|
Кадишев Арнольд Борисович
Кадишев Арнольд Борисович народився у 1895 році в Бердичеві в єврейській родині. У 1914 році Арнольд Кадишев закінчує бердичівське комерційне училище і вступає до Петербурзького психоневрологічного інституту. У 1916 році Арнольда Кадишева призивають до лав Російської Армії, де його й захопили буремні події 1917 року. У Петрограді Арнольд Борисович бере участь у поваленні Тимчасового уряду. Але невдовзі повертається до Бердичева. У 1918-1919 роках він очолює підпільний міський ревком і Бердичівську раду робітничих депутатів, а після повалення Директорії стає командиром загону у складі 1-ї Української радянської дивізії. У квітні 1919 року Арнольд Кадишев стає організатором створення і першим редактором газети "Известия" — органу виконавчого комітету робітничих депутатів, повітового ревкому і повітового комітету КП(б)У та окрвиконкому Рад робітничо-селянських, червоноармійських депутатів. Ця газета протягом 1919-1925 років неодноразово змінювала назву: "Известия", "Вісті", "Голос труда", "Голос праці". З 21 червня 1925 року газета стала виходити під назвою "Радянський шлях", з 1991 року – під назвою "Земля Бердичівська". Також він став організатором видавництва Західного фронту, яке випустило десятки видань на різних мовах, у тому числі на ідиш. У 1921 році Арнольда Кадишева призначають начальником політвідділу Західного фронту. У цьому ж році його обирають членом Смоленського губкому партій і посилають делегатом на X Всеросійську конференцію РКП(б) у Москву. У 1922 році Арнольда Кадишева призначають на посаду відповідального редактора журналу "Политработник", також він обіймає посаду начальника військово-політичного відділу Вищої військової редакційної ради. У 1926 році Арнольд Борисович призначається начальником відділу преси при Головному політичному управлінні РСЧА. З 1930 року — слухач Військової академії імені М.В. Фрунзе (Москва), яку закінчує у 1932 році. Тут він видає книгу "Журналіст на війні", передмову до якої написав відомий діяч міжнародного робітничого руху Фелікс Кон. Після отримання диплому Арнольда Борисовича залишається в академії викладачем кафедри військової історії. На цій посаді він працює до 1941 року. Але його не оминули політичні чистки 1937-1939 рр., що хвилею пройшли в Червоній Армії – Арнольд Кадишев – бригадний комісар, старший керівник кафедри історії громадянської війни – був репресований. Але незабаром відновлений у правах та повертається до роботи на кафедрі. Загалом у 30-х роках Арнольд Кадишев підготував цілий ряд наукових праць, зокрема "Операції в період громадської війни", "Оборона Царицина", "Німецька інтервенція в 1918 році". Безумовно, що всі вони писалися з тогочасних методологічних засад і нині являють собою лише певну історіографічну цінність. Під час Великої Вітчизняної війни, коли Ленінград було блоковано німецькими військами, на замовлення командування Ленінградського фронту Арнольд Кадишев готує книжку "Тактика вуличного бою", яка має важливе практичне значення для оборонців міста і воїнів. У повоєнні роки з-під пера доцента кафедри історії Червоної Армії і радянського військового мистецтва побачила світ фундаментальна праця "Історія радянського воєнного мистецтва", а у 1965 році за монографію "Інтервенція і громадська війна в Транскавказі" А.Б. Кадишев удостоївся звання доктора історичних наук із спеціальності "військова історія". Арнольд Кадишев працював на кафедрі військової історії академії до 1947 року. Мав військове звання полковник. Арнольд Борисович — автор численних спогадів про зустрічі з багатьма відомими державними і політичними діячами. Помер Арнольд Борисович Кадишев у 1968 році у Москві, похований на Новодівочому кладовищі.
Джерела і література: Костриця М.Ю. Постаті землі Бердичівської: Історико-краєзнавчі нариси. У 2-х тт. — Житомир: Косенко, 2005. — Т. 2, с. 54-56. Российская Еврейская Энциклопедия: http://www.rujen.ru/index.php/%D0%9A%D0%90%D0%94%D0%98%D0%A8%D0%95%D0%92_%D0%90%D1%80%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%B4_%D0%91%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87
Могила А.Б. Кадишева.
Коментарі? Поправки? Доповнення?
|
