Головна  |  До розділу

с. Красівка

Музей Бойової і Трудової слави в ЗОШ.

 

В приміщенні загальноосвітньої школи I-II ступенів села Красівка розміщено музей Бойової і Трудової слави.

Музей Бойової і Трудової слави створювався з метою системного висвітлення всього історичного процесу, подій, які мали місце в житті та історії, побуті населення, що проживало на території сіл сільської Ради.

Але основне завдання музею, що мав діяти, було зібрати, узагальнити та висвітлити події, що розгорнулися на території нашої держави – Союзу Радянських Соціалістичних республік і зокрема на території України в радянські часи.

Музей створювався протягом певного часу і його відкриття мало відбутися до 40-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війни – у 1985 році. З цією метою було проведено спільне засідання виконкому сільської Ради та педагогічного колективу школи, де було визначено основні завдання з цього питання. На цій нараді було створено Музейну раду на чолі з директором школи Поліщуком Віліяном Кириловичем, який мав завдання забезпечити цей важливий процес.

Музейна рада розпочала працювати. Насамперед були здійснені домовленості з виконкомом Красівської сільської Ради на чолі з головою Хитрич Іваном Михайловичем, правлінням місцевого господарства ім. К. Маркса – голова правління Мулярчук Костянтин Володимирович, та секретарем партійної організації господарства Чайківським Йосипом Івановичем про надання матеріальної та фінансової допомоги для здійснення цієї справи.

Робота розпочалась: вчительський колектив в повному складі включився в організацію пошукової роботи. Школярі під девізом "Я – юний слідопит" пішли по селі, від хати до хати, збирати необхідні матеріали для музею – фотокартки, листи, нагороди, похоронки з фронту, особисті речі та нагороди передовиків народного господарства, речі учасників Великої Вітчизняної війни. Було зібрано велику кількість спогадів учасників тих історичних подій, а також збирали речі побутового призначення: гончарні та дерев’яні вироби, елементи хатніх пожитків, одягу, меблів.

Музейна рада підтримувала тісний зв'язок з Героєм Радянського Союзу, нашим земляком, який народився в с. Дубівка – Сікорським Миколою Онуфрієвичем, що проживав в одному з міст Криму. Він надав до нашого музею опис власного фронтового шляху.

Слід наголосити на тому, що місцеве населення дуже схвально відгукнулося на цей захід і надавало всіляку допомогу – це стало загальною справою.

Активно включилися в пошукову роботу працівники культосвітніх закладів сіл – завідуючі Будинків культури, бібліотекарі, медичні працівники, окремі громадяни села самі приносили до школи речі, які мали історичну та культурну цінність, писали спогади про ті події.

Музейною радою проводилась робота по питаннях визначення основного змісту музею Бойової і Трудової слави, його експозицій.

Рада вирішила, що найкращою формою подання основних музейних матеріалів буде експозиційна в такому порядку:

- історична довідка сіл Красівка і Дубівка;

- революційні події в нашій країні та громадянська війна;

- розвиток народного господарства в період перших пятирічок;

- Велика Вітчизняна війна – всенародна боротьба нашого народу;

- участь односельчан, наших земляків у Великій Вітчизняній війні;

- "Ніхто не забутий, ніщо не забуто" – центральний стенд;

- розвиток Української РСР у складі СРСР;

- відродження народного господарства після Великої Вітчизняної війни;

- розвиток народної культури, освіти в повоєнні роки;

- передові люди, наші земляки, орденоносці;

- наші юнаки-воїни Радянської Армії на захисті Вітчизни.

В наслідок великої пошукової роботи було зібрано достатньо значущу кількість всіх необхідних експонатів. Музейна рада вирішує про необхідність приступати до безпосереднього створення Музею.

З правлінням місцевого господарства та виконкомом сільської Ради було домовлено про запрошення для оформлення Музею двох кваліфікованих осіб, які мали досвід у виконанні музейних робіт на високому художньому і змістовному рівні. Правління колгоспу склало кошторис на оплату виконаних робіт.

Протягом року Музейна рада, вчительський колектив школи разом з виконавцями безпосередніх робіт творили Музей.

До 40-річчя Перемоги – 1985 року оформлення Музею було завершено.

