Головна  |  До розділу

Борисюк Микола Кіндратович

 

Борисюк Микола Кіндратович народився 19 серпня 1919 року в селі Скраглівка Бердичівського району Житомирської області. Батько Кіндрат Пилипович – робітник, мати Ганна Володимирівна – домогосподарка.

Микола Борисюк навчається в Скраглівецькій сільській школі, яку закінчує у 1936 році. Серед однолітків вирізнявся художнім словом, писав вірші. Тому по закінченні школи вступає до Бердичівського педагогічного технікуму, і по його закінченні у 1939 році направляється на роботу вчителем середньої школи у Червоноармійський район. Там пропрацював декілька місяців, звідки призваний у 1939 році до лав Червоної Армії, стає курсантом танкового полку в Ростовській області.

З початком Великої Вітчизняної війни і до 1943 року Микола Кіндратович проходить військову службу командиром танка, воює на Кримському, Сталінградському і Степовому фронтах. Бере участь у боях за Крим, у Сталінградській і Орловсько-Курській битвах. З 1943 року – завідуючий продовольчим складом 126 танкового полку 1-го Українського фронту. Бере участь у звільненні Правобережної України, Польщі, штурмував Берлін, залишив своє прізвище на стіні Рейхстагу. Микола Борисюк нагороджений орденами Червоної Зірки за сміливий рейд по тилах противника, Вітчизняної війни II ступеня – за бій на річці Одер, та трьома медалями "За бойові заслуги".

По закінченні війни Микола Кіндратович з 1945 до квітня 1947 року проходить службу командиром танка у складі радянських військ у Німеччині.

Після демобілізації з армії Микола Кіндратович повертається до рідного села, стає вчителем Скраглівецької школи. Його обирають секретарем комсомольської організації. Одночасно Микола Борисюк вступає до Бердичівського педагогічного інституту. У 1949 році його призначено завідувачем кабінету партійної політосвіти райкому партії, а через рік – редактором районної газети "Шлях соціалізму". З березня 1951 року Микола Кіндратович повертається до лав Збройних Сил – служить офіцером в армії, редагує дивізійну газету "Боевое знамя". У 1961 році він демобілізується у званні майора та переїжджає на постійне місце проживання до Бердичева.

З 1961 року Микола Борисюк – працівник Бердичівського районного комітету Комуністичної партії, у 1965 році стає завідуючим відділом організаційно-партійної роботи міського комітету КПУ. Редагує газети "За технічний прогрес" Бердичівського машинобудівного заводу "Прогрес", стає заступником редактора міськрайонної газети "Радянський шлях".

У 1971 році в Бердичеві по вулиці Паризької Комуни вводиться у дію нова середня школа №17 і Микола Борисюк з липня місяця призначається її директором. Цю посаду він обіймає на протязі наступних десяти років. За цей час він згуртував чудовий колектив професіоналів, вивів школу в число кращих у місті. З 1981 року Микола Кіндратович полишає посаду директора і працює вчителем у школі №17 до 1991 року.

З 1991 по 1996 рік Микола Борисюк працює заступником директора Красівської школи Бердичівського району, очолює ветеранську організацію села Красівка.

Борисюк Микола Кіндратович – відмінник народної освіти України, нагороджений багатьма освітянськими відзнаками. Його портрет двічі поміщався на міській Дошці пошани. Він неодноразово обирається депутатом Бердичівської міської ради. Де б не працював Микола Борисюк, він завжди проявляє добросовісне ставлення і високу відповідальність за доручену справу.

Дружина, Раїса Савівна, також працювала на освітянській ниві – в Скраглівці викладала українську мову і літературу, в Бердичеві працювала заступником директора школи по навчальній частині. Сім'я Борисюків виростила двоє дітей – дочку і сина, мають четверо онуків.

Рішенням виконавчого комітету Бердичівської міської ради від 25 червня 2009 р. №348, затвердженого постановою Бердичівської міської ради від 01.07.2009 р. №711, за багаторічну сумлінну працю в галузі освіти,велику героїко-патріотичну виховну роботу серед молоді міста, активну участь у житті територіальної громади Борисюку Миколі Кіндратовичу присвоєно звання "Почесний громадянин міста Бердичева". Нагородження відбулось 28 червня 2009 року під час урочистих заходів з нагоди Дня міста Бердичева, Дня Конституції та Дня молоді.

Нині Микола Кіндратович Борисюк проживає в Бердичеві, бере активну участь у діяльності міської ветеранської організації, приймає участь у міських заходах, присвячених різноманітним подіям та ювілеям: до Дня визволення міста Бердичева, Дня Перемоги, Дня партизанської слави та іншим.

 

Джерела і література:

В. Кравченко. Воїн. Вчитель. Життєлюб, або автограф переможця. // "Земля Бердичівська", №67 (15394) від 19.08.2004 р.

Михайленко П.П. Моя рідна Скраглівка. Історично-краєзнавчий нарис. – Житомир: Полісся, 2003. – с. 140-143.

 

 

 

Микола Кіндратович Борисюк, 1943 р.

 

 

 

Микола Борисюк (справа) з бойовим товаришем.

 

 

 

Микола Борисюк на відкритті школи №17, 1971 р.

 

 

 

Іван Павленко та Микола Борисюк на зустрічі з піонерами, 1970-і роки.

 

 

 

 

На святі Дня Перемоги.

 

 

 

Микола Борисюк виступає на зустрічі з ветеранами.

 

 

 

Під час відзначення Дня міста Бердичева Миколі Борисюку вручають звання

"Почесний громадянин міста Бердичева". 28 червня 2009 року.

 

 

 

Під час відзначення Дня міста Бердичева Миколі Борисюку вручають звання

"Почесний громадянин міста Бердичева". 28 червня 2009 року.

 

 

 

Під час відзначення Дня міста Бердичева Миколі Борисюку вручають звання

"Почесний громадянин міста Бердичева". 28 червня 2009 року.

 

 

 

Микола Кіндратович Борисюк, 28 червня 2009 року.

 

 

 

На покладанні квітів до Сумуючого воїна на військовій ділянці

міського кладовища по вулиці Пушкіна на День партизанської слави,

22 вересня 2011 р.

 

 

 

На урочистостях у міській школі №7 з нагоди Дня партизанської слави,

22 вересня 2011 р.

 

 

 

Мій Бердичів
www.my.berdychiv.in.ua

 

Коментарі? Поправки? Доповнення?