Головна  |  До розділу

с.Райки,

центр сільради

Пам'ятний знак на місці райковецького городища.

 

Північна околиця села Райки. На місці проведення археологічних розкопок на місці Райковецького городища встановлено пам'ятний знак.

Пам'ятний знак виготовлено з сірого граніту, на лицьовій стороні вмонтовано табличку з написом: "Пам'ятка археології. Городище".

До давньоруського часу у надріччі Гнилоп'яті відноситься ряд поселень: Маркуші, Райки, хутір Ріг, Слободище, Швайківка. Частина з цих поселень укріплена, тобто являє собою залишки городищ.

Саме на цю пам'ятку звернув увагу і почав її досліджувати у 1929-1935 рр. відомий археолог Т.М. Мовчанівський. Ці дослідження продовжила експедиція Інституту археології НАН України під керівництвом В.К. Гончарова у 1946 році. В роботі експедиції взяли також участь співробітники Бердичівського і Житомирського краєзнавчих музеїв. На основі широких польових і кабінетних досліджень В.К. Гончаров опублікував спеціальну монографію. У цій книзі подані всі фортифікаційні, житлово-господарські та інші комплекси Райковецького городища, які дали можливість реконструювати й уявно відтворити життя невеликого міста-фортеці, що було центром феодального володіння.

Як показали дослідження, археологічні пам'ятки, що знаходяться поблизу городища біля с. Райки, являють значний інтерес, оскільки вони підтверджують безперервне заселення цієї території з віддалених часів.

На правому березі р. Гнилоп'яті, на високій гранітній скелі урочища Кругла Гора, знаходиться городище. На ньому простежено два культурних шари (нижній – пізньотрипільського і верхній – скіфського часу). Отже скіфське городище було побудовано на місці більш давнього поселення трипільської культури кінця III початку II тисячоліть до н. е. На тому ж правому березі Гнилоп'яті, у тому місці, де річка круто повертає на схід, височіє ще одна гранітна скеля, оточена низиною, - урочище Горб. На вершині скелі тут виявлено культурний шар скіфського часу. Під час досліджень безпосередньо на місці Райковецького городища, у нижніх нашаруваннях, було виявлено окремі речі трипільської культури (кераміка, пряслиця, глиняні жіночі статуетки) та скіфського часу (кераміка, з "перлинним" і захисним орнаментами). Крім того, речі трипільської культури та скіфської доби були виявлені в цьому районі при обстеженні ранньослов'янських пам'яток. У нижніх шарах Райковецького городища і в околицях села Райки по обох берегах р. Гнилоп'яті були виявлені ранньослов'янські старожитності культури полів поховань та другої половини 1 тис. н.е. Знайдено, зокрема, окремі фрагменти кераміки зарубинецької культури, черняхівські черепки, а також бронзові фібули та мідна монета, карбована на території Фракії, у м. Філіппополі за імператора Елагабала (218-222 рр. н.е.).

Райковецьке городище було взяте приступом і спалене монголо-татарами. Захисники і жителі міста-фортеці загинули під час бою і пожежі. Під руїнами обгорілих зрубів та клітей виявлені кістяки людей та домашніх тварин, чимало господарських і побутових речей, обгорілі залишки зернових і технічних культур, землеробські знаряддя, знаряддя ремісників та продукція, виготовлена ними. Знайдено і військове спорядження.

Райковецьке городище не згадано на сторінках літописів. Але відкритий розкопками давньоруський осередок ХІ-ХІІІ ст. виразніше будь-якого письмового опису дає уяву про жорстокий погром, що його здійснили монголо-татари в середині XIII ст. Разом з цим, матеріали Райковецького городища засвідчили героїчний опір, що його чинили загарбникам давньоруські воїни-дружинники і мирне населення містечка-фортеці.

Отже, Райковецьке городище, яке було споруджено в XI ст., проіснувало до середини XIII ст. і впало під ударами монголо-татарської орди.

Слов'яно-руські старожитності у надріччі Гнилоп'яті є важливою групою пам'яток, що дають можливість простежити загальний поступальний розвиток східно-слов'янського суспільства протягом всього І і початку II тисячоліть. Археологічні матеріали періоду Київської Русі вказаного регіону підтверджують єдність і загальність господарської діяльності, соціальних процесів і культурного розвитку на всій території Русі.

 

Джерела і література:

Богун Г.Г. Археологічні пам'ятки р. Гнилоп'яті // Праці комплексної експедиції Чернівецького університету. - т. VIII. - Серія археологічна. - в.1, - Чернівці, 1960. - С.131-137.

Винокур І.С. Старожитності Східної Волині першої половини І тисячоліття н.е. // Старожитності Східної Волині. - Чернівці, 1960. - 130 с.

Сокальський Ю. Це ж наша історія. // "Радянський шлях", №172 (13467) від 28.10.1988 р.

Винокур І.С. Слов'яно-руські старожитності у надріччі Гнилоп'яті. // Бердичівська земля в контексті історії України: Науковий збірник Велика Волинь: Праці Житомирського науково-краєзнавчого товариства дослідників Волині. - Т.19 / Відп. редактор М.Ю. Костриця. - Житомир: МАК, 1999. - 174 с.; іл.

 

 

 

Пам'ятний знак на місці райковецького городища. 2007 р.

 

 

 

 

Охоронна табличка, вмурована в гранітну стелу, 2007 р.

 

 

 

Мій Бердичів
www.my.berdychiv.in.ua

 

Коментарі? Поправки? Доповнення?