Головна  |  До розділу

м.Бердичів

113. Могила Танадайчука С.В.

 

Вул. Войкова, 98. Північно-східна частина нового міського кладовища. Похований Танадайчук Сергій Васильович – художник витинанкового мистецтва, член Національної спілки майстрів народного мистецтва України.

Народився Сергій Танадайчук 9 травня 1963 року у селі Макаринці на Вінниччині.

Ще й не було року, як помер батько. А в 13 років зостався без матері. Єдиний світлий спогад дитинства - як він з мамою робив витинанки. Це, мабуть, звідти пристрасть до художньої творчості. А потім були, як він сам вважав, найгірші його роки в інтернаті. Тихого, хворобливого хлопчика ображали всі. Мабуть, тому пізніше Сергій так горнувся до цих дітей-сиріт, так хотів зігріти їхнє сирітське життя. Більш за все на світі любив малювати, але заради шматка хліба пішов у ПТУ.

В 19 років поїхав у знамениту Петриківку, де пристрастився до народної творчості. Зрозумів: народне – це його. Почав багато читати, вивчати глибокі витоки.

Останнім часом буквально закохався в трипільську культуру. Розумні люди знаходили в його творчості і думку, і філософію. Його малюнки возили у Францію, ними зацікавився американський посол.

Сергій був з породи диваків, з тих людей, яких буквально не цікавить матеріальний бік життя. Щоб підтримувати свої сили йому вистачало каші, картоплі в мундирах та інколи шматок м'яса. У його помешканні, у маленькій кімнатці немає місця для ліжка, для шафи – геть усі кутки зайняті дошками, рамками, чистими полотнами, картинами, банками з фарбами. Його не розуміли дорослі, тому що його творчість перегукується з трипільською культурою (це 4-6 тисяч років тому), зате його розуміли діти, особливо, з інтернату.

В інтернаті створив гурток, де навчав дітей творити витинанки, орнаменти, розписувати крашанки, малювати хід Сонця, Матір-Берегиню, відкривати таємницю давньоукраїнських оберегів (символів-знаків) і ще багато чого з культури наших далеких предків.

Невлаштованість життя, необхідність малювати гасла і плакати, фарбувати огорожі, працювати двірником - жодним чином не принижують його. Поряд з цим Сергій бере участь у всеукраїнських виставках, входить повноправним членам у столичні кола художників, оформляє книги знаних письменників, як от Сергія Плачинди "Міфи давньої України". Видав близько 30 випусків книг у серії "Бердичівське народне мистецтво". Не дивно, що в Житомирі, в Києві, як художника, його знають більше ніж у Бердичеві.

Член Національної спілки майстрів народного мистецтва України.

Помер талановитий художник-самородок 29 липня 2002 року на 40-му році життя. Декілька проведених операцій не допомогли - хвороба виявилася сильнішою.

Похований на міському кладовищі. 23 серпня 2008 року на могилі в урочистій обстановці відкрито пам’ятник Сергію Танадайчуку. Автор скульптури Валерій Ковальчук – викладач художньої школи. Стела з чорного габро, на фасадній стороні якої портрет С. Танадайчука.

 

Джерела та література:

Витинанковий обрій Сергія Танадайчука. // Буклет з фоторепродукціями. Бердичів, 2008 р.

"А в солов'я пісня така: живи не вмирай…" // "Земля Бердичівська", №62 від 03.08.2002 р.

Анатолій Горобчук

 

 

 

 

 

Пам'ятник на могилі Сергія Танадайчука.

 

 

 

 

Відкриття пам’ятника Сергію Танадайчуку, 23 серпня 2008 року.

 

 

 

 

Мій Бердичів
www.my.berdychiv.in.ua