Головна  |  До розділу

Свентіховський Михайло Іванович

 

Свентіховський Михайло Іванович народився 24 лютого 1910 року у селищі Реуч’є нині Толочинського району Вітебської області (Білорусія).

З жовтня 1932 по грудень 1934 рр. був курсантом полкової школи 191-го артилерійського полку І-ї Артилерійської дивізії, проте у грудні 1934 року звільнився у запас. У 1936 році закінчив технікум хутряного товарознавства у Москві, отримавши спеціальність товарознавця.

Михайло Свентіховський – учасник Великої Вітчизняної війни. Влітку 1941 року перебував на Калінінському фронті на посаді начальника ОВС 22-го стрілецького батальйону, отримав поранення. У зв’язку з цим до жовтня 1941 року проходить лікування у військовому госпіталі. З жовтня 1941 по серпень 1942 рр. – начальник відділу інтендантського постачання 16-ї Окремої будівельної бригади на Південному фронті; з серпня по жовтень 1942 рік керує діловодством у штабі цієї ж бригади.

У жовтні 1942 – березні 1943 рр. Михайло Іванович перебуває на посаді помічника начальника організаційно-планового відділу 81-ої Окремої будівельної бригади на Північнокавказькому фронті. Тут отримав своє друге поранення – у ногу. З листопада 1943 по травень 1945 рр. був помічником начальника організаційно-планового відділу тилу 117-ї гвардійської стрілецької дивізії, а згодом, вже на І-му Українському фронті, – помічником начальника відділу заготівлі 117-ї гвардійської стрілецької дивізії. У грудні 1943 року – січні 1944 року Михайло Свентіховський в складі 117-ї гвардійської стрілецької дивізії приймає участь у звільненні Бердичева від німецьких загарбників.

З листопада 1944 по січень 1946 рр. Михайло Свентіховський – помічник начальника штабу полку по тилу 338-го гвардійського стрілецького полку 117-ї Бердичівської ордена Богдана Хмельницького II ст. гвардійської стрілецької дивізії.

У серпні 1945 року 117-а гвардійська Бердичівська ордена Богдана Хмельницького стрілецька дивізія прибуває до Бердичева, отримує постійне місце дислокації у військовому містечку на Червоній горі. У січні 1946 року 117-а стрілецька дивізія пройшла переформування у 32-у гвардійську механізовану дивізію 8-ї механізованої армії Прикарпатського військового округу (ПрикВО). З цього часу Михайло Свентіховський обіймає посаду начальника ОВС 103-го гвардійського механізованого полку 32-ої гвардійської механізованої дивізії. Звідси 5 липня 1946 року і звільняється з лав Збройних Сил в запас у званні капітана.

За мужність та героїзм, проявлені в роки Великої Вітчизняної війни Михайло Свентіховський нагороджений орденами Вітчизняної війни ІІ ступеня (29.07.1945), Вітчизняної війни І ст. Також нагороджений медалями "За оборону Кавказу" (01.05.1944), "За взяття Берлину" (09.06.1945), "За взяття Праги" (09.06.1945), "За перемогу над Німеччиною" (09.05.1945).

По звільненні у запас Михайло Свентіховський бере участь у відбудові бердичівського цукрорафінадного заводу. З 1947 року працює завідувачем торгівельного відділу Бердичівського підприємства змішаної торгівлі, з квітня 1948 року обіймає посаду начальника відділом постачання того ж підприємства.

З травня 1969 року Михайло Свентіховський працює старшим робітником очисних споруд цеху цукру та сирцю цукрорафінадного заводу, з січня 1970 року працює слюсарем цеху цеху цукру та сирцю, з листопада 1982 року – наглядачем гідротехнічних споруд, технічних ставків та відстійників того ж підприємства. 18 липня 1988 року Михайло Свентіховський виходить на заслужений відпочинок.

Розглянувши звернення міської ради ветеранів від 3 квітня 2000 року та ради ветеранів 17-ї Києво-Житомирської артилерійської дивізії від 3 січня 2000 р., враховуючи особисті мужність і героїзм, проявлені при звільненні міста Бердичева від фашистських загарбників у грудні 1943 – січні 1944 року, трудовий внесок у відбудову зруйнованого війною господарства, велику військово-патріотичну роботу, безпосередню участь у вихованні дітей та молоді та з нагоди 55-річчя Великої Перемоги над німецько-фашистськими загарбниками, рішенням Бердичівського міськвиконкому за №270 від 25 квітня 2000 року Свентіховському Михайлу Івановичу присвоєно звання "Почесний громадянин міста Бердичева".

Помер Свентіховський Михайло Іванович 15 лютого 2001 року. Похований в Бердичеві на загальноміському кладовищі.

 

Джерела і література:

Рішення Бердичівського міськвиконкому за № 270 від 25 квітня 2000 р.

Матеріали кімнати міської організації ради ветеранів.

 

 

 

Свентіховський Михайло Іванович.

 

 

 

 

Михайло Свентіховський (перший зліва) з ветеранами війни на покладанні квітів

до братської могили радянських воїнів у с. Житинці Бердичівського району, 2000 р.

 

 

Мій Бердичів
www.my.berdychiv.in.ua

 

Коментарі? Поправки? Доповнення?