Мій Бердичів
Історія - Сьогодення - Люди
25 жовтня 2014 р. Головна
Пошук
Toggle
Loading
Ми в соціальних мережах:
Toggle


Наші друзі:
Toggle

http://berdicheva.net - кажуть, колишнього Бердичева вже немає. А такий був?

http://foto.berdychiv.in.ua/ -
фотоархів Бердичева.




 


Нові надходження в галерею
Toggle
Наші відвідувачі:
Toggle

Locations of visitors to this page

Free counters!


Система Orphus


Ви знайшли орфографічну помилку? Ми готові її виправити! Для цього виділіть слово з помилкою та натисніть комбінацію клавіш Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це адміністрацію сайту.




Перекласти на іншу мову?

 


Основна мова веб-сайту – українська. Мовний переклад виконується за допомогою технології Google Translator, що в окремих випадках призводить до неточного перекладу слів та понять.




Карта Бердичева



Мальовниче наше місто, красиве. І як багато містечок Волині, має давню і цікаву історію. Але чи знаємо ми про це, чи бачимо красу міста у повсякденній метушні? На нашому вебсайті ви ознайомитесь як з історичними світлинами міста та району, так і з цікавими фактами історії та сьогодення Бердичева, які відображені у наших статтях та проектах. Ви пізнаєте місто таким, яким його бачимо та знаємо ми. Це - наше місто, це наш Бердичів.


Анатолій Горобчук, Василь Котов.

Цей день в історії Бердичева
25 жовтня
2008 р. — у Бердичеві по благословенню Високопреосвященного Єпископа Житомирського та Новоград-Волинського Гурія відбувся Хресний хід на відзначення 1020-ї річниці Хрещення Русі. У рамках хресного ходу відбулось освячення двох нововстановлених хрестів на кордоні селища Гришківці: зі сторони села Осикове і з боку міста Бердичева. Учасники Хресного ходу взяли участь в святкових службах, які провели у Свято-Димитрівському храмі (смт. Гришківці), Свято-Троїцькому храмі і Свято-Миколаївському соборі міста Бердичева. Детальніше...
2003 р. — на стадіоні "Колос" міста Андрушівка пройшов футбольний турнір серед команд ветеранів Андрушівського, Бердичівського, Ружинського районів, присвячений Дню визволення України від німецько-фашистських загарбників. Ветерани однойменної команди машинобудівного заводу "Прогрес", які представляли Бердичів, за результатами футбольних матчів зайняли почесне перше місце.
1988 р. — у Бердичеві на стадіоні машинобудівного заводу "Прогрес" відбулась міжнародна товариська зустріч з футболу між командами ветеранів київського "Динамо" та Фінляндії. Участь у футбольному матчі взяли такі відомі майстри шкіряного м’яча, як Йожеф Сабо, Леонід Буряк, Євген Рудаков, Стефан Решко, Сергій Кузнєцов, Юрій Роменський, Андрій Шепель, Володимир Капличний, Юрій Ковальов, Віталій Хмельницький та інші. З рахунком 3:1 (3:0) перемогли кияни. Годи забивали Леонід Буряк, Віталій Хмельницький, Андрій Біба зі сторони киян, та Йоєноцу Пентті зі сторони фінів. Протягом матчу не було жодного грубого порушення правил гри, після закінчення зустрічі всім її учасникам були вручені пам’ятні призи.
1967 р. — у Бердичеві вводиться у дію нова повністю автоматична телефонна станція на 3 тисячі номерів (відома як АТС-2). Вартість встановлення телефону для населення на момент відкриття станції становила 20 карбованців. При оформленні документів абоненту надавався також телефонний апарат, вартість якого входила до загальної вартості встановлення телефону. Для порівняння, середня місячна заробітна плата електромонтера зв'язку на цей час становила 37 карбованців, електромеханіка АТС – 80 крб., інженера – 110 крб. Телефонна станція працює і донині: сьогодні вона обслуговує біля 9 тисяч стаціонарних телефонів підприємств, установ та осель бердичівлян.
1948 р. — Рада Міністрів СРСР приймає постанову №4032 про будівництво в Бердичеві нового солодового заводу. Економічне обґрунтування будівництва та комплексно-технічні вишукувальні роботи промислового майданчика для заводу впродовж 1949 року проводить Всесоюзний трест "Проектпиво". Так розпочинається історія бердичівського солодового заводу, що розмістився на північній окраїні Бердичева по вулиці Ватутіна (колишня вулиця Елеваторна).
1944 р. — цього дня в складі Червоної Армії створено окремий батальйон зв'язку, який у повоєнний час було перейменовано у 160-й окремий ордену Червоної Зірки учбовий батальйон зв'язку. Батальйон базувався в Бердичеві у військовому містечку по вулиці Короленко і входив до складу 119-го гвардійського окружного учбового центру. У батальйоні зв'язку солдат строкової служби навчали військових спеціальностей на наступних радіостанціях та техніці: Р-145БМ, Р-156БТР, БТР-50ПУ, БТР-50ПУМ, Р-137Б.
1925 р. — ще 21 січня 1925 року Бердичівський окружний виконавчий комітет прийняв рішення про спорудження у Бердичеві пам’ятника вождю Жовтневої Революції Володимиру Леніну (1870-1924). Цього ж дня Бердичівський окружний виконавчий комітет приймає рішення про прискорення будівництва пам’ятника та відкриття його 7 листопада – під час мітингу трудящих міста в день святкування 8-ї річниці Великої Жовтневої соціалістичної революції. Авторами проекту пам’ятника стали відомий український скульптор Іван Петрович Кавалерідзе та інженер А. Кашин.
Події
Публікація: 18 жовтня 2014 р.

