меблів для спальні "Олена", куточків м'яких меблів для кухні та для відпочинку. На виставці "Меблі-93" у Києві бердичівський набір спальні "Клавдія" був визнаний кращим.
1944 р. — Указом Президії Верховної Ради СРСР від 23 вересня 1944 року за вміле управління 44-ю гвардійською танковою бригадою та особистий героїзм, проявлений в боях по знищенню бродського угрупування противника в ході Львівсько-Сандомирської операції військ 1-го Українського фронту, гвардії полковнику Гусаковському Йосипу Іраклійовичу присвоєно звання Герой Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі "Золота Зірка". Йосип Гусаковський у січні 1944 року приймав участь у звільненні міста Бердичева від німецько-фашистських загарбників, йому у 1984 році постановою бюро міськкому Компартії України і виконкому міської Ради міста Бердичева було присвоєно звання "Почесний громадянин міста Бердичева".
1917 р. — в Бердичеві відбулася конференція військових організацій більшовиків і меншовиків-інтернаціоналістів Південно-Західного фронту. В конференції прийняли участь 110 делегатів, які представляли 7 тисяч виборців.
1897 р. — бердичівська міська дума прийняла постанову, згідно якої до будинків, що розташовані на перехресті міських вулиць, необхідно прибити дощечки з їх номерами. Цікаво, що до цього суцільної нумерації будинків, яка відома нам нині, не існувало. І для вказання точної адреси (адресат для кореспонденції) зазвичай використовували прізвище власника будинку. Наприклад, будинок Зака, будинок Альперіна і т.д.
1866 р. — згідно розпорядження київського генерал-губернатора у Бердичеві закрито монастир ордена Босих Кармелітів. Цим розпорядженням було конфісковано будівлі монастиря для потреб державних установ (поліції, пожежної дружини, військових установ), а частину будівель передано місцевим купцям (переважно євреям) під склади для товарів. Конфіскували також і землі, промислові підприємства та інше майно, що раніш належало кармелітам.
Події
Публікація: 21 вересня 2014 р.

На нашому веб-сайті чергове оновлення: у розділі Постаті Бердичівщини розміщено біографію Володимира Тимофійовича Денисюка.

Володимир Денисюк народився 11 лютого 1944 року у селі Демчин Бердичівського району. У 1947 році родина Денисюків переїздить на Волинь, в село Заліси Ратнівського району, на батьківщину глави родини. Тут Володимир Тимофійович отримав початкову освіту, по закінченні школи навчався у Луцькому педагогічному інституті ім. Лесі Українки, отримав фах викладача історії.

У 1983 році Володимир Денисюк очолює Волинське обласне управління культури. На цій посаді, яку обіймав до 1992 року, доклав чимало зусиль для вироблення концепції відродження культури Волині.

Початок роботи Володимира Денисюка як дослідника, краєзнавця припадає на 80-ті роки. Він багато уваги надає дослідженню історії провідних освітніх та мистецьких закладів, окремих колективів. Помітний внесок Володимира Денисюка у дослідження історії населених пунктів Волині. Загалом, в галузі історичного краєзнавства Володимир Денисюк став автором понад 100 публіцистичних статей.

Відмічаючи значний особистий внесок у розвиток культури у грудні 1991 року Володимиру Денисюку присвоєно почесне звання "Заслужений працівник культури". Також він нагороджений державними орденами "Знак Пошани", "Дружби народів", церковним орденом "Різдво Христове-2000" ІІ ступеня, трьома медалями.

Нині Володимир Тимофійович перебуває на заслуженому відпочинку, проживає у Луцьку.


Володимир Денисюк з друзями в день свого народження.

Володимир Денисюк з друзями в день свого народження.
Натисніть на зображення, щоб переглянути його у збільшеному вигляді.





Публікація: 16 вересня 2014 р.

Цьогорічний мітинг-реквієм пройшов, як і в минулі роки, біля пам’ятного знаку жертвам Голокосту по вулиці Молодогвардійській. У ньому прийняли участь представники міської влади на чолі з міським головою Василем Мазуром, єврейська община міста Бердичева та учні міських шкіл, коледжу промисловості, економіки та права.


