Головна  |  До розділу

Єврейське кладовище.

 

Вул. Житомирська (колишня вулиця Леніна), 72, північна частина міста. Кладовище закладено у кінці XVIII століття (за окремими даними – у 1798 році), на момент заснування це була окраїна Бердичева. Останні поховання датуються листопадом 1973 року: з цього часу кладовище закрито для поховань. На сьогодні на території кладовища збереглося понад 550 поховань.

Кладовище має майже чітку прямокутну форму. З півдня кладовище обмежене колією залізничної магістралі Козятин-Шепетівка (Південно-Західна залізниця), з заходу – вулицею Житомирською, з півночі – вулицею Куйбишева, зі сходу – територією авторинку та житловими забудовами.

Надгробники на могилах – переважно відлиті з вапна та цементу, тесані та різьблені з каменю (вапняк, граніт), виготовлені бердичівськими майстернями у 18-19-му століттях. Їм притаманні художні композиційні форми традиційних біблійних сюжетів та талмудських емблем. Більшість з них мають форму "валянка", з обов'язковим поверненням ступні на захід, або дерева зі зрубаним гіллям, включають у свою орнаментацію рослинні емблеми та символи. На кладовищі ховали не лише міських євреїв. Тут знаходяться могили багатьох відомих релігійних діячів – цадиків і рабинів з інших містечок Волині.

В роки Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр. цвинтар уцілів, хоча окупаційна влада у 1941 році розпочала роботи з його знищення: частина надгробків була перенесена у центральну частину кладовища, частина використана для ремонту міських автодоріг.

У південній частині кладовища поряд з залізничною колією знаходиться пам’ятний знак жертвам політичних репресій, що прокотилися кривавою хвилею у 1937-1938 роках. 14-15 травня 1990 року на пустирі єврейського кладовища було проведено ексгумацію частини могил, яку провели відповідні спеціалісти. Ними було встановлено, що тут знаходяться групові поховання розстріляних громадян у 1937-1938 pp. У п'ять великих, обтягнутих червоною матерією, домовин зібрали останки 195 чоловік, кожен з яких загинув від кулі в потилицю. З приводу цих подій відбулася громадянська панахида 18 травня 1990 р. Сам пам'ятний знак відкрито 18 квітня 1995 року на місці перепоховання останків жертв репресій. Напис на пам’ятному знакові: "Жертвам репресій від бердичівлян. 1995 р.".

При вході на кладовище знаходиться пам’ятний знак жертвам масових розстрілів євреїв Бердичева, що відбулись 15-16 вересня 1941 року. На пам'ятнику викарбовано зірку Давида та напис на ідиш та російській мові: "В память євреям Бердичева, павшим в борьбе с фашизмом в годы Великой Отечественной войны и мирным жителям расстреляных фашистами 1941-1945". Спочатку у 1953 році цей пам’ятний знак було встановлено на місці масових розстрілів євреїв на військовому аеродромі поблизу села Радянське (колишні Жидівці). Але монумент простояв лише один день: уночі за наказом керівництва аеродрому пам'ятник був демонтований та відвезений у невідомому напряму. Через чверть століття пам'ятник знайшли на території старого єврейського кладовища та встановили при вході до нього. 6 травня 1990 року біля пам'ятника в честь його встановлення відбувся траурний мітинг, організований Товариством єврейської культури Бердичева.

У 1809 році в південно-східній частині кладовища був похований рабин Леві-Іцхак Бен Меїр Бердичівський. Після його смерті на могилі була збудована усипальня у вигляді печери єврейських патріархів. В одному відділенні знаходилась могила рабина та його синів, у другому відділенні – дружини та дочки. За радянських часів в роки релігійних гонінь усипальня прийшла в занепад та була розібрана.

У 1991 році після розпаду Радянського Союзу та отримання Україною незалежності на кошти ізраїльського мільйонера Нахмана Ельбаума була збудована нова усипальня Леві-Іцхака Бердичівського розміром 8,00 м х 7,50 м. У ній розміщені могила цадика, ліворуч – могили його учнів. Біля узголів'я цадика – урна для листів та звернень, трохи вище на стіні – три полички для свічок, на середній з них свічка горить постійно. Перед могилами – поміст для молитов. Але у квітні 1996 року вандали пошкодили усипальню, металеві двері вирвали з завіс, поперевертали надгробні плити. Довелося проводити капітальний ремонт усипальні.

У 2007 році пройшла реконструкція усипальні та прилеглої до неї території – були зведені нові стіни усипальні поверх старих (їх згодом розібрали), встановлена огорожа. На сьогодні могила рабина Леві-Іцхак Бен Меїр Бердичівського залишається місцем паломництва хасидів з усього світу. Щороку майже 3 тис. паломників приїздить поклонитися великому проповіднику.

