Головна  |  До розділу

м.Бердичів

Пам'ятник В.І. Леніну на Жовтневій площі.

 

Пл. Центральна, 1. Встановлено пам’ятник Володимиру Іллічу Леніну організатору та керівнику Жовтневого перевороту у Петрограді (у радянській історіографії Велика Жовтнева соціалістична революція).

Пам'ятник відкрито на мітингу трудящих міста 29 грудня 1982 року – у переддень святкування 60-річчя утворення СРСР. Стрічку з покривала на пам’ятнику перерізав перший секретар Житомирського обласного комітету Комуністичної партії України Василь Кавун.

Пам'ятник встановлено на підставі рішення Ради Міністрів України УРСР від 20.08.1975 р. №9627/60 та затвердженого проекту пам’ятника художньо-експертною радою Міністерства культури УРСР 07.02.1977 р. (протокол №12-107-3). Замовник пам’ятника – виконком міської Ради народних депутатів. Саме у 1977 році міськвиконкомом приймається рішення про спорудження Жовтневої площі, головним архітектурним елементом якої і став монумент В.І. Леніну. Нині площа Жовтнева у відповідності до рішення Бердичівської міської ради від 7 лютого 2013 року носить назву Центральна.

На момент своєї появи пам’ятник став п’ятим за ліком монументом В.І. Леніну на території Бердичева (не рахуючи бюстів). Автори пам’ятника: скульптор Костянтин Миколайович Васильченко, архітектори Петро Миколайович Бірюк і Петро Артемович Перевозник. Загальна висота пам’ятника 8,7 м. Висота скульптури 4,0 м., розмір постаменту 2 × 2 × 4,7 м.

Пам'ятник виготовлено з рожевого граніту Ємельянівського родовища, що знаходиться поряд з селом Омелянівка Малинського району Житомирської області. Роботи по спорудженню пам’ятника виконали Бердичівське ремонтно-будівельне управління, Київські міжобласні спеціальні науково-реставраційні виробничі майстерні та Київське творчо-виробниче об'єднання "Художник" художнього фонду УРСР. Рішенням № 468 від 29.10.1983 р. пам’ятник взято на державний облік.

З цього часу пам’ятник В.І. Леніну на Жовтневій площі став центром політичного життя міста: перед пам’ятником кращих школярів міста приймають до лав піонерської організації, перед пам’ятником щороку проходять урочисті паради з нагоди річниці Жовтневої революції (7 листопада) та Дня міжнародної солідарності трудящих (1 травня). Ці традиції зберігались до отримання незалежності Україною у 1991 році.

Зі зміною політичного курсу країною пам’ятник на Жовтневій площі став символом комуністичного минулого. Різні політичні сили, особливо після т. зв. Помаранчевої революції, підіймали питання про перенесення пам’ятника з центральної площі міста, але остаточного рішення прийнято не було.

У листопаді 2013 року в Україні розпочинаються протестні акції, відомі як Євромайдан, які наприкінці лютого 2014 року переростають в криваві сутички на Європейській площі Києва. 21 лютого 2014 року до Бердичівського міськвиконкому надійшло звернення від народного депутата України Анжеліки Лабунської, у якому депутат пропонує винести на повістку дня найближчої сесії депутатів міської ради Бердичева два питання: про перенесення пам’ятника Ленину, який стоїть на Центральній площі, в інше місце та перейменування самої площі Центральної у площу Героїв Майдану.

Це звернення стає фактично смертним вироком для пам’ятника, який простояв перед будівлею міськвиконкому 31 рік, та перетворюється керівництвом для дії для революційно налаштованих людей. Вже в ніч на 22 лютого на постаменті пам’ятника В.І. Леніну з'являється напис – "Час зносити". Вдень на постаменті протестувальники пишуть нові написи – "Досить терпіти ката" та "Сьогодні о 15.00".

В обідню пору 22 лютого проходить засідання Бердичівського виконавчого комітету, на якому приймається рішення про демонтаж пам’ятника. Демонтаж проведено того ж дня силами комунальних підприємств та приватної фірми "Золотий ключ". Процес демонтажі спостерігали тисячі бердичівлян, більшість яких фільмувала процес на власні фото та відеокамери. Цікавим є той факт, що пам’ятник демонтували у день народження одного з його авторів – саме 22 лютого 2014 року Заслужений архітектор України Петро Артемович Перевозник відмітив своє 70-річчя.

В день демонтажу пам’ятника В.І. Леніну постраждав і пам’ятник Михайлу Фрунзе, що височів поряд з колишнім однойменним кінотеатром – бердичівляни за допомогою мотузки повалили на землю гранітну стелу, на якій стояв бюст більшовицького полководця. Сам бюст розбили на декілька частин.

 

Джерела та література:

Римарчук В. Ленін завжди з нами. // "Радянський шлях", №208 (12247) від 31.12.1982 р.

Газета "Радянська Житомирщина" від 30.12.1982 р.

Паспорт пам'ятника. Музей історії міста Бердичева.

Доманський О., Павловська А. Бердичівський Ленін пручався майже три години. // "РІО Бердичів", №15 (1184) від 25.02.2014 р.

 

 

 

Пам'ятник В.І. Леніну на Жовтневій площі, жовтень 2005 р.

 

 

 

Пам'ятник В.І. Леніну, 2008 р.

 

 

 

Пам'ятник В.І. Леніну, 2012 р.

 

 

 

Відкриття пам'ятника В.І. Леніну, 29 грудня 1982 р.

 

 

 

Відкриття пам'ятника В.І. Леніну, 29 грудня 1982 р.

 

 

 

Відкриття пам'ятника В.І. Леніну, 29 грудня 1982 р.

 

 

 

Відкриття пам'ятника В.І. Леніну, 29 грудня 1982 р.

 




Відкриття пам'ятника В.І. Леніну, 29 грудня 1982 р.


 

 

 

Фотографія на пам'ять перед пам’ятником В.І. Леніну.

Зустріч ветеранів 1-го Дрезденського Червонопрапорного,

хреста Грюнвальда танкового корпусу Війська Польського, формування якого

розпочалось у селі Осикове Бердичівського району, 1984 р.

 

 

 

Площа Жовтнева, 2007 р.

 

 

 

Демонтаж пам’ятника, 22 лютого 2014 р.

 

 

 

Демонтаж пам’ятника, 22 лютого 2014 р.

 

 

 

Демонтаж пам’ятника, 22 лютого 2014 р.

 

 

 

Демонтаж пам’ятника, 22 лютого 2014 р.

 

 




Демонтаж пам’ятника, відео. 22 лютого 2014 р.
Репортаж ТРК "ВІК". Автор - Інна Плесна, камера - Віталій Сінєльніков.


 

 

Мій Бердичів
www.my.berdychiv.in.ua

 

Коментарі? Поправки? Доповнення?