Головна  |  До розділу

м. Бердичів

Кладовище німецьких воїнів.

 

Вулиця Червоноармійська, 81, територія пакової зони відпочинку. Одне з двох кладовищ німецьких воїнів, що були розташовані на території Бердичева (друге знаходилось на території парку культури і відпочинку ім. Т.Г. Шевченка).

Під час Великої Вітчизняної війни у 1942-1943 рр. на правому березі річки Гнилоп'ять (зараз ця територія більш відома як "солдатський пляж") наприкінці вулиці Червоноармійської розташовувався німецький госпіталь. Тут проходили лікування рядовий та офіцерський склад окупаційних військ. При госпіталі було утворено солдатське кладовище, на якому проводили захоронення тіл померлих вояків. Після звільнення міста у січні 1944 року від німецьких загарбників це кладовище було зруйновано. У 1973 році місцевість, де знаходилось кладовище, за ініціативи комсомольської організації міста перетворили у паркову зону, висадивши тут велику кількість дерев (до цього часу на Червоній горі практично не було дерев, від чого, власне кажучи, і походить споконвічна топонімічна назва місцевості – Лиса гора, яку у 1924 році замінили на гору Червоного Жовтня, або Жовтневу гору; нині усталена назва – Червона гора).

На початку 1995 року за ініціативи місцевих пошуковців та за підтримки неурядових організацій Німеччини (вони фінансували перезахоронення та подальше відновлення паркової території) на кладовищі розгорнули пошукові роботи з метою перепоховання останків німецьких військових на території Німеччини. Цю роботу під наглядом представників з Німеччини розпочав міський військово-патріотичний клуб "Факел" (керівник В'ячеслав Макаров), до них приєднались фахівці з Києва.

Пошуковці розкопали ряди і на глибині від півтора до чотирьох метрів дістали останки 1567 чоловік. Якщо перші останки воїнів ще були поховані у більш-менш цілих гробах, то в подальшому діставали і по два чоловіки з однієї могили, а останні могили були братськими.

Перед 1 травня за вказівки керівництва міста роботи на кладовищі призупинили, оскільки йшли свята (50-річчя Перемоги) і до міста мали прибути численні гості – ветерани, що звільняли Бердичів у 1944 році. У жовтні місяці роботи продовжили. У листопаді для полегшення і прискорення робіт використовували навіть землерийну техніку підприємства "Райсільгоспхімія". Пошуковцями були знищені знайдені гранати, патрони, ножі. Всі поховані німецькі воїни мали при собі половинки медальйонів, тобто, були обліковані.

Та попри те, що значна кількість ексгумованих тіл була перепохована, існує вірогідність, що деяка їх кількість все ж залишилась на території колишнього кладовища. Це призволить до того, що і сьогодні так звані "чорні" археологи продовжують проводити незаконні розкопки на місці колишніх захоронень.

На сьогодні місце розташування кладовища на місцевості не означене. Ніщо, окрім розритих "чорними" археологами ям, не вказує на наявність тут кладовища.

 

Джерела і література:

Тригуб О. Злі генії і мародери. // "Земля Бердичівська", №41 (14441) від 24.05.1995 р.

Павлюк С. На вічний спочинок додому. // "Земля Бердичівська", №90 (14490) від 15.11.1995 р.

 

 

 

Паркова зона, на території якої знаходиться кладовище, 2010 р.

 

 

 

Залишки від розкопок, які проводять "чорні" археологи, 2010 р.

 

 

 

 

 

 

Мій Бердичів
www.my.berdychiv.in.ua

 

Коментарі? Поправки? Доповнення?