Головна  |  До розділу

Калинський Микола Іванович

 

Калинський Микола Іванович н ародився 14 жовтня 1917 року в селі Каленському Коростенського району. Він був четвертим сином у великій селянській родині.

Микола Калинський навчається в школі ФЗН при Малинській паперовій фабриці, де рік пропрацював помічником машиніста паперової машини. Мріяв стати машиністом потягу на залізниці, та медкомісія відмовила, виявивши недостатнім зір. Тому вступив у коростенську фельдшерсько-акушерську школу, склавши вступні екзамени на відмінно.

До Великої Вітчизняної війни Микола встиг закінчити фельдшерську школу. Після закінчення навчання отримав призначення в районну лікарню Словечного Овруцького району. Подальшу мрію – стати лікарем – здійснити так і не вдалося: на заваді стала війна. А до цього відслужив строкову службу на Далекому Сході.

На четвертий день Великої Вітчизняної війни Микола Калинський став фельдшером школи молодих командирів третьої повітряної бригади. Бойове хрещення отримав у боях за Київ. Потім – під Батурином.

Миколу Івановича направили в Грозний, на формування 4-ї маневрової повітрянодесантної бригади. В тяжких умовах доводилося відбивати атаки фашистів, які за будь-яку ціну прагнули оволодіти нафтоносними районами. Німці прорвали оборону в районі Ростова і рухалися на Кавказ, до Моздока. Бригада, у якій служив Калинський, розташувавшись по фронту на 35 кілометрів, зуміла призупинити наступ. Тоді ворог вирішив обійти Кавказький хребет Чорноморським узбережжям і вийти до Туапсе. Цей намір було розгадано і наступ зупинено за допомогою морського десанту. У такий же спосіб бригада, в якій воював Микола Калинський, висадилася в місті Геленджик з метою звільнення Новоросійська. Потім були бої за Таманський півострів, тут отримав поранення голови.

Микола Калинський приймає участь у визволенні території України. В складі 117-ї гвардійської стрілецької дивізії Микола Іванович бере участь у визволенні Києва, Житомирщини, Бердичівського району і безпосередньо міста Бердичева.

П’ять братів Миколи Івановича також стали на захист Вітчизни. Але не всім братам судилось повернутися додому: загинули Михайло та Степан. Померли вже по війні колишні командир артилерії Дмитро, водій танка Т-34 Павло, артилерист Антон.

Перемогу Микола Іванович зустрів у Чехословаччині, після визволення якої продовжив армійську службу вже у Бердичеві: більше місяця добиралася 117-а стрілецька дивізія на місце постійної дислокації.

Продовжував Микола Іванович службу на Червоній Горі. Затим – робота в органах Міністерства Внутрішніх Справ – завідуючим санітарними частинами бердичівського табору військовополонених, у виправно-трудових колоніях. Коли демобілізувався, запросили на роботу в Бердичівську міську лікарню. Згодом призначили завідуючим здоровпунктом Бердичівського цегельного заводу.

За діловитість, знання справи, людяність поважали Миколу Івановича і в АТП-11837, де він трудився двадцять чотири роки. На той час Міністерство автомобільного транспорту з метою правил безпеки та недопущення дорожньо-транспортних пригод вирішило створити на автопідприємствах спецмедпункти по перевірці водіїв перед виїздом на лінію. Першим в області було створено його в Бердичеві при активній участі Миколи Івановича Калинського.

Разом з дружиною, вірною фронтовою подругою Галиною Михайлівною виховали своїх дітей. Син Дмитро, як і батько, обрав професію медика, працює лікарем у Черкаській поліклініці. Дочка Лідія – інженер Київського комбінату хлібопродуктів.

Микола Калинський має численні нагороди – ордени Вітчизняної війни 2 ступеня, Червоної Зірки, Богдана Хмельницького, "За мужність"; медалі – "За бойові заслуги", "За оборону Києва", "За оборону Кавказу", "За перемогу над Німеччиною", "За взяття Берліна", "За визволення Праги", ювілейні бойові нагороди, до яких приєдналися і трудові. 24 грудня 1998 року рішенням виконкому міської Ради за участь у визволенні міста Бердичева від німецько-фашистських загарбників та з нагоди 55-річчя від визволення міста від фашистських загарбників Калинському Миколі Івановичу присвоєно звання "Почесний громадянин міста Бердичева".

На даний час Микола Калинський проживає у Бердичеві.

 

Джерела і література:

Так тримати, Миколо Івановичу! // "Бердичівські новини", №42 (114) від 18-24.10.2007 р.

Медведєва В. Душа, віддана людям. // "Бердич", №1-2 (8-9) 2008 р.

 

 

 

Калинський Микола Іванович.

Фото Володимира Поліщука.

 

 

 

Калинський Микола Іванович.

 

 

 

Микола Калинський зі своїми братами.

 

 

 

Микола Іванович Калинський з дружиною Галиною Михайлівною,

сином Дмитром і дочкою Лідією.

 

 

 

55 річниця звільнення України від німецько-фашистських загарбників.

В числі ветеранів 117-ї Бердичівської гвардійської дивізії

Микола Калинський (перший зліва).

 

 

 

Почесні громадяни міста Бердичева, 2002 р.

 

 

 

Микола Калинський під час мітингу до Дня Перемоги, 9 травня 2008 року.

 

 

 

Микола Калинський під час мітингу до Дня Перемоги, 9 травня 2008 року.

 

 

 

Микола Калинський та Валентина Медведєва, 4 червня 2010 р.

 

 

 

Мій Бердичів
www.my.berdychiv.in.ua

 

Коментарі? Поправки? Доповнення?