Музей було відкрито 6 листопада 1985 року. На відкриття Музею Бойової і Трудової слави було запрошено секретарів райкому Компартії України, голову та заступників районної Ради, представників відділу культури, районний відділ народної освіти, окремих директорів шкіл району, представника обласної музейної ради та інших посадових осіб. Всі запрошені прибули на відкриття. Зібралися сільська громада, учасники ВВв, передовики виробництва, молодь, учні.

Після урочистих виступів представників організацій, прибулих на відкриття, а також ветеранів війни, праці, учнів та інших осіб, зокрема директора школи, голови сільської Ради, голови правління колгоспу, всі були запрошені до музейної кімнати. Стрічку на вході до Музею перерізала перший секретар райкому Комуністичної партії України Філіппова Клавдія Миколаївна.



Відкриття музею у школі. У президії (злів на право): М.І. Гордієнко, К.М. Філіпова, В.К. Поліщук, Й.І. Чайківський, В.З. Бабійчук, І.В. Мельник, М.Т. Чуб, К.В. Гаврилюк, І.М. Хитрич.
6 листопада 1985 року.




Відкриття музею у школі. Перший секретар райкому Комуністичної партії України Клавдія Миколаївна Філіпова з ветеранами Великої Вітчизняної війни на відкритті Музею Бойової і Трудової слави села Красівка Бердичівського району.
6 листопада 1985 року.



Тоді ж учні висадили шкільний садок з 40 яблуневих та 150 інших дерев, по кількості земляків, що загинули, захищаючи Батьківщину.

Музей Бойової і Трудової слави в Краківській ЗОШ І-ІІ степенів в 1986 році поставлено на облік в Обласній Раді в справах пам’яток і музеїв, як такий, що відповідає вимогам музеїв, створених на громадських засадах.

За роки, що минули з дня відкриття Музею, він відіграв велику виховну, патріотичну справу для підростаючого покоління, а для людей старшого покоління, як память і памятка.

Його відвідали директори, вчителі шкіл району, культпрацівники районних і сільських установ, учні навколишніх шкіл, туристи, багато рідних і близьких тих воїнів, що загинули при звільненні сіл Красівка та Дубівка.

В Книзі відвідувачів Музею висловлено багато щирих подяк на адресу організаторів, захоплень, побажань; враховане велике значення Музею в справі виховання підростаючого покоління, збереження пам’яті про тих, хто у важкій боротьбі відстоював і захистив Батьківщину.

Особлива подяка відвідувачів виносилася педагогічному колективу школи за створений Музей та його збереження.

Музейна рада, що працювала в період створення Музею наголошує на особливо активну участь в цій справі колективу школи на чолі з директором Поліщуком Віліяном Кириловичем, окремих вчителів, зокрема Посудевської Софії Петрівни, Корнійчук Валентини Михайлівни, Мартенівської Наталії Миколаївни, Куліша Миколи Остаповича, Черниш Раїси Миколаївни, молодих вчителів: Сич Галини Михайлівни та Христич Валентини Михайлівни.

Активну, дієву допомогу при створенні Музею надавали голова сільської Ради Хитрич Іван Михайлович, голова правління місцевого господарства Мулярчук Костянтин Володимирович, секретар партійної організації колгоспу Чайківський Йосип Іванович, активно сприяли справі створення Музею працівники місцевих культосвітніх закладів: Соболевський Адам Віталійович, Марчук Галина Дмитрівна, Тіторчук Неля Максимівна, Літвіненко Валентина Іванівна, завідуючий місцевою медичною амбулаторією Деркач Павло Васильович.

Роки минули, скільки добрих надій звершилось, скільки добрих справ зроблено, і одні з них – це справи, які допомагають навчати і виховувати підростаюче покоління на правдивих і добрих, героїчних, бойових і трудових прикладах попередніх поколінь.

В цьому матиме певне позитивне значення і наш Музей Бойової і Трудової слави, який оберігається тепер і в майбутні роки колективом школи – вчителями і учнями, усіма громадянами села.

 

Колишній директор школи с. Красівка та вчитель історії

Поліщук Віліян Кирилович

 

Джерела та література:

Л. Козінчук. І ожили сторінки історії. // "Радянський шлях", №181 (12842) від 12.11.1985 р.

В. Поліщук. Ювілей музею // "Земля Бердичівська", №30 (15462) від 16 квітня 2005 р.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мій Бердичів
www.my.berdychiv.in.ua

 

Коментарі? Поправки? Доповнення?