Головна  |  До розділу

Скрипкін Василь Іванович

 

Скрипкін Василь Іванович н ародився 15 листопада 1925 року в селі Михайлівка нині Боголюбівського сільського поселення Мар'янівського району Омської області в бідняцькій родині.

У 1940 році Василь Іванович закінчує сім класів Боголюбівської середньої школи, але хвороба не дозволила продовжити подальше навчання. У червні 1941 році його приймають на роботу до Михайлівського відділення Боголюбівського маслозаводу, де він працює на посаді завідуючого відділення вершків по січень 1942 року. Коли Василю Скрипкіну виповнилося 17 років, по рішенню правління колгоспу та Боголюбівського сільспоживоб'єднання його переводять на посаду продавця до Михайлівського магазину Мар'янівської райспоживспілки.

У грудня 1942 року Василь Скрипкін пішов добровольцем на фронт. Його направляють до міста Калачинськ Омської області у 17-у Окружну школу відмінних стрільців снайперської підготовки Західносибірського Військового Округу. У листопаді 1943 року він закінчує школу та з 2 грудня стає снайпером на фронт у складі 723-го стрілецького полку 395-ї Таманської стрілецької дивізії І-го Українського фронту. У грудні 1943 – січні 1944 рр. Василь Іванович приймає участь у звільненні міста Бердичева та Бердичівського району від німецько-фашистських загарбників. Саме за ці бої він отримує свою першу нагороду: 3 січня 1944 року єфрейтор Скрипкін в бою за село Катеринівка підповз до вогневої точки ворога та влучним пострілом убив кулеметника, що дало змогу стрілецькій роті продовжити просування вперед. Це був 17-й знищений ворог на рахунку Василя Івановича, за що воїн був нагороджений медаллю "За відвагу". В боях на Україні Василь Скрипкін отримує поранення та після лікування продовжує військову службу у складі 113-го запасного стрілецького полку 1-ї гвардійської армії.

Всього на бойовому рахунку снайпера 43 знищених ворога за роки Великої Вітчизняної війни. За участь у бойових діях під час Великої Вітчизняної війни та у мирний час Василь Іванович Скрипкін нагороджений орденом Вітчизняної війни ІІ ступеня та медалями "За відвагу" (1944), "За Перемогу над Німеччиною" (1945), "За бойові заслуги" (1953), "За бездоганну службу" ІІ ступеня (1959) та багатьма іншими.

У 1946 році Василь Скрипкін закінчує І-е Тамбовське військове піхотне училище і в званні молодшого лейтенанта направляється у місто Дрезден (Німеччина) на посаду командира стрілецького взводу 68-го гвардійського полку 23-ї гвардійської стрілецької дивізії 3-ї ударної армії Групи радянських окупаційних військ у Німеччині. У 1950 році Василь Скрипкін прибуває до Бердичева, де по 1953 рік командує стрілецьким взводом 103-го гвардійського механізованого Одерського ордену Богдана Хмельницького полку 32-ї гвардійської механізованої дивізії 8-ї механізованої армії Прикарпатського Військового Округу (свого часу ця дивізія була сформований на базі колишньої 117-ї гвардійської Бердичівської ордена Богдана Хмельницького ІІ ступеня стрілецької дивізії, яка у січні 1944 року звільняла Бердичів від ворога).

До кінця 1971 року Василь Скрипкін проходить військову службу на посаді помічника начальника штабу, а згодом начальником штабу мотострілецького батальйону 320-го гвардійського мотострілецького полку 41-ї гвардійської танкової дивізії 8-ї танкової армії.

У 1971 році Василь Скрипкін у званні полковника звільняється з лав Збройних Сил СРСР. До 1972 року працює начальником Бердичівського КЕЧ району; у 1972-1973 рр. – помічником начальника відділу кадрової групи у військовій частині №42161; у 1973-1974 рр. – військовим керівником у середній школі села Райгородок Бердичівського району; у 1974-1976 рр. – статистом у Бердичівській військовій частині №61211; з 1976 року обіймає посаду інспектора по житлофонду в Бердичівському КЕЧ району.

Василь Іванович Скрипкін – учасник ветеранського руху, що започаткувався у 1987 році створенням міської ради ветеранів. Василь Скрипкін обіймає посаду заступника голови ради ветеранів 117-ї гвардійської стрілецької дивізії, проводить численні зустрічі з підростаючою молоддю у школах, технікумах, працівниками установ та організацій.

Рішенням виконавчого комітету міської ради народних депутатів від 24 грудня 1998 року за особисту мужність і героїзм, проявлені при звільненні міста Бердичева від фашистських загарбників у грудні 1943 – січні 1944 рр., трудовий внесок у відбудову зруйнованого війною господарства, велику військово-патріотичну роботу, безпосередню участь у вихованні дітей та молоді та з нагоди 55-ї річниці визволення міста від фашистських загарбників Скрипкіну Василю Івановичу присвоєно звання "Почесний громадянин міста Бердичева".

Помер Скрипкін Василь Іванович 3 листопада 2006 року. Похований в Бердичеві в секторі почесних поховань міського кладовища по вулиці Войкова. У 2007 році на могилі встановлено гранітну стелу з присвятним написом та портретом Почесного громадянина.

 

Джерела і література:

Кравченко В. Снайпер. // "Земля Бердичівська", №96 (14911) від 27.11.1999 р.

Матеріали архіву відділу по обліку офіцерів запасу Бердичівського військового комісаріату.

Рішення Бердичівського міськвиконкому за №779 від 24 грудня 1998 р.

 

 

 

Скрипкін Василь Іванович, 10 серпня 1970 р.

 

 

 

Василь Скрипкін (другий справа) серед Почесних громадян міста Бердичева,

квітень 2002 р.

 

 

 

Василь Скрипкін (четвертий справа) серед ветеранів – Почесних громадян

міста Бердичева, 2002 р.

 

 

 

Василь Скрипкін (третій зліва) серед ветеранів – Почесних громадян

міста Бердичева, 2002 р.

 

 

 

Могила В.І. Скрипкіна на міському кладовищі, липень 2009 р.

 

 

Мій Бердичів
www.my.berdychiv.in.ua

 

Коментарі? Поправки? Доповнення?