Напередодні великого православного свята – Покрови Пресвятої Богородиці – у місті Рівне відбулось нагородження переможців 9-го Міжнародного Салону художньої фотографії RIVNE-PHOTO-FEST, 2014. Як і в попередні роки, учасниками та, що особливо приємно, переможцями фестивалю стали бердичівські фотохудожники.


Фоторепортаж з цієї події представлено у розділі Події в фотографіях тут >>.


12 жовтня 2014 року. Нагородження переможців конкурсу "Фотовернісаж на Покрову, 2014".

12 жовтня 2014 року. Нагородження переможців конкурсу "Фотовернісаж на Покрову, 2014".
Натисніть на зображення, щоб переглянути його у збільшеному вигляді.





Публікація: 14 жовтня 2014 р.

Еля Шаєвич Рондель.

Еля Шаєвич Рондель
(1922-2014).

З глибоким сумом повідомляємо, що 13 жовтня цього року на 93-у році життя перестало битись серце відомої багатьом бердичівлянина людини, справжньої легенди Бердичева 60-70-х років XX століття – Елі Шаєвича Ронделя, більш відомого як Ізя-газировщик.

Світлу пам'ять про цю людину зберігатимуть всі, хто його знав. Перебуваючи останні роки в Сполучених Штатах, всі, хто його бачив хоч раз, відмічали його привітну променисту посмішку.

Веб-сайт "Мій Бердичів" висловлює щире співчуття родині Елі Ронделя з приводу важкої втрати. Пам'ять про цю чудову та світлу людину зберігатиметься в наших серцях!








Публікація: 10 жовтня 2014 р.

У читальному залі міської бібліотеки по вулиці Вінницькій пройшла презентація книги бердичівлянки, педагога гуманітарної гімназії №2, відомого у місті краєзнавця Мілади Вікторівни Мартинюк під назвою "Історія Бердичева в обличчях".


Фоторепортаж з цієї події представлено у розділі Події в фотографіях тут >>.


8 жовтня 2014 року. Презентація книги Мілади Мартинюк "Історія Бердичева в обличчях".

8 жовтня 2014 року. Презентація книги Мілади Мартинюк
"Історія Бердичева в обличчях".

Натисніть на зображення, щоб переглянути його у збільшеному вигляді.





Публікація: 6 жовтня 2014 р.

У недільний день 5 жовтня у греко-католицькій громаді Бердичева відбулась визначна подія – здійснено чин освячення власного храму, храму в ім'я Святого Рівноапостольного князя Володимира і Священномученика Йосафата. Споруджений на кошти громади за підтримки численних меценатів, храм став видимим результатом тривалої праці релігійної громади, яка відродилась у Бердичеві двадцять років тому – саме на початку жовтня 1994 року в місті було проведено першу Службу Божу цієї конфесії.


