Лівінський Степан Йосипович.

Лівінський Степан Йосипович

Лівінський Степан (Стефан) Йосипович народився 10 квітня 1923 року в селі Крим-Гереєвському Нагутського району Ставропольського краю в багатодітній родині, яка виховувала п’ятеро дітей. Батьки назвали його Стефаном, проте всі називали Степаном.

У 1941 році Степан Йосипович закінчив авіаційний технікум у місті Таганрог (Росія). Але працювати за спеціальністю йому не довелось – розпочалася Велика Вітчизняна війна. Молодий воїн проходить підготовку у повітрянодесантних військах, а наступного року – в одній з бригад десантних військ на фронті.

Степан Йосипович учасник бойових дій з серпня 1942 року. Воював на I-у Українському фронті у складі 117-ї гвардійської дивізії. У січні 1944 року приймає участь у звільненні міста Бердичева від німецько-фашистських загарбників, в цей час був ад’ютантом командира 320-го гвардійського стрілецького полку 117-ої гвардійської стрілецької дивізії.

У складі 117-ї гвардійської Бердичівської ордена Богдана Хмельницького дивізії гвардії Степан Лівінський пройшов славний бойовий шлях. Його частина приймала участь у Проскурівсько-Черновицькій операції, 14 квітня 1944 року прийняла участь у звільненні Тернополя. З липня 1944 року він приймає участь у Львівсько-Сандомирській операції, у ході якої був форсований Західний Буг, ріка Сан. Останній бій бойові частини дивізії провели 12 травня 1945 року біля Праги. Після закінчення війни 117-а стрілецька дивізія у серпні 1945 року прибула у Бердичів на Червону Гору на постійне місце дислокації.

За участь у Великій Вітчизняній війні Степан Лівінський нагороджений трьома бойовими орденами, 32 медалями, у т.ч. трьома медалями "За бойові заслуги".

Продовжуючи військову службу, Степан Лівінський був направлений на навчання у Вищу офіцерську автомобільну школу, яку закінчив у 1953 році.

У 1954 році Степан Йосипович звільняється у запас та влаштовується на цивільну службу. З 1954 по 1980 рр. він очолює бердичівську автошколу, яка спочатку розташовується у приміщенні однієї з загальноосвітніх шкіл міста. За його керівництва було ініційовано будівництво нової будівлі автошколи, яку у 1962 році силами курсантів та викладачів автошколи спорудили на вулиці Ширшова. З часів керівництва Степана Йосиповича і по сьогодні бердичівська автошкола є однією з найкращих у Житомирській області.

У 1980 році Степан Лівінський виходить на заслужений відпочинок. Але він продовжує приймати активну участь у громадському житті міста. Так, у 1983 році він спільно з іншими ветеранами міста – Іваном Павленко, Віктором Удовиченко – приймає участь у створенні бердичівського хору ветеранів війни та праці, який існує і до нині. У репертуарі хору – пісні про війну та Вітчизну, народні пісні. Перший концерт хору відбувся 13 листопада цього ж року, а згодом були участь у республіканському конкурсі "Сонячні кларнети", де хор став лауреатом, отримання звання Народний аматорський колектив (1987).

З 1990 року полковник у відставці Степан Йосипович Лівінський – активіст ветеранського руху міської організації ветеранів. Він є членом президії, головою соціально-побутової комісії, згодом виконує обов’язки заступника голови міської ради ветеранів.

На протязі всього життя Степана Лівінського підтримує його дружина Неоніла Станіславівна, з якою він прожив разом більше 53 років.

Рішенням виконавчого комітету міської ради народних депутатів від 24 грудня 1998 року за особисту мужність і героїзм, проявлені при звільненні міста Бердичева від фашистських загарбників у грудні 1943 – січні 1944 рр., трудовий внесок у відбудову зруйнованого війною господарства, велику військово-патріотичну роботу, безпосередню участь у вихованні дітей та молоді та з нагоди 55-ї річниці визволення міста від фашистських загарбників Степану Йосиповичу Лівінському присвоєно звання "Почесний громадянин міста Бердичева".

До останніх днів свого життя Степан Йосипович бере активну участь у ветеранському русі. Його завжди можна було побачити на урочистих заходах з нагоди визволення Бердичева від німецько-фашистських загарбників, на святі Дня Перемоги 9 травня. Але урочистості з нагоди звільнення Бердичева 5 січня 2010 року стали для ветерана останніми.

Помер Лівінський Степан Йосипович у Бердичеві 22 квітня 2010 року. Похований на алеї почесних поховань міського кладовища. У 2011 році на могилі встановлено стелу з портретом ветерана та присвятним написом.

Джерела і література:

Корнійчук П.П. На віки і тисячоліття. Оповіді. – Видавець ПП Пасічник М.П. – 2009 р. – с. 25-30.