Головна  |  До розділу

Загальноміське кладовище по вулиці Пушкіна.

 

Вул. Пушкіна, 105. Північно-східна частина міста. Кладовище обмежене з півдня вулицею Пушкіна (колишня назва – Велика Юридика), зі сходу та півночі – залізницею, з заходу – військовим містечком (на даний час розформоване).

На початку XIX століття згідно з генеральним планом на північно-східній околиці міста, неподалік Білопільської застави, було відведено земельну ділянку для загальноміського кладовища з ділянками для представників різних релігійних конфесій. Найстаріші надгробки, які вдалося віднайти, датовані 1806 роком. За інформацією краєзнавця Леонтія Похилевича (1816-1893) саме сюди перенесли кам'яні хрести, що залишились від церковного кладовища Михайлівської церкви – самої древньої церкви Бердичева. Сюди ж перенесли залишки поховань з кладовищ, що діяли при Успенській та Миколаївській церквах, костьолі Святої Варвари.

Кладовище розділене на ділянки згідно релігійних напрямів: існують сектори католицький, православний, старообрядницький та лютеранський (на карті 1849 року позначені як католицьке, греко-російське, іновірницьке та лютеранське кладовища). Крім того, вже у радянські часи тут було створено ділянку для поховання військовослужбовців – військовий сектор (дивіться окрему статтю).

У 1828 році на границі католицького та православного секторів прихожанами була збудована кам'яна каплиця. 12 грудня 1851 року на місці каплиці було освячено новозбудовану церкву Всіх Святих, розмір її становив приблизно 5 на 4,5 м. Сама церква до нашого часу не збереглася (на сьогодні залишились лише фрагменти стін та фундамент), однак, як свідчать архівні документи, вона користувалася великою пошаною серед міської еліти і вважалась доволі престижним місцем для фамільних погребінь.

Також у 1822 році на кладовищі розпочинається будівництво кам'яної каплиці римо-католицької парафії Святої Варвари, роботи завершили до 1829 року.

На кладовищі поховано багато відомих осіб не лише Бердичева, але й Волині. Зокрема, як вказує Леонтій Похилевич, тут поховані князь Дмитро Ціціанов, граф Подгречані, генерал Зіман та деякі Анатолійські греки. Але на сьогодні майже всі фамільні поховання розграбовано, значна частина старовинних надгробків знаходиться у напівзруйнованому стані.

Улітку 2008 року у Бердичеві перебували дослідники з Польщі, які провели роботи з реставрації окремих поховань в католицькому секторі. Ними знайдено надгробок 1816 року, присвячений пам’яті Францішка Хоміцького. З напису можна зробити висновок, що був він не тільки заслуженим військовим, але також палким патріотом Польщі. Напис також вказує, що він був членом першого польського уряду.

Останні поховання на кладовищі датуються кінцем 1973 року. З цього часу кладовище закрито для поховань.

 

Фотогалерея поховань католицького сектору кладовища.

Фотогалерея поховань православного сектору кладовища.

Фотогалерея поховань старообрядницького сектору кладовища.

 

Персоналії:

1.      Могила брандмейстера Змієвського І.Л.

2.      Братська могила підпільників (іст.).

 

Джерела і література:

Костриця М.Ю., Пашківський Ф.Б. Бердичів: історико-краєзнавчий нарис: Серія "Міста Житомирщини" — Житомир: М.А.К., 2000. — 72 с.

Р.Ю. Кондратюк, Ю.С. Кондратюк. До питання вивчення історії бердичівського некрополя. // Бердичів древній і вічно молодий: Матеріали Всеукраїнської науково-краєзнавчої конференції / Гол. ред. Костриця. - Житомир: Косенко, 2005. Т.1.

Похилевич Л. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. - К., 1864.

Путова Г.В. Стан бердичівської парафії св. Варвари згідно з візитаціями кінця XVIII – початку 40-х років XIX ст. // Бердичів древній і вічно молодий: Науковий збірник "Велика Волинь": Праці Житомирського науково-краєзнавчого товариства дослідників Волині. — Т. 32 / Голов. ред. М.Ю. Костриця. – У 2-х тт. — Житомир: Косенко, 2005. — Т 1, с. 37-40.

 

 

 

 

Фрагмент карти міста Бердичева з зображенням кладовища, 1849 рік.

 

 

 

Фрагмент карти міста Бердичева (М-35-82) видання 1980 року,

складеної у 1972 році.

 

 

 

Вид на кладовище з висоти, 2007 р.

 

 

 

Вид на кладовище з висоти, 2007 р.

 

 

 

Вхід на територію кладовища.

 

 

 

На кладовищі, 2009 р.

 

 

 

Могила статського радника Олександра Тимофійовича Тімешова (помер 1 листопада 1906 р.), 2009 р.

Напис на пам’ятному знаку: "Здhсь покоится прахъ Статскаго Совhтника Александра
Тимофеевича Тимешова сконч. 1 Ноября 1906 г.
Упокой Господи его душу! Прими посл
hднее.".

 

 

 

Вхід до військової дільниці кладовища, 2009 р.

 

 

 

Пам'ятний знак на території військової дільниці кладовища, 2009 р.

 

 

 

Могила Олександра Тимофійовича Поплевіна (1911-1939).

Напис на обеліску: "Боевому товарищу от бойцов и командиров летчиков.
Поплевин Александр Тимофеевич, 1911-1939
", 2009 р.

 

 

 

Братська могила підпільників, 2009 р.

 

 

 

Братська могила підпільників, 2009 р.

 

 

 

Могила Григорія Григоровича Дехтерєва (1828-1860).
Напис на надмогильному пам’ятнику "
Подъ симъ камнем погребено тело Раба Божія
Григорья Григорьевича Дехтерева, Потомственнаго почетнаго Гражданина,
родив: 1828 г. Іюля 29 дня, умер: 1860 г. Іюля 18 дня.", 2009 р.

 

 

 

Залишки стін церкви Всіх Святих на території кладовища (збудована у 1851 році), 2009 р.

 

 

 

Залишки стін церкви Всіх Святих на території кладовища (збудована у 1851 році), 2009 р.

 

 

 

Могила Змієвського Івана Львовича.
Напис на пам’ятному знакові: "Иванъ Львовичъ Зміевскій. Д
hльный и лихой брантмейстеръ Бердичевской пожарной команды.
Жилъ 52 года. Умеръ 30 Апр
hля 1914 г.
Миръ праху твоему незам
hнимый и неустрашимый борецъ съ огненной стихій."

 

 

 

Пам'ятний знак жертва пожежі в цирку 1883 року.

Напис: "НЕОПОЗНАННЫМЪ ЖЕРТВАМЪ ПОЖАРА ЦИРКА 1го Генваря 1883 года".

 

 

 

 

Пам'ятний знак на місці поховання працівників 1-го держшкірзаводу,
що загинули на трудовому фронті 8 липня 1929 року, 2009 р.

 

 

 

Родинна усипальня в католицькму секторі, 2009 р.

 

 

Мій Бердичів
www.my.berdychiv.in.ua

 

Коментарі? Поправки? Доповнення?