Фоторепортаж з цієї події представлено у розділі Події в фотографіях тут >>.


15 вересня 2014 року. Мітинг-реквієм біля пам'ятного знаку жертвам Голокосту.

15 вересня 2014 року. Вшанування жертв Голокосту.
Натисніть на зображення, щоб переглянути його у збільшеному вигляді.





Публікація: 25 серпня 2014 р.

Копитко Леонід Степанович.

Копитко Леонід Степанович.

За декілька днів у нашому місті відбудеться Всеукраїнський турнір з футболу серед юнаків на призи Почесного громадянина міста Бердичева, колишнього тренера-викладача бердичівської ДЮСШ Леоніда Копитка. Ця футбольна подія стала для нас приводом згадати, а головне розповісти, про нашого видатного дитячого тренера – Леоніда Степановича Копитка, який все своє життя віддав вихованню юних футболістів.

Копитко Леонід Степанович народився 31 січня 1940 року у Бердичеві. З 18-ти років Леонід Степанович працює на заводі "Прогрес", одночасно виступає за тамтешню футбольну команду "Авангард". Наприкінці 50-х — на початку 60-х років "Авангард", що його потім перейменували на "Прогрес", була однією з найсильніших команд Житомирщини, адже в її складі були люди, які повністю віддавалися улюбленій грі мільйонів. Серед них Зиґмунд Возняк, Володимир Керносенко, Анатолій Пузач та інші.

У 1968 році Леонід Копитко полишає гру у складі футбольної команди "Прогрес" та переходить на тренерську роботу. З 1968 по 1969 рік працює тренером дублюючого складу "Прогрес", з 1969 року Леонід Степанович більш як чотири десятиліття працює тренером дитячо-юнацької спортивної школи міста Бердичева.

За роки тренерської роботи Леонід Степанович виховав цілу плеяду відомих спортсменів-футболістів. Серед вихованців Леоніда Копитка Володимир Шишков (майстер спорту СРСР, колишній гравець сімферопольської "Таврія", івано-франківського "Спартака", криворізького "Кривбасу"), Віктор Мудрий (колишній гравець криворізького "Кривбасу"), Олександр Чернявський (голова Житомирської обласної федерації футболу) та інші. Загалом бердичівський тренер виховав 5 майстрів спорту СРСР та України, 8 тренерів з футболу, одного гравця збірної України з футзалу, 30 гравців команд майстрів I та II ліги СРСР та України.

Рішенням Бердичівської міської ради від 07.09.2012 р. №443, розглянувши пропозицію міського голови, клопотання трудового колективу дитячо-юнацької спортивної школи міста Бердичева за багаторічну сумлінну працю в галузі фізичної культури і спорту, високий професіоналізм, пропаганду здорового способу життя серед молоді міста колишньому тренеру-викладачу відділення футболу дитячо-юнацької спортивної школи міста Бердичева Леоніду Степановичу Копитко присвоєно звання "Почесний громадянин міста Бердичева".

Сьогодні у розділі Постаті Бердичівщини розміщена біографія Леоніда Копитка – спортсмена, дитячого тренера-викладач відділення футболу ДЮСШ м. Бердичева, Почесного громадянина міста Бердичева.


Леонід Копитко вітає футбольну команду "Прогрес" з завоюванням кубку УРСР, Палац культури і техніки машинобудівного заводу "Прогрес", 1989 р.

Леонід Копитко вітає футбольну команду "Прогрес" з завоюванням кубку УРСР,
Палац культури і техніки машинобудівного заводу "Прогрес", 1989 р.

Натисніть на зображення, щоб переглянути його у збільшеному вигляді.





Публікація: 20 серпня 2014 р.

День Незалежності України.

Тихо та спокійно для бердичівлян минув нині день 19 серпня, який для багатьох в першу чергу асоціюється зі святом Яблучного Спасу (Преображення Господнього). Але 23 роки тому саме в цей день розпочались події, які в кінці кінців привели до розпаду могутнього колись Радянського Союзу та утворення нової незалежної держави – України. Саме 19 серпня 1991 року у Москві була здійснена спроба державного перевороту, відомого нині як серпневий путч. Три дні члени сумнозвісного ГКЧП намагались повернути країну назад до тоталітаризму, згорнути демократичні реформи, залишити владу в руках Комуністичної партії.

