|
Гарцман Матвій Давидович
Матвій (Мотл) Давидович Гарцман народився 29 жовтня 1909 року в Бердичеві в багатодітній родині кустаря. Хлопчиком Матвій виховувався в дитячому будинку, навчався у трудовій школі. Наприкінці 20-х років Матвій Давидович навчається в Одеському педагогічному технікумі, який закінчує у 1931 році з відзнакою. Цього ж року без іспитів його зараховують на третій курс єврейського відділення Літературного факультету Московського університету (1931-1933). У 1936 році Матвій Давидович закінчує аспірантуру інституту єврейської культури АН УРСР в Києві. Писати вірші Матвій Давидович розпочав ще у дитинстві. Свої перші вірші 15-и річний Матвій показав єврейському письменнику Абраму Кагану, який високо їх оцінив. Каган відмітив, що джерелом натхнення молодого поета був світ народних єврейських пісень. Друкуватись Матвій Давидович Гарцман розпочав з 1926 року. З 19-и років з'являються перші вірші в періодичній пресі, а в 1929 році побачила світ його перша збірка "Ми найсильніші". Для творів поета характерне поєднання мотивів патріотичної і любовної лірики. Впродовж 30-х років він видає цілу низку поетичних збірок єврейською мовою: "Моя друга молодість" (1931), "Ми — сини" (1932), "Добридень, Вітчизно!" (1935), "Я люблю тебе, життя" (1937), "Золоті смолоскипи" (1939) та ін. За своє життя Матвій Давидович написав 12 книг. Перекладав на ідиш Пушкіна, Франко, Шевченка. З початком Великої Вітчизняної війни Матвій Давидович добровольцем пішов на фронт. Молодший лейтенант медичної служби проходив військову службу командиром санітарного взводу. За героїзм його було нагороджено орденом Червоної Зірки. Матвій Давидович Гарцман загинув на фронті 15 грудня 1943 року (пропав безвісти). За свободу своєї Вітчизни віддали життя й два старші брати Матвія. Меншого брата, разом з матір'ю поета, фашисти закатували в окупованому Бердичеві. Гарцман загинув на фронті, але і мертвий він зазнав сталінських репресій. Коли в 1948 році його дружина Ніна Яківна Басіс передала рукописи, листи, фотографії, книги Матвія Гарцмана співробітнику історичної комісії Єврейського антифашистського комітету Ієхіезкелю Добрушину, який спеціально приїхав з Москви та працював над серією нарисів про письменників-воїнів, вона не могла знати, що в тому ж році Добрушин буде репресований і згине у в’язниці, а разом з ним зникне і архів молодого поета. В тому ж 1948 році на українській мові в Києві вийшла збірка творів єврейських письменників "В сім'ї єдиній", куди увійшли твори І. Фефера, М. Талалаевського, М. Гарцмана, Г. Полянкера, М. Хащеватського, Р. Балясной, А. Кагана, Г. Діаманта та багатьох інших. Майже всі з них, хто не загинув на фронті, були репресовані в 1948-1952 рр. І лише у 1955 році, після смерті Сталіна, вийшла книга віршів Матвія Гарцмана у перекладі на українську мову. Нащадки Матвія Гарцмана також обрали творчий шлях: його онук – український художник Матвій Вайсберг, другий онук – київський художник Микола Сологубов. Талант Матвія Гарцмана завжди привертав увагу відомих майстрів поетичного слова: його вірші перекладали на українську мову Павло Тичина, Андрій Малишко, Володимир Сосюра, Дмитро Павличко та інші.
Джерела і література: Костриця М.Ю. Постаті землі Бердичівської: Історико-краєзнавчі нариси. У 2-х тт. — Житомир: Косенко, 2005. — Т. 2, с.132. ЦАМО, Ф. 33, опис 563783, справа 25. Ш. Гарцман. Матвей Гарцман – один из еврейских поэтов 30-х годов. // Ассоциация Иудаики Украины: http://jewish-heritage.org/eu94a10r.htm. Гарцман, Матвей Давидович. // Материал из Википедии — свободной энциклопедии:
Коментарі? Поправки? Доповнення?
|
