Мій Бердичів
Історія - Сьогодення - Люди
24 квітня 2014 р. Головна
Пошук
Toggle
Loading
Ми в соціальних мережах:
Toggle


Наші друзі:
Toggle

http://berdicheva.net - кажуть, колишнього Бердичева вже немає. А такий був?

http://foto.berdychiv.in.ua/ -
фотоархів Бердичева.




 

Нові надходження в галерею
Toggle
Наші відвідувачі:
Toggle

Locations of visitors to this page

Free counters!


Система Orphus


Ви знайшли орфографічну помилку? Ми готові її виправити! Для цього виділіть слово з помилкою та натисніть комбінацію клавіш Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це адміністрацію сайту.




Перекласти на іншу мову?

 


Основна мова веб-сайту – українська. Мовний переклад виконується за допомогою технології Google Translator, що в окремих випадках призводить до неточного перекладу слів та понять.




Карта Бердичева



Мальовниче наше місто, красиве. І як багато містечок Волині, має давню і цікаву історію. Але чи знаємо ми про це, чи бачимо красу міста у повсякденній метушні? На нашому вебсайті ви ознайомитесь як з історичними світлинами міста та району, так і з цікавими фактами історії та сьогодення Бердичева, які відображені у наших статтях та проектах. Ви пізнаєте місто таким, яким його бачимо та знаємо ми. Це - наше місто, це наш Бердичів.


Анатолій Горобчук, Василь Котов.

Цей день в історії Бердичева

День Чорнобильської трагедії

Чорнобильська катастрофа — екологічно-соціальна катастрофа, спричинена вибухом і подальшим руйнуванням четвертого енергоблоку Чорнобильської атомної електростанції в ніч на 26 квітня 1986 року, розташованої на території України. Детальніше.


24 квітня
2009 р. — колектив редакції місцевого радіомовлення отримав нового керівника. Ним стала Лілія Березовенко, яка до цього часу очолювала міську газету "Бердичівські новини". З моменту створення у Бердичеві місцевого радіомовлення та до останнього часу майже два десятиліття його очолював незмінний керівник Леонід Іванович Козінчук – журналіст, поет, голова міського осередку Національної Спілки журналістів України, який полишив цю посаду у зв'язку з виходом на заслужений відпочинок.
1994 р. — у місті засновано Бердичівське відділення Житомирського науково-краєзнавчого товариства дослідників Волині "Велика Волинь". Головою відділення обрано викладача машинобудівного технікуму Броніслава Володимировича Марковського. З 1998 року головою відділення стає Павло Степанович Скавронський, директор загальноосвітньої школи №11. У наступні роки члени регіонального осередку зробили досить вагомий внесок у розвиток краєзнавчого руху. Їх зусиллями оприлюднені чимало нових сторінок історії, археології, природи, культури рідного краю.
1963 р. — на території військової ділянки міського кладовища, що розташоване по вулиці Пушкіна, відкрито пам’ятний знак військовим частинам, які відзначилися в боях за визволення Бердичева від німецьких військ у грудні 1943 – січні 1944 року.
Події
Публікація: 22 квітня 2014 р.

Місто Бердичів, вул. Петровського, 17, стела "Вони врятували світ".

Стела "Вони врятували світ",
вул. Петровського, 17.

26 квітня Бердичів відзначатиме 28-у річницю Чорнобильської катастрофи – катастрофи, спричиненої вибухом і подальшим руйнуванням четвертого енергоблоку Чорнобильської атомної електростанції в ніч на 26 квітня 1986 року.

Бердичів та Бердичівський район відіграли помітну роль у ліквідації наслідків аварії як у перші дні катастрофи, так і в подальші роки. Загалом, тисячі бердичівлян пройшли через горнило Чорнобиля – вони працювали в зоні зараження та відселення, виконували роботи по знезараженню території, експлуатували об'єкти народного господарства, що потрапили в зону безумовного виселення.

З нагоди річниці катастрофи у розділі Цей день в історії сьогодні розміщено статтю-розповідь про Чорнобильську катастрофу та участь бердичівлян у ліквідації її наслідків.













Публікація: 20 квітня 2014 р.


Сьогодні виповнюється 89 років з дня народження Михайлова Олександра Фадейовича (1925-1944) – рядового, кулеметника мотострілецького батальйону 69-ї механізованої бригади 9-го механізованого корпусу 3-ї гвардійської танкової армії, Герой Радянського Союзу. Олександр Михайлов народився 20 квітня 1925 року в селі Кручиніно (рос. Кручинино) Уфимського району Башкирської АРСР. До лав Червоної Армії призваний у 1943 році з 3-го курсу педагогічного училища.

