Головна  |  До розділу

Лонський Віталій Олексійович

 

Лонський Віталій Олексійович народився 11 квітня 1927 року в селі Обухівка Бердичівського району в сім'ї робітника. Українець.

З 1946 року Віталій Олексійович – студент Бердичівського механічного технікуму, де захопився спортом й здобув першу перемогу в стрибках у висоту. 1948 року після закінчення технікуму став працювати спеціалістом з холодної обробки металу на заводі "Прогрес". Але потяг до спорту у 1951 році привів Віталія Олексійовича до Київського інституту фізичної культури, по закінченні якого він отримав фах тренера з легкої атлетики, зокрема зі стрибків у висоту.

Після закінчення вузу у 1955 році Віталій Олексійович повертається до Бердичева та працює викладачем фізичної культури в Бердичівському ремісничому училищі (нині Бердичівський коледж промисловості, економіки та права), згодом лаборантом кафедри фізичного виховання Бердичівського педінституту (нині Бердичівський педагогічний коледж). З 1958 року – педагог-тренер юнацької спортивної школи (Бердичів), що на той час займала приміщення костелу Святої Варвари. Віталієм Лонським була розроблена власна методика підготовки спортсменів-стрибунів високого класу, яка з роками дала чудові результати. Так, з 1959 по 1972 рр. в Бердичеві, де нараховувалося 13 загальноосвітніх шкіл і одна дитяча юнацька спортивна школа (ДЮСШ) Віталій Лонський підготував 18 майстрів спорту, виховав 4 майстри спорту міжнародного класу. Кожен третій учень спортивної школи Віталія Лонського виконував нормативи майстра спорту.

Вчені усього світу на той час стверджували, що виховати спортсмена міжнародного класу можна тільки у великих містах. Але своєю власною методикою Віталій Лонський спростував це твердження, готуючи протягом десятиліть стрибунів високого класу у невеличкому Бердичеві.

Зі стін бердичівської ДЮСШ вийшли заслужений майстер спорту Ю. Крімаренко, майстри спорту міжнародного класу В. Скворцов, А. Мороз, Р. Ахметов, В. Журавльов, В. Костенко, Б. Ковальський, майстри спорту В. Романюк, І. Матвєєв, В. Азанчевський, В. Волков, О. Естерзон, Ю. Лебедєв, Г. Єфремов, Л. Рубашов, Є. Кирнасовський, Є. Кармелюк, О. Журба, А. Лебедєв, О. Подгородник, А. Ринкевич, С. Шеремет, О. Журавльов, В. Лебедєв, А. Жмур, О. Цицановський, А. Ковальов, О. Навроцький, І. Лонський, Е. Щавинський, С. Михальченко, Н. Гапчук, А. Саєвич, І. Шкрабій, В. Тихомиров.

Шлях Віталія Лонського до визнання був важкий – адже він готував в ДЮСШ лише хлопчиків виключно зі стрибків у висоту в той час, як повинен був виставляти команду з усіх видів легкої атлетики. Та коли його школа отримала визнання і довела свою корисність – Лонський одержав персональний дозвіл Центральної ради товариства "Авангард" виступати на республіканських змаганнях командою самих лише стрибунів. І результати його вихованців підтвердили правильність обраного тренером шляху. На прикладі бердичівської школи у подальшому отримали розповсюдження спеціалізовані школи і з інших видів спорту.

З 1964 року Віталій Олексійович майже 10 років працює тренером збірної країни зі стрибків у висоту. У 1967 році Віталій Лонський очолив десятку кращих тренерів з легкої атлетики Радянського Союзу. У 1968 році за вагомі здобутки удостоєний почесного звання "Заслужений тренер СРСР".

Статті Віталія Лонського з методики стрибків у висоту публікувались в багатьох виданнях, в тому числі і за кордоном, а книга "Что вам сказать про висоту?" (1972 р.) була визнана кращою серед тематичних видань. В ній він розповів про власну педагогіку й методику підготовки спортсменів. Її суть – бачити в кожному спортсменові особистість і силою власного хисту розвивати її гармонійно і всебічно.

Педагогічний талант тренера Віталія Лонського розкривається не лише у досягненні спортивних результатів, але й у повсякденній виховній роботі з учнями. Серед його вихованців по закінченні спортивної кар’єри успіхи досягли: доктори наук В. Сидорчук, Б. Ковальський, Р. Ахметов, кандидати наук Л. Нун, В. Май, Ю. Ривж, В. Дюканов, А. Петріков, І. Матвєєв, М. Матусевич (Лауреат Державної премії), Ю. Климюк, С. Овчаренко, В. Пастух (Заслужений майстер спорту), А. Жмур та інші. Заслуженими тренерами України стали В. Журавльов, О. Михальченко, П. Дмитрієвський, С. Кузнєцов, С. Шеремет. Саме цим відрізняється школа Віталія Лонського від інших шкіл, за винятком, хіба що відомої легкоатлетичної школи В. Алєксєєва. Майже всі учні школи після закінчення спортивної кар’єри знайшли свій шлях у житті, стали добрими людьми, виробничниками, тренерами, вчителями, займають керівні посади.

