Головна  |  До розділу

Троїцьке (Загребельне) кладовище.

 

Вул. Олега Реготуна, 36, південно-західна частина міста. Кладовище недіюче, останні поховання датовані листопадом 1973 року: цього року кладовище було закрито для поховань. На сьогодні збереглося біля 150 могил. Кладовище має чітку прямокутну форму, з усіх сторін обмежене вулицями Олега Реготуна (колишня назва – Кладбищенська, згодом Рози Люксембург), Фруктова, Тельмана (колишня назва – Свічна) та приватними житловими забудовами. Хоча як свідчать архівні документи, початковий розмір кладовища був значно більший.

Троїцьке кладовище закладено у середині XVIII століття (за архівними даними – у 1759 р.) як таке, що утворене при Троїцькій церкві. Саме на цій території стояла перша, ще дерев'яна, Троїцька церква, яка була закладена у 1721-1746 рр., а її будівництво закінчено у 1759 році. Лише через півстоліття – у 1834-1836 роках – була побудована нова кам'яна Троїцька церква, але вже на новому місці, де вона стоїть і понині (згідно затвердженого першого генерального плану міста Бердичева 1825 р.). Стару дерев'яну церкву розібрали, дерево з неї використали для випалювання цегли для нової церкви.

Троїцьке кладовище обслуговувало район Загребелля та село Радзивилівку (теперішнє село Підгороднє), що розташоване за п’ять кілометрів від кладовища та було приписане до церкви. Зумовлено було це тим, що в Радзивилівці знаходився панський маєток власника Бердичева князя Миколи Миколайовича Радзівіла, який і виділив землю та кошти під будівництво церкви. На кладовищі ще стояла кам'яна каплиця (згадується в документах до 1918 р.), куди привозили померлих перед захороненням. Кам'яна каплиця побудована у 1837 році настоятелем Троїцької церкви протоієреєм Сільвестром Липським.

За архівними даними серед похованих на кладовищі настоятелі дерев'яної Троїцької церкви Яків Еліта-Зелінський (1771-1794), священик Йосип Еліта-Зелінський (його син, який, до речі, став першим православним настоятелем Троїцької церкви (1799-1820) і першим православним благочинним Бердичева (1800-1816). Також тут поховані донька та дружина бердичівського благочинного протоієрея Василя Олесницького, відставний поручик Александрійського гусарського полку Христофор Вільде, син наглядача Бердичівської Єлизаветинської лікарні Івана Аратовського.

У південно-західній, очевидно, більш давній частині кладовища знаходяться кам'яні хрести типового грецького типу, виготовлені з граніту (описи хрестів дивіться під фотографіями). Цю групу хрестів можна датувати у межах другої половини XIX – початку XX ст. Хоча написи на хрестах прочитати вже не можливо, на одному з них у нижній частині ще можна розгледіти дату 1883 р.

 

Окрема подяка настоятелю Свято-Троїцької церкви протоієрею Михайлу Гоюку за допомогу та надані
архівні матеріали.

 

Джерела та література:

Р.Ю. Кондратюк, Ю.С. Кондратюк. До питання вивчення історії бердичівського некрополя. // Бердичів древній і вічно молодий: Науковий збірник "Велика Волинь": Праці Житомирського науково-краєзнавчого товариства дослідників Волині. — Т. 32 / Голов. ред. М.Ю. Костриця. – У 2-х тт. — Житомир: Косенко, 2005. — Т.1, с.13-15.

О.О. Тарабукін, С.О. Ігруніна. До археологічної карти південно-східної Житомирщини. // Бердичівська земля у плині часу / Голов. ред. М.Ю. Костриця. – У 2-х тт. – Житомир: М. Косенко, 2007. – 384 с., іл. – (Науковий збірник "Велика Волинь". Праці Житомирського науково-краєзнавчого товариства дослідників Волині. – Вип. 37). – Т.1, с. 176-186.

Похилевич Л. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. – К., 1864.

 

 

 

Троїцьке кладовище.

Вид з боку перехрестя вулиць Рози Люксембург та Тельмана.

 

 

 

Фрагмент карти міста Бердичева з нанесеним місцем

розташування Троїцького кладовища, 1849 рік.

 

 

 

Фрагмент карти міста Бердичева (М-35-82), складеної у 1972 році (видання 1980 р.)

з нанесеними межами кладовища,.

 

 

 

Група кам’яних хрестів у південно-західній частині кладовища.

 

 

 

Хрест виготовлений з граніту сірого кольору. Орієнтований написами на схід.

Розміри: висота – 1,28 м, товщина 0,19 м , ширина 0,18 м.

Перехрестя довжиною 0,65 м, товщиною 0,20 м, шириною 0,20 м.

Кінці перехрестя загострені у плані трикутної форми.

На поверхні зі східного боку спостерігаються ледь помітні написи, з яких вдалося прочитати:

"ЗДЕСЬ / ПОКОИТСЯ / ПРАХЪ РАБ. БОЖИЯ / …"

 

 

 

Хрест типово грецького типу виготовлений з граніту темно-сірого кольору.

Поверхня рівна. Орієнтований на схід.

Розміри: висота – 1,08 м, товщина 0,19-0,20 м, ширина 0,23 м.

Перехрестя довжиною 0,62 м, товщиною 0,20 м, шириною 0,22 м.

Написів та зображень не спостерігається.

 

 

 

Хрест розташований за 12 м на південний схід від групи попередніх хрестів.

Орієнтований написами на схід. У середній частині хрест оформлено фігурною

декоративною вставкою, майже овальної форми.

Розміри: висота – 1,4 м, товщина 0,14-0,20 м, ширина 0,16- 0,20 м.

Перехрестя довжиною 0,72 м, товщиною 0,15 м, шириною 0,16 м.

Вирізьблені написи знаходяться на декоративній вставці і розміщені у 9 рядків.

У нижній частині можна побачити дату 1883 р.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мій Бердичів
www.my.berdychiv.in.ua

 

Коментарі? Поправки? Доповнення?