Жителі Бердичева та району зустріли події 19-21 серпня у Москві з тривогою та надією. Серед них були такі, що з обуренням сприйняли звістку про переворот. Були й такі, що відкрито підтримували дії ГКЧП. Край цим тривогам поклало рішення Верховної Ради Української РСР, яка 24 серпня ухвалила Акт проголошення незалежності. Серед народних депутатів України, що приймали цей Акт, був і депутат від Бердичівського виборчого округу №156 Олексій Олексійович Хилюк. 4 вересня 1991 року над куполом будинку Верховної Ради замайорів національний синьо-жовтий український прапор. Такий же прапор над будівлею бердичівського міськвиконкому на площі Жовтневій підняли за півтора місяці - 17 жовтня.

Чим жив Бердичів у серпневі дні 1991 року, про тривоги та надії пересічних бердичівлян, про відзначення Дня Незалежності України у нашому місті – про все це та багато іншого читайте у тематичній статті День Незалежності України, яка розміщена сьогодні у розділі Цей день в історії на нашому веб-сайті.


Встановлення жовто-блакитного прапору на будівлі бердичівського міськвиконкому.
Серед депутатів міської ради, які взяли участь у встановленні прапору – голова міської ради Олексій Хилюк, голова міського осередку Народного Руху України Павло Передрій, депутати Володимир Юрачковський, Леонід Нагорний. 17 жовтня 1991 р.

Встановлення депутатами бердичівської міської ради жовто-блакитного прапору
на будівлі міськвиконкому, 17 жовтня 1991 р.

Натисніть на зображення, щоб переглянути його у збільшеному вигляді.





Публікація: 11 серпня 2014 р.

Чергова перемога бердичівського фотохудожника.


Володимир Поліщук.

Володимир Поліщук.

Що таке майстерність? Що собою являє талант і як він проявляє себе? На ці, багато в чому риторичні запитання, людство шукає відповіді мабуть впродовж всього свого існування. І досі на них не дало чіткої відповіді. Одні вважають, що талант – це один з проявів майстерності. А майстерність – це результат постійної праці. Інші, що талант – це майстерність, дарована від Бога. Але які б відповіді не були, всі сходяться на одному – немає таланту без впертої праці, немає майстерності без стабільного результату.

Одним з яскравих прикладів такої майстерності та справжнього таланту у Бердичеві є фотохудожник Володимир Поліщук. З року в рік його фотополотна (а звичайними фотографіями їх назвати важко) отримують заслужену відзнаку на фотоконкурсах, що проходять як на Україні, так і за її межами. Варто лише згадати минулорічну перемогу – Гран-Прі – у "Фотовернісажі на Покрову" (Рівне), перше місце на першому міжнародному турне-фотовиставці "Портрет-2012" та інших.

Ось і цей рік у бердичівського фотохудожника не минув без перемоги. Нещодавно у Сербії пройшов третій Міжнародний фотографічний салон "Woman-2014", який відбувається під егідою Міжнародної федерації фотомистецтва (FIAP). У цьому конкурсі Володимир Поліщук підтвердив свою високу майстерність. Його робота "Глибинка" ("Remote place") отримала срібну медаль у розділі Життя (LIFE), ще 20 фоторобіт увійшли до фінальної експозиції у розділах Діти (CHILD), Портрет (PORTRAIT), Життя (LIFE), Вільна тема у кольорі (OPEN COLOR) та Вільна тема монохром (OPEN MONOCHROME).

Вітаємо Володимира Поліщука з черговою фотографічною перемогою!


Глибинка. Автор - Володимир Поліщук.

"Глибинка". Автор - Володимир Поліщук.
Срібна медаль третього Міжнародного фотографічного салону "Woman-2014" (Сербія).

Натисніть на зображення, щоб переглянути його у збільшеному вигляді.





Наступна »