|
Пашківський Фелікс Броніславович
До першого класу місцевої школи Фелікс Пашківський пішов у 1958 році. Через три роки сім'я перебирається до Бердичева у новозбудований власний будинок по вулиці Сосновій. Надалі навчання Фелікса проходить у міській середній школі №15. У 1968 році Фелікс Пашківський закінчує школу №15 з золотою медаллю. Того ж року він вступає до Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка на філологічний факультет. Ким бути Фелікс Броніславович визначився ще у 7 класі школи: на одному зі шкільних літературних вечорів, де гостями були поет Валентин Грабовський та гуморист Дмитро Окийченко, він прочитав свій учнівський твір про українську мову, чим справив на гостей певне враження. По закінченні університету Фелікс Броніславович вступає до лав Збройних Сил СРСР, служить у Прикарпатському військовому окрузі. Звільнився у званні старшого лейтенанта. Після служби в армії у вересні 1975 року Фелікс Броніславович влаштовується вчителем до Бердичівської школи №16, яка у 1977 році об'єднується зі школою №3. У 1977-1978 навчальному році Фелікс Броніславович був запрошений на посаду вчителя української мови та літератури до школи №5 Бердичева, а з 1979 року працює заступником директора з навчально-виховної роботи у школі №2. У вересні 1981 року Фелікс Броніславович Пашківський вступає до лав Комуністичної партії Радянського Союзу. З грудня 1981 року Бердичівський міський відділ народної освіти переводить Пашківського Ф.Б. на посаду директора школи №3, де він одночасно викладає українську мову в старших класах. В цей період Фелікс Броніславович активно займається громадською роботою: стає лектором міської організації товариства "Знання", захоплюється краєзнавчою роботою. Серед його краєзнавчих зацікавлень такі аспекти, як історія пам’яток духовності та старовини Бердичівщини; діячі культури; становлення та розвиток освіти в місті у ХІХ-ХХ ст.; історія міста в літературі та архівних джерелах. Він стає ініціатором та активним організатором музею історії школи (історії освіти), який відкрито у 1985 році до 40-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні. Також він стає дійсним членом і членом правління Житомирського науково-краєзнавчого товариства дослідників Волині. Саме у приміщенні 3-ї школи 24 квітня 1993 року було організаційно засновано Бердичівський регіональний осередок цього товариства. Працюючи у цьому напрямі Фелікс Броніславович стає співорганізатором міжнародної (1999) і всеукраїнської (2001) науково-краєзнавчих конференцій у Бердичеві. Він є автор багатьох краєзнавчих публікацій у періодичній пресі, один з авторів популярного нарису "Бердичів: історико-краєзнавчий нарис" (2000, у співавторстві з М.Ю. Кострицею). Маючи у власній родині глибокі польські коріння, Фелікс Броніславович на початку 1990-х років стає активним розбудовником польсько-українських зв’язків, членом головної ради Спілки поляків України. Одним з аспектів напрямку його краєзнавчої роботи стає питання "Польський рух на Бердичівщині". Середня школа №3, якою керує Фелікс Броніславович, стає центром польського культурно-освітнього відродження у Бердичеві. 8 лютого 1990 року в приміщенні школи відбулися установчі збори, на яких було створено міськрайонне відділення польської культури та освітнього товариства на Україні; з вересня 1991 року почалося викладання факультативного курсу польської мови; у квітні 1994 року головою бердичівського відділення Спілки поляків України ім. Джозефа Конрада було обрано саме Фелікса Пашківського. Фелікс Броніславович стає одним з ініціаторів створення польськомовної сторінки в міськрайонній газеті "Земля Бердичівська". А 1 червня 1995 року тиражем 1000 екземплярів вийшов перший номер вже самостійної газети "Mozaika Berdyczowska". У зверненні до читачів редактор Фелікс Пашківський визначив головні завдання газети: "Хочемо писати про Бердичів і район, про поляків, що тут живуть. Багато місця присвятимо проблемам освіти та духовного життя поляків на Україні". На посаді головного редактора цієї газети Фелікс Броніславович працює з травня 1995 року по серпень 1998 року. Фелікс Броніславович активно займається депутатською діяльністю – обирається депутатом Житомирської обласної Ради народних депутатів (1990-1994 рр.) та був депутатом трьох скликаннях Бердичівської міської Ради. На сесіях ніколи не відсиджувався, а постійно порушував нагальні проблеми бердичівської громади. Помер Фелікс Броніславович Пашківський 10 жовтня 2003 року на своєму посту – у навчальному класі загальноосвітньої школи №3, яку він очолював без двох місяців 22 роки. Похований Фелікс Пашківський в Бердичеві на алеї почесних поховань міського кладовища. Сьогодні у музеї загальноосвітньої школи №3 Феліксу Пашківському присвячено окремий стенд, де розміщено документи, особисті речі, його фотографії, які розповідають про життєвий шлях колишнього директора школи.
Джерела і література: Костюк П. Слово про подвижника. // Пантеон бердичівських імен (нариси та портрети). – Бердичіврегіонвидав, 2004. – с. 147-156. Костриця М.Ю. Постаті землі Бердичівської: Історико-краєзнавчі нариси. У 2-х тт. — Житомир: Косенко, 2005. — Т. 1, с. 135-143. Матеріали музею історії ЗОШ №3 м. Бердичів.
Фелікс Пашківський під час навчання у школі №15, 1962 р.
На могилі письменника Володимира Короленка, м. Полтава, 1969 р.
Під час презентації книги С. Плачинди "Міфи давньої України", березень 1998 р. Перший справа – Сергій Танадайчук.
Василь Мазур та Фелікс Пашківський. Вітання з днем народження.
Михайло Пасічник та Фелікс Пашківський під час краєзнавчої наукової конференції у Верхівні (Ружинський район), 1998 р.
Поет Михайло Пасічник, поет-викладач філології ЖДПУ Петро Білоус, голова міського осередку товариства "Просвіта" Петро Костюк та Фелікс Пашківський під час міжнародної науково-краєзнавчої конференції у Бердичеві, 1999 р.
Фелікс Пашківський у місті Явір (Польща), серпень 2001 р.
Стенд, присвячений Ф.Б. Пашківському, в музейній кімнаті загальноосвітньої школи №3, 2009 р.
Матеріали стенду, присвяченого Ф.Б. Пашківському, в музейній кімнаті загальноосвітньої школи №3, 2009 р.
Могила Ф.Б. Пашківського на алеї почесних поховань міського кладовища, 2006 р.
Коментарі? Поправки? Доповнення?
|
