Головна  |  До розділу

м.Бердичів

Пам'ятна дошка на честь Реймонта В.С.

 

Вул. Пушкіна, 46. Приміщення загальноосвітньої школи №3. На стіні будинку поряд з входом, який знаходиться зі сторони вулиці Карла Маркса, була встановлена пам’ятна дошка, присвячена польському письменнику Владиславу Реймонту.

Перше місце розташування пам’ятної дошки – стіна будинку по вул. Європейській, 25 (попередня назва – вулиця імені Карла Лібкнехта), приміщення польської бібліотеки. 15 травня 2005 року під час проведення у місті Бердичеві Днів польської культури відбулось урочисте відкриття польської бібліотеки. Бібліотеці надали ім'я видатного польського письменника Владислава Реймонта, на честь чого на стіні і було встановлено пам'ятну дошку. Напис на польській мові: "Польська міська бібліотека ім. Владислава Реймонта. Бердичів 2005".

У жовтні 2009 року у зв'язку з необхідністю проведення капітального ремонту будівлі, яку обіймала польська бібліотека, пам’ятну дошку з будинку зняли, польська бібліотека переведена у приміщення міської загальноосвітньої школи №3 по вулиці Пушкіна. Через деякий час пам’ятну дошку встановили біля входу у приміщення школи. Демонтували дошку у 2013 році.

На початку 1990-х років саме загальноосвітня школа №3 під керівництвом Фелікса Броніславовича Пашківського стала центром польського культурно-освітнього відродження у Бердичеві. Саме в школі №3 пройшли установчі збори, на яких утворено міськрайонне відділення Польської культури та освітнього товариства на Україні.

 

Реймонт Владислав Станіслав – польський письменник, лауреат Нобелівської премії з літератури 1924 року. Народився у сім'ї сільського органіста. Батьки хотіли, щоб він став ксьондзом. Покинув школу, часто змінював професії, багато подорожував по Польщі та Європі. Був учнем шевця у Варшаві (1880-1884), актором у бродячих трупах (1884-1887), працював залізничним службовцем.

У 1893 році оселився у Варшаві і жив літературним заробітком. Велика компенсація після дорожньої пригоди у 1900 році допомогла йому отримати фінансову незалежність. Дебютував у літературі в 1893 році. Творчість сполучає традиції критичного реалізму з елементами натуралізму та символізму. Невелику частину творчої спадщини складають вірші.

Автор оповідань, повістей, романів, різноманітних у тематичному та жанровому плані. У збірках "Зустріч" (1897), "Перед світанком" (1902), у повісті "Справедливо" (1899) показано побут села.

Піком творчості вважається роман "Мужики" (т.1-4, 1904-1909), у якому зображено сільське життя у станових протиріччях та психологічних конфліктах. За цей роман як за "видатний національний епос" Реймонт був удостоєний Нобелівської премії (1924).

 

Джерела та література:

"Земля Бердичівська", №39 від 19.05.2005 р.

 

 

 

Пам'ятна дошка на честь Реймонта В.С., 2005 р.

 

 

 

Будинок польської бібліотеки, на стіні якої знаходилась

пам'ятна дошка на честь Реймонта В.С., 2005 р.

 

 

Мій Бердичів
www.my.berdychiv.in.ua

 

Коментарі? Поправки? Доповнення?