|
Лонський Віталій Олексійович
Лонський Віталій Олексійович народився 11 квітня 1927 року в селі Обухівка Бердичівського району в сім'ї робітника. Українець. З 1946 року Віталій Олексійович – студент Бердичівського механічного технікуму, де захопився спортом й здобув першу перемогу в стрибках у висоту. 1948 року після закінчення технікуму став працювати спеціалістом з холодної обробки металу на заводі "Прогрес". Потяг до спорту привів Віталія Олексійовича у 1951 році до Київського інституту фізичної культури, де він став спеціалізуватися з легкої атлетики, зокрема в стрибках у висоту. Після закінчення вузу (1955 р.) Віталій Олексійович повертається до Бердичева та працює викладачем фізичної культури в Бердичівському ремісничому училищі (нині коледж промисловості, економіки та права), згодом лаборантом кафедри фізичного виховання Бердичівського педінституту. З 1958 року – педагог-тренер юнацької спортивної школи (Бердичів). Ним була розроблена власна методика підготовки спортсменів-стрибунів високого класу. З 1959 по 1972 рр. в Бердичеві, де нараховувалося 13 загальноосвітніх шкіл і одна дитяча юнацька спортивна школа (ДЮСШ) Віталій Лонський підготував 18 майстрів спорту, виховав 4 майстри міжнародного класу. Кожен третій учень спортивної школи Віталія Лонського виконував нормативи майстра спорту. Із стін ДЮСШ вийшли заслужений майстер спорту Ю. Крімаренко, майстри спорту міжнародного класу В. Скворцов, А. Мороз, Р. Ахметов, В. Журавльов, В. Костенко, Б. Ковальський, майстри спорту В. Романюк, І. Матвєєв, В. Азанчевський, В. Волков, О. Естерзон, Ю. Лебедєв, Г. Єфремов, Л. Рубашов, Є. Кирнасовський, Є. Кармелюк, О. Журба, А. Лебедєв, О. Подгородник, А. Ринкевич, С. Шеремет, О. Журавльов, В. Лебедєв, А. Жмур, О. Цицановський, А. Ковальов, О. Навроцький, І. Лонський, Е. Щавинський, С. Михальченко, Н. Гапчук, А. Саєвич, І. Шкрабій, В. Тихомиров. Шлях Віталія Лонського до визнання був важкий – адже він готував в ДЮСШ лише хлопчиків виключно зі стрибків у висоту в той час, як повинен був виставляти команду з усіх видів легкої атлетики. Та коли школа була визнана і довела свою корисність – Лонський одержав персональний дозвіл Центральної ради товариства "Авангард" виступати на республіканських змаганнях командою самих лише стрибунів. І результати його вихованців підтвердили правильність обраного тренером шляху. На прикладі бердичівської школи у подальшому отримали розповсюдження спеціалізовані школи з інших видів спорту. Вчені усього світу стверджували, що виховати спортсмена міжнародного класу можна тільки у великих містах. Але своєю власною методикою В.О. Лонський спростував це твердження, готуючи протягом десятиліть стрибунів високого класу у невеличкому Бердичеві. З 1964 року Віталій Олексійович майже 10 років працює тренером збірної країни зі стрибків у висоту. У 1967 році Віталій Лонський очолив десятку кращих тренерів з легкої атлетики в Радянському Союзі. У 1968 році удостоєний звання "Заслужений тренер СРСР". Статті Віталія Лонського з методики стрибків у висоту публікувались в багатьох виданнях, в тому числі і за кордоном, а книга "Что вам сказать про висоту?" (1972 р.) була визнана кращою серед тематичних видань. В ній він розповів про власну педагогіку й методику підготовки спортсменів. Її суть – бачити в кожному спортсменові особистість і силою власного хисту розвивати її гармонійно і всебічно. Педагогічний талант тренера В.