Головна  |  До розділу

Кладовище при Успенській церкві.

 

Вул. Косогірська, 3 (орієнтовно). Кладовище при Успенській церкві (нині не існує).

Кладовище утворилося при першій, дерев'яній, Успенській церкві, що була збудована у 1611 році. Кладовище діяло ще при Унії (1711-1795) та знаходилось на південь і південний захід від Успенської церкви. Кладовище мало площу 37 × 34 м., дерев'яну огорожу та дзвіницю, збудовану з дубу в зруб.

На кінець 1780-х років територію кладовища розпочали активно забудовувати бердичівські євреї. Навіть сам уніатський митрополит приїздив до Бердичева для вирішення цього питання з євреями, які зводили тут лавки та господарські споруди.

Коли край перейшов під владу Росії (після другого поділу Речі Посполитої у 1793 році), то вже священики Успенської та Миколаївської церков Петро Дунін-Борковський, Григорій Вігура і благочинний Йосип Зелінський судилися з власником міста графом Матвієм Радзивілом і навколишніми євреями за розорення Успенського кладовища. І лише коли за містом у 1815-1818 рр. влаштували нове міське кладовище і туди були перенесені захоронення, що збереглися, та останки з Михайлівського і Миколаївського кладовищ, тільки тоді цю справу закрили.

Приведемо матеріали з архівних справ, які стосуються кладовища Успенської церкви та дозволять більш наглядно показати, у якій складній ситуації опинилось кладовище при Успенській церкві на рубежі XVIII та XIX століть (мовою оригіналу):

Успенская соборная церковь (опись имущества за 1805 г.):

…вокруг оной церкви, выс. арш. 20 (ок. 15 м.), дл. 26 (ок. 19 м.) и шир. 12 (9 м.), цминтарь в дл. 53 (37 м.), шир. 47 (34 м.), обведенный деревянною оградою и ничем не засажен… на нем колокольня старая дубовая в сруб выстроенная, наполовину зброшенная (здесь так же речь идет о входной "браме", т.к. далее упоминается вторая колокольня, стоящая возле церкви на 4-х столбах и на ней 9 колоколов).

(З рапорту протоієрея Григорія Колюмна-Вігури, настоятеля Успенської церкви і священика Григорія Дуніна-Борковского, настоятеля Миколаївської церкви Волинському Губернатору Варфоломію Каетановичу Галецькому), 1813 р.

(1812 г.) …Кеня Этка повыкапывала мертвых тамо погребенных кости и те бросила оные валяться, к крайнему обруганию христиан… и таковой обидою церкви Успенской… упорном застраивании церкви Успенской кладбищенского грунта… Эткою Кенею Деревичеровою… и Аароном и Янкелем Бейлишем…

…Кена строила таким порядком: прежде заложила лавки из досок и покрыла крышу, а после, укрепивши оныя лавки, приготовив довольное число материалу и собравши многих мастеровых, выносила из под оных лавок землю, с коею вырывала усопших погребенных за унии прахи, бросала кости оных повсюду валяться и псами влаятися, и построила самоправно погреба каменныя из тех лавок. На другой же год (1812) перестроила тот дом и перекрыла оный крышу досками, который он теперь так и есть от цминтаря к реке стоит у жидовского окописка…

…бердичевской полиции отношением из губернского гражданского правления запрещено ей и прочим строжайше выкапывать кости мертво на том цминтаре прахи прежде погребенных христиан, строя на том месте себе погреба и дома…

…до кагалов ея могут подтвердить всеми мастеровыми людьми, работавшими на оные погреба и дома всеми жителями бердичевскими, бывшими во время и после пожару (1811 г.), купечеством всех исповеданий, греками и жидами… соседями с еврейкою Кенею… запретить евреям и окописку жидовскому к постройке… домов тех на цминтаре… церковном грунте бердичевской Успенской церкви…

 

В період з 15 серпня 1815 року по 31 жовтня 1837 року на місці старої дерев’яної церкви з каменю була споруджена нова соборна православна Успенська церква, яку зруйнували більшовики у 1936 році.

28 серпня 1997 року на свято Успіня Пресвятої Богородиці прихожанами та священиками Успенській Православній Церкві УПЦ КП фактично на місці розташування кладовища був закладений і освячений хрест на відновлення колишньої Успенської церкви.

 

Окрема подяка настоятелю Свято-Троїцької церкви протоієрею Михайлу Гоюку за надані архівні
матеріали.

 

Джерела та література:

Марковський Б.В. Бердичівська земля з найдавніших часів до початку XX ст.: Історико-краєзнавчий нарис. / За ред. M.Ю. Костриці. – Бердичів: 1999. – с. 67-68.

Лукуц Ю. Відновимо кращий храм міста. // "Земля Бердичівська", №72 від 10.09.1997 р.

 

 

 

Успенська соборна церква. Фото початку XX ст.

 

 

 

Хрест на відновлення колишньої Успенської церкви по вулиці Косогірській, 2007 р.

 

 

 

Хрест на відновлення колишньої Успенської церкви по вулиці Косогірській, 2011 р.

 

 

 

Мій Бердичів
www.my.berdychiv.in.ua

 

Коментарі? Поправки? Доповнення?