Олександр Михайлов відзначився в боях під час форсування ріки Дніпро: в ніч на 22 вересня 1943 року в числі перших він форсував ріку і сприяв її подоланню своїм підрозділом. В боях на букринському плацдармі вогнем з кулемета підтримував наступ своєї роти, стійко відбивав контратаки ворога, знищив до 20-и гітлерівців. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 17 листопада 1943 року за взірцеве виконання бойових завдань командування і проявлені при цьому героїзм і мужність рядовому Олександру Михайлову присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордену Леніна і медалі "Золота Зірка".

Герою не судилось дожити до дня Перемоги. На початку січня 1944 року 69-а механізована бригада приймає участь у жорстоких боях на Житомирщині. В одному з боїв за село Осикове Бердичівського району 2 січня 1944 року Олександр Михайлов пав смертю хоробрих. Похований Олександр Фадейович Михайлов в центрі села у братській могилі.

Сьогодні на нашому веб-сайті у розділі Постаті Бердичівщини розміщено біографію Олександра Фадейовича Михайлова.





Публікація: 17 квітня 2014 р.

Сьогодні, 17 квітня, виповнюється чотири роки з моменту закладення наріжного каменю на місці будівництва храму ікони Матері Божої "Цілителька". Саме з цього дня розпочався відлік будівництва православного храму, який урочисто відкрили 28 вересня 2011 року.

З цієї нагоди на нашому веб-сайті в розділі Релігійна Бердичівщина розміщено розповідь про зародження, будівництво, урочисте відкриття та сьогодення храму на честь ікони Матері Божої "Цілителька", що нині знаходиться на території Центральної міської лікарні.


Храм на честь ікони Матері Божої "Цілителька".

Храм на честь ікони Матері Божої "Цілителька".
Натисніть на зображення, щоб переглянути його у збільшеному вигляді.





Публікація: 8 квітня 2014 р.


На нашому веб-сайті чергове оновлення: у розділі Постаті Бердичівщини розміщено розповідь про учасника Великої Вітчизняної війни Івана Даниловича Піорунського.

Іван Піорунський народився 19 січня 1904 року у селі Дмитрівка (нині входить до складу селища Гришківці) Бистрицької волості Бердичівського повіту. Отримав початкову освіту в Гришковецькій трудовій школі №11.

По закінченні школи Іван Піорунський пішов служити у Червону Армію. Спочатку – полкова школа молодших командирів, школа червоних старшин, згодом – військова академія, яку закінчив з відзнакою.

Початок Великої Вітчизняної війни Іван Данилович зустрів досвідченим офіцером-танкістом. Підполковник Піорунський обіймав посаду начальника штабу 166-ї танкової бригади 13-го танкового корпусу. У липні 1942 року ворог рвався до Сталінграду. 26 липня його частини прорвали фронт та відрізали правофлангові з'єднання 62-ї армії. Іван Данилович прийняв рішення атакувати, згідно наказу, ворожі частини. Разом з іншими військовими частинами танкісти Івана Піорунського в районі хутора Верхня Бузинівка на крутому повороті ріки Дон під Сталінградом вступили в нерівний бій з переважаючими силами ворога. У цьому бою при взятті висоти 255,4 підполковник Піорунський загинув.

У 1968 році у дні святкування перемоги над фашистською Німеччиною на будинку №29 (нині №31), де народився І.Д. Піорунський, встановлено меморіальну дошку та іменем Героя названо вулицю. Документальні матеріали про І.Д. Піорунського розміщено в кімнаті бойової слави школи №6 (нині музей історії загальноосвітньої школи №6 ім. І.В. Житниченка).



Іван Данилович Піорунський (в центрі), Сталінградська область, 1942 р.





Публікація: 7 квітня 2014 р.


Залишається один місяць до визначного свята – 69-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні. З цієї нагоди на нашому веб-сайті стартує щорічна тематична акція під назвою "69-й річниці Перемоги присвячується". Впродовж чотирьох наступних тижнів ми плануємо розмістити на сайті нові цікаві матеріали, які стосуються Перемоги нашого народу у Великій Вітчизняній війні: біографії видатних земляків, що приймали участь у тій страшній війні, розповіді про маловідомі епізоди війни, сьогодення ветеранів. Все це ви побачите в наступних наших публікаціях.

Славимо Велику Перемогу! Шануємо пам'ять живих та померлих!





Наступна »