О. Лонського розкривається у повсякденній виховній роботі з учнями. Серед його вихованців доктори наук В. Сидорчук, Б. Ковальський, Р. Ахметов, кандидати наук Л. Нун, В. Май, Ю. Ривж, В. Дюканов, А. Петріков, І. Матвєєв, М. Матусевич (Лауреат Державної премії), Ю. Климюк, С. Овчаренко, В. Пастух (Заслужений майстер спорту), А. Жмур та інші. Заслуженими тренерами України стали В. Журавльов, О. Михальченко, П. Дмитрієвський, С. Кузнєцов, С. Шеремет. Саме цим відрізняється школа Віталія Лонського від інших шкіл, за винятком, хіба що відомої легкоатлетичної школи В. Алєксєєва. Майже всі учні школи після закінчення спортивної кар’єри знайшли свій шлях у житті, стали добрими людьми, виробничниками, тренерами, вчителями, займають керівні посади. Ще одним захопленням Віталія Лонського була художня чеканка. Він майстерно володів інструментами, за допомогою яких створював високохудожні твори, які залюбки дарував друзям та знайомим. З 1984 року у Бердичеві почали щорічно проводитися республіканські змагання з легкоатлетичних стрибків (висота, довжина, потрійний стрибок) на приз заслуженого тренера В.О. Лонського. З 1994 року на честь заслуг тренера в Бердичеві започатковані щорічні міжнародні змагання зі стрибків у висоту на приз В.О. Лонського. Відтоді турнір став міжнародним. 8 квітня 1987 року рішенням виконкому міської Ради №172 за активну участь у громадсько-політичному житті міста старшому тренеру з легкої атлетики ДЮСШ обласної ради "Авангард", Заслуженому тренеру СРСР Лонському Віталію Олексійовичу присвоєно звання Почесний громадянин міста Бердичева. Нагороджений Віталій Олексійович також орденом "Знак Пошани", кавалер ордену "За заслуги" 3-го ступеня. Помер Віталій Олексійович Лонський 20 квітня 2004 року. Похований у Бердичеві на міському кладовищі в секторі почесних поховань. На могилі у 2004 р. встановлено залізний хрест з меморіальним написом (висота 2,2 м). У 2005 році хрест замінено на гранітну стелу з портретом і присвятним написом: "Лонський Віктор Олексійович. 11.04.1927 р. - 20.04.2004 р. От тех, кто помнит и скорбит". З 2004 року щорічний міжнародний турнір зі стрибків у висоту отримав статус Меморіалу В. Лонського. У Бердичеві на вулиці Карла Лібкнехта у 2003 році закладений бульвар, на якому 20 серпня 2005 року на День міста відкрито Арку на честь пам'яті про Віталія Лонського.
Джерела і література: Лонский Виктор. Что вам сказать про высоту? Серия "Спорт и личность", кн. 16. – М., 1972. - 203 с. Іващенко О. Пам'ятки і пам'ятні місця історії та культури на Бердичівщині. Випуск 5. // Житомир: "Полісся", 2005 р. – 176 с. Щелепа В. Бердичевский бульвар. // "Марусія", №41 (132) від 22.10.2003 р. Широких Лілія. "Столиця і велич нескінченного милосердя та незліченних див опіки..." // "Земля Бердичівська", №68-69 (15499-15500) від 26.08.2005 р. Матеріали музейної кімнати міськвиконкому.
Скульптор Петро Криворуцький та Віталій Лонський. Фото Віктора Коржука.
Віталій Лонський з учнями (зліва на право): Альберт Романюк, Олександр Сирик, Рустам Ахметов, Віталій Лонський, Володимир Журавльов, Олександр Журба. Фото Володимира Солодкого.
Віталій Лонський та Рустам Ахметов. Фото Володимира Солодкого.
Віталій Лонський в своїй майстерні. Фото Віктора Коржука.
Арка на бульварі імені В.О. Лонського.
Дошка на Арці на бульварі імені В.О. Лонського.
Василь Мазур, Віталій
Лонський, дружина Емма Лонська та Рустам Ахметов
Нарис про В.О. Лонського.
Віталій Лонський. Від спортивних досягнень до життєвих висот.
Підкорення висоти.
Могила В.О. Лонського на міському кладовищі, 2006 р.
Коментарі? Поправки? Доповнення?
|
