Головна  |  До розділу

Комісаров Костянтин Олексійович

 

Коміссаров Костянтин Олексійович народився 23 січня 1920 року в селі Лугові Виселки нині Городищенського району Пензенської області. Костянтин Олексійович закінчив 4 класи середньої неповної школи (1938). По її закінченні працює робітником на Пензенському велосипедному заводі ім. Фрунзе.

21 вересня 1940 року Костянтина Коміссарова призвали до лав Червоної Армії. Тут його і застала Велика Вітчизняна війна. З 1943 року Костянтин Комісаров обіймає посаду командира відділення у складі 335-го гвардійського стрілецького полку 117-ї гвардійської Бердичівської ордена Богдана Хмельницького стрілецької дивізії, згодом – мінометника 102-го гвардійського стрілецького полку тієї ж дивізії. У грудні 1943 – січні 1944 року у складі свого військового підрозділу він приймає участь у звільненні міста Бердичева від німецьких загарбників.

За участь у бойових діях на фронтах Великої Вітчизняної війни Костянтин Комісаров нагороджений орденом Вітчизняної війни II ступеня (06.04.1985, до 40-річчя Перемоги), медалями "За Перемогу над Німеччиною" (11.03.1946), "За визволення Праги" (27.03.1946), "За взяття Берліну" (04.09.1946).

По закінченні Вітчизняної війни 117-а гвардійська Бердичівська ордена Богдана Хмельницького стрілецька дивізія прибуває до Бердичева на постійне місце дислокації. Костянтин Коміссаров звільняється з лав Збройних Сил, з 1947 року працює в Бердичеві на насосній станції КЕЧ Бердичівського району. У 1948 році Костянтин Олексійович повертається на військову службу до армії, проходить службу в одній з військових частин Бердичева. Одружується, разом з дружиною Василиною Леонтіївною виховали троє дітей.

У 1957 році Костянтин Коміссаров виходить у відставку та влаштовується на Бердичівський цукрорафінадний завод працівником по ремонту шляху, згодом працює електрозварником. За трудові звитяги Костянтин Олексійович нагороджений знаком "Ударник дев’ятої п’ятирічки" та медаллю "Ветеран праці" (1977), його ім’я було занесене до Книги Пошани підприємства.

У 1981 році Костянтин Коміссаров виходить на заслужений відпочинок, проте до 1984 року продовжує працювати слюсарем-ремонтником РМУ, після чого остаточно полишає роботу, але не співпрацю з ветеранською організацією міста. До останніх днів свого життя Костянтин Олексійович бере активну участь у житті міста та роботі міської ветеранської організації. В часи незалежної України Костянтин Коміссаров отримує медаль Жукова (18.03.1998), також Указом Президента України його нагороджено медаллю "Захиснику Вітчизни" (14.10.1999).

Рішенням виконавчого комітету Бердичівської міської ради №834 від 18.12.2001 року за героїзм і мужність, проявлені у боях за звільнення Бердичева в грудні 1943 – січні 1944 роках, велику героїко-патріотичну виховну роботу серед молоді міста та з нагоди 58-ї річниці звільнення м. Бердичева від німецько-фашистських загарбників, враховуючи звернення міської ради ветеранів війни та праці Коміссарову Костянтину Олексійовичу присвоєно звання "Почесний громадянин міста Бердичева".

Помер Коміссаров Костянтин Олексійович 3 січня 2002 року у Бердичеві. Похований на загальноміському кладовищі у секторі почесних поховань.

 

Джерела і література:

Рішення Бердичівської міської ради №834 від 18.12.2001 року.

Архів родини Коміссарових.

 

 

 

Коміссаров Костянтин Олексійович.

 

 

 

Костянтин Коміссаров по закінченні війни.

 

 

 

Костянтин Коміссаров з дружиною Василиною Леонтіївною

та дочкою Людмилою, 1953 р.

 

 

 

Костянтин Коміссаров з онучкою.

 

 

 

Могила Костянтина Коміссарова, 2010 р.

 

 

 

Надгробна плита на могилі Костянтина Коміссарова, 2010 р.

(в присвятному написі помилка: рік смерті Коміссарова К.О. – 2002).

 

 

Мій Бердичів
www.my.berdychiv.in.ua

 

Коментарі? Поправки? Доповнення?