Головна  |  До розділу

Волощук Володимир Олександрович

 

 

Волощук Володимир Олександрович народився в селищі Гришківці Бердичівського району Житомирської області 10 березня 1939 року в сім'ї селян.

У 1952 році Володимир Олександрович закінчує Бердичівську середню школу №6.

Свою трудову діяльність Володимир Волощук розпочав 1956 року на Бердичівському машинобудівному заводі "Прогрес" слюсарем механоскладального цеху. Але свою освіту на цьому не зупиняє – вступає до Всесоюзного заочного машинобудівного інституту, який успішно закінчує у 1967 році. Того ж року займає посаду старшого майстра цеху, у якому працював.

Паралельно з виробництвом Володимир Олександрович долучається до партійної роботи: з липня 1967 по січень 1971 року він працює секретарем комітету комсомолу заводу.

У січні 1971 року Володимир Олександрович призначається на посаду начальника планового бюро відділу матеріально-технічного забезпечення, а з вересня 1973 – начальник виробничо-диспетчерського відділу.

У лютому 1980 році Володимир Волощук стає заступником директора Бердичівського машинобудівного заводу "Прогрес".

У листопаді 1981 року Володимира Олександровича обрано першим заступником голови Бердичівської міської ради народних депутатів, з березня 1985 року він – голова Бердичівської міської ради народних депутатів.

З настанням Перебудови Володимир Волощук долучається до активної партійної роботи – з червня 1987 року по січень 1991 року він працює першим секретарем Бердичівського міському Компартії України. А з січня 1991 по серпень 1992 року вдруге стає головою міської ради та виконкому.

З серпня 1992 по лютий 1999 рік Володимир Волощук – директор Бердичівського хлібозаводу.

Волощук Володимир Олександрович неодноразово обирався у виборні органи:

- 1967 рік – член бюро обкому ЛКСМ України;

- 1985 рік – член бюро Бердичівського міському Компартії України;

- 1981, 1985 рр. – депутат Бердичівської міської ради народних депутатів.

В квітні 1970 року Володимир Волощук був нагороджений ювілейною медаллю "За сумлінну працю" в ознаменування 100-річчя з дня народження В.І. Леніна, в грудні 1983 року – медаллю "Ветеран праці". На якій би посаді не працював Володимир Олександрович, він завжди проявляв розумну ініціативу, наполегливість у досягненні поставленої цілі, уміння працювати з людьми. У особистому житті він захоплювався малюванням, мисливством.

Володимир Олександрович Волощук трагічно загинув 17 лютого 1999 року – у розквіті сил. Похований у Бердичеві на міському кладовищі на алеї почесних поховань.

Розглянувши звернення представників підприємств, організацій, окремих депутатів міської та обласної рад, за особистий внесок у соціально-економічний розвиток всіх галузей міського господарства, багаторічну сумлінну працю в органах влади міста та на партійних посадах, активну участь у громадсько-політичному житті рішенням виконкому Бердичівської міської ради від 02.04.1999 р. №223 Волощуку Володимиру Олександровичу посмертно присвоєно звання "Почесний громадянин міста Бердичева".

 

Джерела і література:

Матеріали музейної кімнати Бердичівського міськвиконкому.

 

 

 

 

Володимир Олександрович Волощук на робочому місці, 1986 р.

 

 

 

З керівництвом області: другий зліва Володимир Волощук, поряд – Василь Михайлович Кавун, 1-й секретар Житомирського обкому партії, 1986 р.

 

 

 

Володимир Волощук з першим заступником Олексієм Хилюком, 1986 р.

 

 

 

Зустріч делегації Михайловградського округу Болгарії, 1983 р.

 

 

 

Святкування Дня Перемоги. Покладання квітів до Вічного вогню, 9 травня 1992 р.

 

 

 

Зустріч з ветеранами Великої Вітчизняної війни, 1990 р.

 

 

 

Початок будівництва терапевтичного корпусу Центральної міської лікарні, 1985 р.

 

 

 

Могила Володимира Олександровича Волощука

в секторі почесних поховань міського кладовища, 2009 р.

 

 

 

Мій Бердичів
www.my.berdychiv.in.ua

 

Коментарі? Поправки? Доповнення?