Головна  |  До розділу

с.Мирославка,

центр сільської ради

184. Пам’ятний знак на честь Пирогова М.І.

 

Розташований у центрі села, біля будинку сільської амбулаторії. Встановлено пам'ятник хірургу, вченому-гуманісту Миколі Пирогову.

Пам'ятник відкрито 1 червня 1989 року на урочистому мітингу, що відбувся перед мирославською лікарнею. Ініціаторами встановлення пам'ятника стали жителі села Мирославка та голова місцевого колгоспу Сергій Євгенович Горячий. Саме 1989 року виповнилося 125 років з підписання "Женевської конвенції" - першого документа міжнародного гуманітарного права.

Пам'ятник являє собою бронзове погруддя видатного  хірурга, встановлене на постаменті, виготовленому з граніту. На постаменті присвятний напис: "Пирогов Николай Иванович 1810-1881".

У 2003 році невідомі зловмисники намагались вкрасти бронзове погруддя - вони скинули його з постаменту. З метою збереження пам'ятки працівники мирославської лікарні зберігають погруддя у приміщенні лікарні.

 

Пирогов Микола Іванович (1810, Москва - 1881) - видатний хірург, анатом і педагог. Народився в Москві 1810 року. 16-річним хлопчиком поступив на медичний факультет Московського університету.

До професорської діяльності Пирогов готувався в університеті міста Тарту (Естонія). На той час цей університет вважався кращим у Росії. Тут, у хірургічній клініці, Пирогов пропрацював 5 років, блискуче захистив докторську дисертацію і у віці лише 26 років його було обрано професором Дерптського (Тартуського) університету.

Через кілька років Пирогова було запрошено до Петербургу, де він очолив кафедру хірургії в Медико-хірургічній Академії. Одночасно Пирогов керував організованою ним клінікою госпітальної хірургії. Оскільки в обов'язки Пирогова входило навчання військових хірургів, він зайнявся вивченням поширених в ті часи хірургічних методів. Пирогов розробив ряд цілком нових прийомів, завдяки чому вдавалося частіше уникати ампутації кінцівок. Один із таких прийомів досі називається «операцією Пирогова».

В пошуках дієвого методу навчання вирішив застосувати анатомічні дослідження на заморожених трупах. Сам Пирогов це називав "льодяною анатомією". Так народилася нова медична дисципліна - топографічна анатомія.

Через кілька років такого вивчення анатомії, Пирогов видав перший анатомічний атлас під назвою «Топографічна анатомія, ілюстрована розтинами, проведеними через заморожене тіло людини в трьох напрямах», який став незамінним керівництвом для лікарів-хірургів. Цей атлас і запропонована Пироговим методика стали основою всього подальшого розвитку оперативної хірургії.

В 1847 році виїхав на Кавказ, де російська армія вела війну проти місцевих горян. Тут він хотів перевірити в польових умовах розроблені ним операційні методи. На Кавказі він вперше застосував перев'язку бинтами, просоченими крохмалем. Крохмальна перев'язка виявилася зручнішою та міцнішою аніж лубки, що застосовувалися до того.

Тут таки, в аулі Салти, вперше в історії медицини почав оперувати поранених з ефірним знеболенням в польових умовах. Загалом провів близько 10000 операцій під ефірним наркозом.

1855 року, під час Кримської війни, був головним хірургом обложеного англо-французькими військами Севастополя. Оперуючи поранених, Пирогов вперше в історії світової медицини застосував гіпсову пов'язку, що дозволила прискорити процес загоєння переломів і позбавила багато солдатів і офіцерів від потворного викривлення кінцівок.

Під час облоги Севастополя, для догляду за пораненими, Пирогов скористався допомогою сестер милосердя, частина яких приїхала на фронт з Петербургу. Це теж було нововведення на той час.

Повернувшись до Петербургу, Пирогов на прийомі в Олександра II доповів царю про негаразди в армії. Цар не став прислухатися до нього, і з цієї миті Пирогов упав у немилість і був «засланий» до Одеси на посаду опікуна Одеського і Київського учбових округів.

У квітні 1861 хірург і педагог М.І. Пирогов прибув в місто Бердичів, де відвідав єврейську лікарню - найкращий медичний заклад Бердичева того часу.

В розквіті творчих сил Пирогов усамітнився в своєму невеликому маєтку "Вишня" неподалік від Вінниці, де організував безкоштовну лікарню. На цей час Пирогов вже був членом кількох іноземних академій.

Відносно надовго Пирогов лише двічі покидав маєток: перший раз у 1870 році під час пруссько-французької війни, будучи запрошений на фронт від імені Міжнародного Червоного Хреста, і другий раз, у 1877-1878 рр. - вже в досить літньому віці - кілька місяців працював на фронті під час російсько-турецької війни.

 

Джерела і література:

Р.Воєвуцька. Основоположнику милосердя. // "Радянський шлях", №90 від 07.06.1989 р.

Енциклопедія Вікіпедія: http://uk.wikipedia.org/wiki/

 

Анатолій Горобчук

 

 

 

 

 

 

 

Бронзове погруддя на зберіганні, 2007 р.

 

 

 

Відкриття монументу, 1 червня 1989 р. Фото В. Коржука.

 

 

 

Працівники мирославської лікарні біля пам'ятника Пирогову М.І.

(другий з права - головний лікар Олександр Григорович Складанчук), 15 січня 1999 р.

 

 

 

 

 

 

Мій Бердичів
www.my.berdychiv.in.ua