Головна  |  До розділу

15 серпня п. р. (2004 р. – А.Г.) громадськість міста проводжала в останній шлях Віктора Коржука – нашого земляка, Заслуженого журналіста України, людину, яка причетна до життя майже кожного бердичівлянина.

Протягом багатьох років Віктор своєю творчістю славив наше місто, його мешканців на сторінках місцевої та обласної преси. Його книга "Рассказы по-бердичевски" – це жива картина нашого життя. Люди старшого покоління це відчувають особливо. Бо, як би там не було, кожна літня людина нудьгує за своєю молодістю, друзями, знайомими, багатьох з яких уже і немає серед нас.

Оповідання Віктора Коржука повертають нас в ті минулі часи молодості. Гне просто повертають, а розкривають велич прожитих років, показують минуле життя і побут простих, як тепер модно називати, пересічних громадян.

Тож як треба було любити людей, щоб розгледіти в кожній особі головне, написати і залишити нащадкам таку дорогу пам'ять про буденне життя нашого міста та його мешканців? І написати такою нашою бердичівською простою мовою з великим "цимесом".

Я – живий свідок того, як він сприймав оточуюче життя, людей, події, як він влучно міг оцінити все те, що потрапило в об'єктив його фотокамери.

І ось Віктора Коржука не стало, залишив нас. Невблаганна смерть вирвала з нашої спільноти цю талановиту людину. В ясний серпневий день всі, хто знав і спілкувався з ним, прийшли попрощатися із земляком, неповторним гумористом, оптимістом. І, йдучи в цій сумній процесії, напевне, кожен думав, що нам буде бракувати цієї світлої, як сонце, людини, бердичівлянина Віктора Коржука.

 

Від ветеранів міста А. Вермінська.

 

 

 

Мій Бердичів
www.my.berdychiv.in.ua

 

Коментарі? Поправки? Доповнення?