|
Чепуренко Анатолій Олексійович
Анатолій Чепуренко закінчив 7 класів середньої школи, працював на одному з підприємств Києва. У 1936 році Анатолій Московським МВК був призваний до лав Червоної Армії. Закінчив полкову школу молодших командирів і Казанське танкове училище. Член ВКП(б). Одружений, дружина Євгенія Сергіївна Клімашевська. Лейтенант Анатолій Чепуренко був учасником радянсько-фінської війни 1939-1940 років, командир взводу 109-го окремого розвідувального батальйону 86-ї мотострілецької дивізії 7-ї армії Північно-Західного фронту. Танковий взвод лейтенанта Анатолія Чепуренко отримав завдання: на одній з ділянок Карельського перешийку знищити вогневі точки супротивника, очистити населений пункт Керп від автоматників і снайперів, забезпечити просування піхоти. Підготовку провели по карті, оскільки місцевість була прихована від очей, глибина оборони не проглядалася. Танк командира взводу йшов попереду, прокладаючи в глибокому снігу шлях для інших екіпажів, стрілків та саперів, що йшли вслід. Боєприпаси і вибухівку везли за собою на причіпних санях. Противник зустрів бойову групу сильним вогнем артилерії і кулеметів з дотів, окопів, бліндажів, з-за валунів і дерев. Це було перше бойове хрещення танкістів. Прицільним вогнем з гармат і кулеметів танкісти подавили вогонь супротивника. Сміливий маневр, добре поставлена взаємодія з піхотою, артилерією і танками інших підрозділів, стрімка і злагоджена атака змусили супротивника в паніці відступити. Перший бойовий успіх надихнув відважних танкістів. Ворога переслідували по засніженій пересіченій місцевості, покритої лісами та озерами. Бойова група Анатолія Чепуренко заволоділа 3 потужними дотами і підірвала їх. Важкі бої йшли вдень та вночі. Танки вели за собою піхоту. В боях за населений пункт Мукалахті взвод А.О. Чепуренко приймав участь у семи атаках. Під час однієї з атак сусідній танк був підбитий. Для спасіння екіпажу командир взводу впритул підвів свій танк до пошкодженого, забрав людей, а потім повернувся на бойовий рубіж і ще запекліше прийнявся громити ворога. Танковий взвод А.О. Чепуренко наніс супротивнику великих втрат, і всюди на чолі взводу йшла машина лейтенанта. Його прикладу слідували інші екіпажі, вони уміло боролися, прикриваючи один одного, надавали потерпілим невідкладну допомогу, виручали з біди товаришів. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 21 березня 1940 року за героїзм і відвагу, проявлені в боях на Карельському перешийку лейтенанту Анатолію Олексійовичу Чепуренко присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі "Золота Зірка" (№499). Під час Великої Вітчизняної війни Анатолій Олексійович Чепуренко воював з гітлерівськими загарбниками. Після важкого поранення його призначили викладачем Казанського танкового училища, але він рвався на фронт і добився свого. Воював на 1-у Прибалтійському, 3-у і 2-у Білоруському фронтах. Був тричі поранений. Нагороджений орденами Леніна і Вітчизняної війни II степеня. Командир 3-го танкового батальйону 32-ї танкової бригади 5-ї гвардійської танкової армії гвардії капітан А.О. Чепуренко одним з перших пересік кордон Східної Пруссії. 22 січня 1945 року в одному з боїв за місто Кенігсберг Анатолій Олексійович Чепуренко загинув. Похований в районі села Пройсіше-Марк (західна сторона церкви) у Східній Пруссії.
Джерела і література: Книга Пам'яті України. Переможці. Житомирська область. – 1 том. Житомир. Комунальне книжково-газетне видавництво "Полісся", 2010. – с. 73. Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь в двух томах. Т. 2. – М.: Воениздат, 1987. – с. 715. Сердюков И. Интернет-проект "Герои страны": http://www.warheroes.ru/hero/hero.asp?Hero_id=3795 ЦАМО Ф33, опись 11458, дело 743: Донесение о безвозвратных потерях.
Донесення про безповоротні втрати особового складу 32-ї танкової бригади 5-ї гвардійської танкової армії, 1945 р.
Схема розташування могили гвардії капітана А.О. Чепуренка з донесення про безповоротні втрати, 1945 р.
Коментарі? Поправки? Доповнення?
|