Фоторепортаж з цієї події представлено у розділі Події в фотографіях тут >>.


5 жовтня 2014 року. Акт освячення храму в ім'я Святого Рівноапостольного князя Володимира і Священномученика Йосафата.

5 жовтня 2014 року. Акт освячення храму в ім'я Святого Рівноапостольного князя Володимира і Священномученика Йосафата.
Натисніть на зображення, щоб переглянути його у збільшеному вигляді.





Публікація: 3 жовтня 2014 р.

"Частіше були б ярмарки…"


Ярмарок "Бердичівські торги". 14 вересня 1996 року.

Ярмарок "Бердичівські торги".
14 вересня 1996 р.

Ярмарки давно та по праву увійшли в історію Бердичева, залишаючи в ній помітний та цілком заслужений слід. Згадаймо лише, що впродовж більш як 100 років (з 1765 до середини XIX століття) у містечку на Волині діяло великих 10 торгових ярмарків (Онуфріївський, Успенський, Дем'янівський, Йорданський, Пасхальний та інші), які завдяки низьким податкам відігравали чи не головну роль у піднесенні економіки Бердичева.

Та не лише у давнину славився Бердичів ярмарками. У новітній історії міста також є про що згадати. Фраза, винесена в заголовок цієї статті, була взята не з книг по історії Бердичева, а з назви замітки у міськрайонці "Земля Бердичівська" за 1994 рік, в якій розповідали про проведення осіннього ярмарку.

Це нині, в часи розвинутого чи то капіталізму, чи все ж ринкових відносин, ярмарки втратили те значення, а з ним шарм, подих епохи, які мали на той час. А на початку 90-х вони стали рушієм, для декого – спасінням в роки економічної кризи, яка з головою накрила молоду незалежну країну.

А розпочалось усе на початку 1990-х років. У цей час, у зв’язку з розпадом економічних зв’язків у колишньому СРСР, дуже актуальними стають ярмарки по продажу товарів легкої промисловості і сільського господарства. Ініціатором таких ярмарків у Бердичеві стає шкіроб’єднання імені Ілліча, яким на цей час керує Олександр Клекота. На території власного парку культури і відпочинку організовуються торгові місця, облаштовуються павільйони. Під час ярмарку підприємства мають можливість продати власну продукцію за вигідними цінами, а жителі міста – придбати необхідні для себе дефіцитні товари, часто за цінами, що були значно нижчими ніж у роздрібній торгівлі. Вперше такий ярмарок у Бердичеві пройшов 28 квітня 1991 року, а восени – 27 жовтня того ж року. З цього часу вони стали традиційними.

У середині 1990-х років у ярмарках беруть участь до 140 підприємств промисловості та сільського господарства міст і районів Житомирської, Київської, Вінницької, Хмельницької, Чернігівської, Черкаської, Одеської, Запорізької та інших областей, зарубіжні компанії. Товарообіг сягає десятків мільярдів карбованців. Так тривало майже десятиліття. Лише банкрутство шкіроб’єднання імені Ілліча та розвиток роздрібної торгівлі поставили хрест на цьому починанні – наприкінці 90-х бердичівські ярмарки припиняють своє існування.

Відчути подих тих часів, побачити бердичівські ярмарки власними очима дозволяють численні фотографії, які зберігаються в архівах містян. Сьогодні ознайомитись з ними можуть і відвідувачі нашого веб-сайту – у розділі Події в фотографіях розміщено фоторепортажі, які розповідають про ярмарки 90-х:

- 24 вересня 1995 року. Осінній ярмарок "Бердичівські торги-95";

- 14 вересня 1996 року. Ярмарок "Бердичівські торги".

Запрошуємо!


Під час осіннього ярмарку "Бердичівські торги-95", 24 вересня 1995 р.

Під час осіннього ярмарку "Бердичівські торги-95", 24 вересня 1995 р.
Натисніть на зображення, щоб переглянути його у збільшеному вигляді.





Наступна »