Головна  |  До розділу

м. Бердичів

Будинок чоловічого 7-класного комерційного училища ім. О. Пушкіна, педагогічного інституту, педагогічного училища (арх., іст.).

 

Вул. Європейська, 53/1, північно-східна частина міста. Споруджений у 1908 р. на червоній лінії забудови вулиці. Триповерховий з мансардними поверхами у бокових частинах, п'ятивісне з центральними і слабовираженими боковими в плані ризалітами по головному і дворових фасадах. Планування коридорне з одностороннім розміщенням приміщень, Центрально розташованим просторим вестибюлем, з тримаршовими парадними східцями на другий поверх і двомаршовими східцями у торцях споруди, що з'єднують три поверхи. Актова зала - на третьому поверсі по центрально-поперечній вісі, займаючи усю ширину споруди і розділяючи коридор на дві непов'язані частини. Для будівлі характерний принцип раціоналізму, відповідності функціональним вимогам: великі, часто поставлені віконні пройоми, дають прекрасну освітленість навчальному закладу.

В головному фасаді домінує крупний ризаліт із заскаленим тричасним арковим пройомом. Поверхи різняться стінами й віконними пройомами. В декорі використана цегла різної фактури і кольору, що надає споруді загальний жовто-сірий тон.

У грудні 1901 р. бердичівське купецтво та торговці звернулися до міського голови, а через нього - до Київського генерал-губернатора з проханням на їхні кошти відкрити в місті комерційне училище на зразок одеського. Такий дозвіл надійшов, майбутньому училищу присвоїли ім'я О.С. Пушкіна, а особи іудейського віросповідання мали становити не менше 50% від усього числа учнів.

З вересня 1908 р. училище почало діяти, курс навчання тривав 7 років, у кожному класі здобували освіту до 40 учнів. Водночас, окрім чоловічого, в цьому будинку було відкрите жіноче середнє комерційне училище, а також вечірні торговельні курси. Перший випуск комерційного училища припав на роки Першої світової війни.

У 1923 р. в будинку розпочали працювати педагогічні курси, на яких навчалися 95 хлопців і дівчаток з робітників та селян, що готувалися стати вчителями початкових класів. У 1925 р. курси були реорганізовані в педагогічний технікум з трирічним терміном навчання. У 1930 р. педтехнікум перетворений на педагогічну школу і переведений в інше приміщення, а в цьому будинку був відкритий Інститут соціального виховання, який 1933 р. реорганізований у педагогічний, а в 1936 р. - в учительський. Напередодні Вітчизняної війни в ньому навчалося 500 студентів на стаціонарному й 2700 - на заочному відділеннях.

Будинок у роки Великої Вітчизняної війни зберігся, і в ньому з 1945 р. продовжив функціонувати вчительський інститут, який у 1954 р. було перетворено в педагогічний, а в 1972 р. він був переведений до Житомира та Умані.

1973 р. до будинку знову переселилося педагогічне училище, яке відновило набір на дошкільний відділ денної і заочної форм навчання. Було обладнано 21 основну аудиторію і 17 допоміжних, актовий зал. Поступово зростала кількість молодих спеціалістів відповідного професійного рівня для роботи в початкових класах школи і в дошкільних закладах.

1977 р. в огляді-конкурсі педучилищ Радянського Союзу училище посіло 1-е місце, через два роки, за кращу організацію умов навчання, побуту та відпочинку, училище вийшло на перше місце в Україні, 1983 р. - в рік його 60-річчя - в училищі навчався 1291 учень, працювало 142 викладачі, 1997 р. введена нова спеціальність "Соціальна педагогіка".

Нині це педагогічне училище І рівня акредитації, в якому здійснюється підготовка спеціалістів за фахами: "Дошкільне виховання", "Музичне виховання", "Соціальна педагогіка". За 80 років існування училище підготувало майже 5 тис. учителів початкових класів, понад одну тисячу музичних керівників, близько 10 тисяч вихователів та понад 100 соціальних педагогів.

 

Джерела та література:

Іващенко О. Пам'ятки і пам'ятні місця історії та культури на Бердичівщині. Випуск 5. // Житомир: "Полісся", 2005 р. - 176 с.

Центральний історичний архів у м.Києві. - Ф. 442, ст. 655, спр. 218. - Арк. 10, 30, 42; Оп. 660, спр. 193. - Арк. 14.

Державний архів Житомирської області. - Ф.118, ол. 2, спр. 55. - Арк. 24.

Архівний відділ Бердичівської міськради. - Ф.П. - 208, оп.1, спр. 14. - Арк. 82.

Громенко І.Є., Павлов О.О. Бердичів // Історія міст і сіл УРСР. Житомирська область. - К., 1973, с.181.

Іващенко О.М. Напередодні Чорнобильської катастрофи // Чорний біль Житомирщини. - Житомир, 2001. - С. 65, 67.

Марковський Б. Бердичівська земля з найдавніших часів до початку XX ст. - Бердичів, 1999. - С.65.

Левчук А.О., Стельмах Т.П. Бердичівське педагогічне: історія та сьогодення. - Бердичів, 2003. - c. 4, 9, 10, 15, 17.

 

Додаток:

1. Меморіальної дошки на встановлено.

2. Навчальні заклади, які працювали в будинку за роками:

1908 р. - чоловіче комерційне училище ім. О.С. Пушкіна.

1909 р. - жіноче середнє комерційне училище і вечірні торговельні курси.

1923 р. - педагогічні курси.

1925 р. - педагогічний технікум.

1930 р. - інститут соціального виховання.

1933 р. - педагогічний інститут.

1936 р. - учительський інститут.

 

 

 

 

 

Педагогічне училище, 2008 р.

 

 

 

Педагогічне училище, 2006 р.

 

 

 

Комерційне училище.

Фото з фотоальбому, створеному до 300-річчя правління Дому Романових. 1913 р.

 

 

 

Комерційне училище на поштовій листівці початку XX століття.

 

 

 

Мій Бердичів
www.my.berdychiv.in.ua

 

Коментарі? Поправки? Доповнення?