Головна  |  До розділу

м. Бердичів

Пивоварений завод (іст.).

 

Вул. Європейська, 114. 1861 року чеський колоніст С.Е. Чеп викупив ділянку землі на Білопільській вулиці (нині вулиця Європейська) і побудував цехи та артезіанську свердловину, проби якої дали позитивні результати (нині артезіанська свердловина, якою користуються бердичівські пивовари, сягає глибини 110 м). На місці нинішнього стадіону було закладено хмелярську плантацію, де вирощували хміль для потреб заводу. В 1890-х роках були зведені підвальні приміщення (в північній частині заводу), що мали товсті кам'яні стіни, в яких й донині розміщуються бродильне відділення та відділ доброджування. В підвальних приміщеннях п'ятиметрової висоти розміщуються 57 ємкостей (по 9 тонн кожна), в яких бродило пиво. 1902 року над підвалом збудовані солодовні – двоповерхова будівля з гвинтовою драбиною (два цехи), цегляна поштукатурена ("шуба") товщина стін 1,5 м, крита шифером, напіварочні невеликі вікна, з ліпними прикрасами та пілястрами.

На початку 20-го ст. на заводі працювало до 15-ти робітників, які виробляли пиво високої якості. 1922 року при заводі почав діяти млин, на якому працювало 5 робітників (млин не зберігся), а на заводі – 21 чоловік. 1928 року завод націоналізовано.

В роки Великої Вітчизняної війни будівлі заводу збереглись, зазнали пошкоджень дах і кілька будівель (тваринницька ферма, де утримували коней, корів, свиней, допоміжні приміщення, квартири для службовців). На початку 1944 року завод почав виготовляти пиво, безалкогольні напої. З 1948 по 1975 рр. виробництво пива зросло більш як у два рази.

В 60-ті роки розпочалась модернізація пивовареного заводу, частина старих приміщень була знесена, розпочалося нове будівництво і добудова старих приміщень. 1962 року виріс цех хмелевих екстрактів потужністю 160-180 т. екстракту на рік. Відтоді завод почав забезпечувати цим продуктом майже всі пивоварені заводи України. 1969 року вступив у дію склад зі збереження хмелю. Холодильне відділення (в підвальному приміщенні) було обладнано сучасним устаткуванням.

У 70-х роках продовжилася реконструкція. Збудований автоматизований цех пляшкового розливу, варниця із сучасним обладнанням, встановлені додаткові бродильні чани, діжки з установкою ізобарометричного апарату, що набагато покращило якість продукції і полегшило працю робітників.

Лабораторія заводу поповнилась новим обладнанням: сушильні шафи, мікроскоп, титрувальні установки, РН-метр, апарат для аналізу гірких речовин хмелю, млинок для переробки зерна.

1975 року пивзавод отримав статус експериментального. З 1995 року – відкрите акціонерне виробництво "Бердичівський пивоварний завод" з чисельністю працюючих 147 чоловік. Потужність підприємства – 910 тис. декалітрів на рік. 1997 року підприємство вступило до Європейської асоціації товарної нумерації. Нині завод досяг найвищого рейтингу продукції не лише в області, а й інших регіонах України.

 

Джерела та література:

Архівний відділ Бердичівської міськради. – Ф.Р.-158, оп.1, спр.498. – Арк. 84, 107, 143.

Архів Музею історії м. Бердичева. – Ф.Р.-З. – Спр. 17. – Арк. 22-24.

"Голос труда", №139, 11 июля 1922; №140, 21 июля 1922.

Кружка пива. – "Труд-Україна" – 3 липня 1998.

М. Пасічник. – Бердичівське – значить виняткове. – Житомир, 1998. – С.6, 14.

Підприємства міста Бердичева. – Принт-експрес. – 2001.

 

 

 

Бердичівський пивоварений завод, 2006 р.

 

 

 

Стенд з нагородами, які отримав пивзавод за роки своєї діяльності, 2006 р.

 

 

 

Нагороди, які отримав пивзавод за роки своєї діяльності, 2006 р.

 

 

Мій Бердичів
www.my.berdychiv.in.ua

 

Коментарі? Поправки? Доповнення?