На території кладовища знаходиться також сімейна усипальня Макарівського рабина (згодом – Бердичівського) Мойше Мордехай Тверського (1844-1920), його сина рабина Цві-Арія Тверського (?-1935) та зятя Цві-Арія – рабина Хаїма Каннера (?-1937).

У 2010 році на кладовищі було віднайдено могилу рабина Шмар'є (Шмерла), сина рабина Аврума-Елі з брацлавських хасидів, що помер 4 листопада 1910 року (на 2-й день місяця Хешван 5671 р.). До 100-річчя з дня його смерті могила рабина була відреставрована та поряд з нею встановлена таблиця з присвятним написом (див. фото та переклад напису наприкінці статті).

На протязі останніх років між міською громадою Бердичева та Міжнародною організацією із збереження єврейських захоронень точиться дискусія щодо встановлення меж (кордонів) кладовища, які зазнали значних змін у 70-і роки XX століття (див. фрагмент карти міста Бердичева). Міжнародна організація наполягає на відновлені початкових меж, оскільки значна частина кладовища свого часу була передана під житлову забудову та авторинок, що існує донині. На сьогодні це питання, попри рішення судових органів, залишається відкритим.

 

Джерела та література:

Іващенко О.М. Пам'ятки і пам'ятні місця історії та культури на Бердичівщині. Випуск 5. // Житомир: "Полісся", 2005 р. - 176 с.

Козінчук Л. Пам'ятник репресованим. // "Земля Бердичівська", №32 (14432) від 22.04.1995 р.

Елисаветский С.Е. Бердичевская трагедия (документальное повествование). Киев, 1991.

Пам'ятник жертвам фашизму. // "Радянський шлях", №77 (13780) від 15.05.1990 р.

Генеалогические изыскания или история родословия. Тверский, Реббе из Макарова: http://www.jewishperson.org/spravkizviluezd/twersky_genealogy/

Обережно, вандалізм! // "Земля Бердичівська", №29-30 (14532-14533) від 10.04.1996 р.

 

 

 

 

Фрагмент карти міста Бердичева (М-35-82) видання 1980 року,

складеної у 1972 році.

 

 

 

Фрагмент карти міста Бердичева з нанесеними межами кладовища, 1849 р.

 

 

 

Єврейське кладовище з висоти (вид з заходу), 2007 р.

 

 

 

Пам’ятний знак жертвам масових розстрілів євреїв Бердичева,

що встановлений при вході на кладовище, 2006 р.

 

 

 

Пам’ятний знак жертвам політичних репресій,

що встановлений на території кладовища (поряд з залізничною колією), 2006 р.

 

 

 

Пам’ятний знак жертвам політичних репресій, 2006 р.

 

 

 

Усипальня Леві-Іцхака Бердичівського, 2009 р.

 

 

 

Вхідні двері до усипальні Леві-Іцхака Бердичівського, 2009 р.

 

 

Могила Леві-Іцхака Бердичівського, 2010 р.

 

 

 

Сімейна усипальня Макарівського рабина

Мойше Мордехай Тверського, 2006 р.

 

 

 

Могила Мойше Мордехай Тверського, 2008 р.

 

 

 

Могила рабина Шмар'є (Шмерла), сина рабина Аврума-Елі з брацлавських хасидів, 2010 р.

 

 

 

Надгробок рабина Шмар'є (Шмерла). Напис на надгробку (переклад Л. Когана):

Здесь покоится видный (мужчина) рэб Шмарье, сын рэба Аврума-Эли из браславских хасидов, умер на 2-й день месяца Хешван 5671 г. (4 ноября 1910 г.) Да будет его душа вплетена в узел жизни.

 

 

 

Напис на таблиці (переклад Л. Когана):

Усыпальницы цадиков – ограждение предков

под руководством великого раввина р. Исраэля-Меира-габая

Здесь похоронен

уникальный из брацлавских хасидов

прославленный среди людей нашего круга

из переписчиков предания

святой раввин ребе

Шмэрл из Бердичева

да будет благословенна память о праведнике святом, да защитит он нас – аминь

Выдающийся ученик святого раввина ребе Аврума, сына р. Нахмана

да будет благословенна память о праведнике святом, да защитит он нас – аминь

автор книги "Бэур га-ликутим" о сборниках ребе Нахмана Брацлавского и ...

 

 

Могили на єврейському кладовищі:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мій Бердичів
www.my.berdychiv.in.ua

 

Коментарі? Поправки? Доповнення?