Ще одним захопленням Віталія Лонського була художня чеканка. Він майстерно володів інструментами, за допомогою яких створював високохудожні твори, які залюбки дарував друзям та знайомим.

З 1984 року у Бердичеві почали щорічно проводитися республіканські змагання з легкоатлетичних стрибків (висота, довжина, потрійний стрибок) на приз заслуженого тренера В.О. Лонського. З 1994 року на честь заслуг тренера в Бердичеві започатковані щорічні міжнародні змагання зі стрибків у висоту на приз В.О. Лонського. Відтоді турнір став міжнародним.

8 квітня 1987 року рішенням виконкому міської Ради №172 за активну участь у громадсько-політичному житті міста старшому тренеру з легкої атлетики ДЮСШ обласної ради "Авангард", Заслуженому тренеру СРСР Лонському Віталію Олексійовичу присвоєно звання Почесний громадянин міста Бердичева. Також Віталій Олексійович нагороджений орденом "Знак Пошани", він кавалер ордену "За заслуги" 3-го ступеню.

Помер Віталій Олексійович Лонський 20 квітня 2004 року. Похований у Бердичеві на міському кладовищі в секторі почесних поховань. На могилі Віталія Лонського у 2004 році встановлено залізний хрест з меморіальним написом (висота 2,2 м). У 2005 році хрест замінено на гранітну стелу з портретом і присвятним написом: "Лонський Віктор Олексійович. 11.04.1927 р. – 20.04.2004 р. От тех, кто помнит и скорбит".

З 2004 року щорічний міжнародний турнір зі стрибків у висоту отримав статус Меморіалу В. Лонського. У Бердичеві на вулиці Карла Лібкнехта у 2003 році закладений бульвар, на якому 20 серпня 2005 року на День міста відкрито Арку на честь пам'яті про Віталія Лонського. У січні 2013 року рішенням Виконкому Бердичівської міської ради дитячо-юнацькій спортивній школі присвоєно ім'я видатного тренера Віталія Лонського.

 

Джерела і література:

Лонский Виктор. Что вам сказать про высоту? Серия "Спорт и личность", кн. 16. – М., 1972. – 203 с.

Іващенко О. Пам'ятки і пам'ятні місця історії та культури на Бердичівщині. Випуск 5. // Житомир: "Полісся", 2005 р. – 176 с.

Щелепа В. Бердичевский бульвар. // "Марусія", №41 (132) від 22.10.2003 р.

Широких Лілія. "Столиця і велич нескінченного милосердя та незліченних див опіки..." // "Земля Бердичівська", №68-69 (15499-15500) від 26.08.2005 р.

Матеріали музейної кімнати міськвиконкому.

 

 

 

Лонський Віталій Олексійович.

 

 

 

Віталій Лонський в молоді роки.

 

 

 

Віталій Лонський з дружиною Еммою.

 

 

 

Віталій Лонський та Альберт Романюк.

 

 

 

 

Віталій Лонський з дружиною Еммою на відпочинку.

 

 

 

 

Віталій Лонський з дружиною Еммою.

 

 

 

Віталій Лонський зустрічає естафету Олімпійського вогню

на Радянській (Соборній) площі, 10 липня 1980 р.

 

 

 

Скульптор Петро Криворуцький та Віталій Лонський.

Фото Віктора Коржука.

 

 

 

Віталій Лонський з учнями (зліва на право): Альберт Романюк, Олександр Сирик,

Рустам Ахметов, Віталій Лонський, Володимир Журавльов, Олександр Журба.

Фото Володимира Солодкого.

 

 

 

Віталій Лонський та Рустам Ахметов.

Фото Володимира Солодкого.

 

 

 

Віталій Лонський в своїй майстерні.

Фото Віктора Коржука.

 

 

 

Міський голова Василь Мазур, Віталій Лонський, його дружина Емма

та Рустам Ахметов на щорічних змаганнях зі стрибків у висоту, 2003 р.

 

 




Нарис про В.О. Лонського.
Репортаж ТРК "ВІК" від 12.04.2007 р.
Автор - Олександр Воронюк, камера - Віталій Сінєльніков.





Віталій Лонський. Від спортивних досягнень до життєвих висот.
Нарис ТРК "ВІК" від 12.04.2007 р.
Автор - Олена Сінєльнікова, Володимир Поліщук, Андрій Борисов, Альфред Рущиць.
Композитор - Олесь Коляда.





Підкорення висоти.
ТРК "ВІК", 2008 р.
Автор і режисер - Юлія Крук, оператори - Андрій Пеньківський, Володимир Поліщук.


 

 

 

Арка на бульварі імені В.О. Лонського.

 

 

 

Дошка на Арці на бульварі імені В.О. Лонського.

 

 

 

Могила В.О. Лонського на міському кладовищі, 2006 р.

 

 

Мій Бердичів
www.my.berdychiv.in.ua

 

Коментарі? Поправки? Доповнення?