Головна  |  До розділу

м. Бердичів

Будинок, у якому мешкав В.І. Пастух (іст.).

 

Північно-східна частина міста. Вул. Заводська, 44. На червоній лінії забудови вулиці. Одноповерховий, цегляний, двосхилий під шифером. Має чотири кімнати. Побудований 1960 року як житловий. В ньому жив з 1957 року по 1974 рік Віктор Іванович Пастух (1957-1996) – лікар-хірург, заслужений майстер спорту України з альпінізму, кандидат медичних наук. Навчався в середній школі №7, згодом перейшов у середню школу №1, яку закінчив 1974 року із золотою медаллю. Зростав як спортсмен у ДЮСШ у тренера В.О. Лонського (1927-2004), заслуженого тренера СРСР та України, та спортивно-туристичному клубу "Ентузіаст". 1974-1979 рр. – студент Харківського медичного інституту, отримав фах хірурга-ортопеда. 1986 року захистив кандидатську дисертацію, 1991 року розробив нову методику лікування переломів шийки стегна. Захопився альпінізмом. У складі команди київського клубу "Зеніт" підкоряв вершини Карпат, Паміру, Кавказу, Тянь-Шаню. Входив до складу рятувальної авіаційної швидкої допомоги на території всього Радянського Союзу. Брав участь у наданні допомоги потерпілим під час землетрусу в Спітаці (Республіка Вірменія).

Останні 8 років життя присвятив підкоренню найвищої гірської системи світу – Гімалаїв. 1989 року тричі підіймався на Канченджангу, підкорив її Головну вершину (8586 м) сімдесят восьмим, Середню (8478 м) – п'ятнадцятим, а Південну (8491 м) – восьмим серед альпіністів світу всіх часів. У 1990 році удостоєний медалі "За трудову доблесть" та присвоєне звання "Заслужений майстер спорту з альпінізму". Був одним з ініціаторів програми "Прапор України на найвищих вершинах світу". У 1994 В.І. Пастух після сходження на Джаулагірі (8167 м) підняв прапор України на її вершині.

У вересні 1996 року розпочалася експедиція на Шиша-Пангму і Чоо-Ю, які розташовані в одному регіоні. 25 вересня на висоті 5600 м почав функціонувати базовий табір. 3 жовтня Віктор Пастух та Геннадій Василенко почали підйом для встановлення проміжного табору перед штурмом вершини. В ніч з 4 на 5 жовтня 1996 року піднявся ураган й сильний снігопад, почався схід лавин, які забрали життя двох альпіністів. Указом Президента України від 13 травня 1997 року В.І.Пастух нагороджений орденом "За мужність" (посмертно).

Бердичівська міська Рада прийняла рішення про присвоєння одній з вулиць міста ім'я В.І. Пастуха. Загальноосвітній школі №7 присвоєно ім'я В.І. Пастуха, там же діє тематичний стенд в музеї школи, присвячений альпіністу.

 

Джерела та література:

Указ Президента України від 13 травня 1997, Київ, №0144.

Поданєва Ю.С. Заслужений майстер спорту з альпінізму, кандидат медичних наук В.І. Пастух – наш земляк // Бердичівщина: поступ у третє тисячоліття. Науковий збірник "Велика Волинь", т. 22. – Житомир-Бердичів, 2001. – С.88-91.

Ратинский М. Гималаи: простых маршрутов не бывает // Пилигрим, 1994, №2.

Прогожин А. Восхождение // Рабочая газета. – 1991, 13 серпня.

Опанащук І. Він із бою не повернувся // Житомирщина, 2000. – 8 січня.

Білошицький П.В. Альпінізм // Енциклопедія сучасної України, т.1. – К, 2001. – С.416.

Кондратюк А. Гімалайський сніговий Барс // Земля Бердичівська. – 2000. – 30 вересня.

 

 

 

Будинок, у якому мешкав В.І. Пастух, 2006 р.

 

 

 

Пастух Віктор Іванович.

 

 

Мій Бердичів
www.my.berdychiv.in.ua

 

Коментарі? Поправки? Доповнення?