Головна  |  До розділу

м. Бердичів

Пам'ятне місце страти і братська могила військовополонених

та мирних жителів (іст.).

 

Вул. Соборна, 25. Західна частина монастиря-кляштора Босих кармелітів. Поховано 960 військовополонених та мирних жителів міста, в основному євреїв, які були розстріляні німецькими окупантами 28 серпня 1941 року. Біля західної стіни монастиря була вирита величезна яма, до якої карателі зганяли приречених, ставили їх на коліна перед ямою і вбивали пострілом у потилицю. Прізвища страчених не відомі.

У січні місяці 1944 року в Бердичеві створюється Державна комісія по розслідуванню злодіянь німецько-фашистських загарбників та їх посібників. До її складу під головуванням депутата Бердичівської міської ради Трушкіна Г.В. увійшли працівники шкірзаводу, машинобудівного заводу "Прогрес", вчителі міських шкіл та училищ, лікарі, судово-медичні експерти. Також в роботі комісії брав участь настоятель Миколаївської церкви о. Микола Зелінський. Комісія під час своєї роботи провела розкопки виявленої братської могили на території Державного історико-культурного заповідника. В могилі знаходилось 960 людських трупів, переважно чоловіків, одягнутих у цивільну одежу і частково у військову форму. На всіх трупах були сліди вогнепальних поранень в потиличну частину голови. В матеріалах комісії зберігаються свідчення полоненого німецького унтер-офіцера, льотчика-радиста Бруно Манчі: "Летом, в июле-августе 1941 года, мы стояли со своим отрядом (9 самолетов) у Бердичева. Однажды прошел слух, что у старой бердичевской цитадели собираются расстрелять тысячи евреев. Я со своим пилотом фельдфебелем Шнейдером и еще несколькими товарищами поехали в город убедиться, могут ли быть действительно убиты люди только потому, что они евреи. Во дворе цитадели приговоренные к смерти стояли группами. Записали их имена, увели снова в подвал, а затем через короткое время вывели снова. За главной стеной местными жителями была вырыта глубокая яма. Осужденных в одиночку подводили к яме, распоряжался и отдавал приказания офицер из СД (с тремя звездочками). Осужденные останавливались у ямы, их заставляли становиться на колени и убивали выстрелом в затылок. Вся эта операция проводилась группой в составе офицера и 5 солдат СД. Осужденные шли на смерть, не сопротивляясь. Мы все это хорошо наблюдали, находясь вблизи места казни, у ямы. Так как я не мог дальше смотреть на эту бойню, мы покинули это место ужаса, полные возмущения".

В 1944 році на могилі встановлено двометровий обеліск із сірого граніту з меморіальним написом. Напис: "Тут поховано 960 осіб радянських громадян – жертв німецько-фашистського терору 1941-1943 pp.".

 

Джерела та література:

Державний архів Житомирської області. – Ф.2636, оп. 1, спр. 9. – Арк. 4.

Житомирщина в період тимчасової окупації німецько-фашистськими загарбниками. – Житомир, 1948. – С.36-37, 43.

Україна. Путівник. Вип. ІІ. – Київ, 1995. – С.145.

Щерба С.П. Геноцид і вандалізм окупантів // Книга Пам'яті України. Житомирська область, т. 2. – Житомир, 1998. – с. 76.

Елисаветский С. Бердичевская трагедия. (Документальное повествование). – К., 1991. с. 27-28.

 

 

 

Братська могила військовополонених та мирних жителів, 2005 р.

 

 

 

Обеліск на братській могилі військовополонених та мирних жителів, 2005 р.

 

 

 

Обеліск на братській могилі військовополонених та мирних жителів, 2005 р.

 

 

 

Братська могила військовополонених та мирних жителів, 1970-і роки.

 

 

 

Мій Бердичів
www.my.berdychiv.in.ua

 

Коментарі? Поправки? Доповнення?