|
Раковецький Теодор
Нажаль, ім'я Теодора Раковецького маловідоме як в Бердичеві, так і на Україні в цілому. Відомості про цю видатну людину практично відсутні. Раковецький Теодор (Федір) (пол. Teodor Rakowiecki) народився, вірогідно, у Бердичеві в середині XVIII століття (за деякими джерелами – 1750 року у Польщі). Мав польське походження, був гравером на міді й дереві та маляром. У 1760-1780-их pp. працював у Бердичеві та у місті Холм (Польща). Теодор Раковецький був талановитим гравером, тривалий час працював у кармелітанському монастирі в типографії, що славилась своїми друкованими виданнями, а особливо Бердичівськими календарями. Теодор Раковецький є автором численних гравюр для видань другої половини XVIII ст. (зокрема виданої у 1767 р. двотомної книги Григорія Тшесьнєвського про чудотворний образ Богородиці: "Ozdoba у obrona ukraińskich krajów przecudowna w Berdyczowskim obrazie Marya … ukoronowana"). Для друкування цієї книги було вилито нові шрифти, спеціально замовлено мідерити (гравюри) Теодора Раковецького, Теофіла Троцкевича та Івана Филиповича. Імпозантного вигляду книзі надавали майстерно виконані зображення інтер’єрів храму, які в найменших деталях показували його внутрішнє убранство. Також Теодор Раковецький відобразив на численних гравюрах ікону Божої Матері Бердичівської, що зберігалась у Санктуарії. Ці гравюри серед інших зображень стали основою для створення нової ікони, написаної у 1990 році краківською художницею Боженою Мусі-Совінською. Теодор Раковецький замолоду одружився на Мар'яні Мілановській (Marianna Milanowska, 1755 р.н.). У них в Бердичеві народився син Іґнаци. Іґнаци Раковецький (1782-1839) став відомим філологом, польським істориком, слов'янофілом. Він є автором праць про право і звичаї давніх слов'ян, переклав на польську мову "Руську Правду" ("Prawda Ruska", I-II, В., 1820-1828). Ім'я гравера Теодора Раковецького мистецтвознавцем Володимиром Січинським (1894-1962) занесене в реєстр визначних українських граверів XVI-XVIII ст., поданий ним наприкінці відомої праці "Історія українського граверства XVI-XVIII ст." (1937). Відомості про час смерті та місце поховання Теодора Раковецького, нажаль, відсутні.
Джерела і література: Енциклопедія українознавства. У 10-х т. / Гол. ред. Володимир Кубійович. — Париж; Нью-Йорк: Молоде Життя, 1954-1989. – Т. 7, с. 2464. Ярослав Ісаєвич. Українське книговидання: витоки, розвиток, проблеми. — Львів, 2002. — С. 292. Widacka Hanna. Matka Boska Berdyczowska w grafice XVIII i XIX wieku. / Hanna Widacka. – Warszawa: Biblioteka Narodowa, 1998 – с. 35, 43.
"Матір Бода Бердичівська", гравюра Т. Раковецького, що зберігається в Бібліотеці Народній, Варшава (Польща) ("Matka Boska Berdyczowska", grafika ze zbiorów Biblioteki Narodowej w Warszawie).
Теодор Раковецький. Вид великого вівтаря у храмі. Ілюстрація до книги Григорія Тшесьнєвського про чудотворний образ Богородиці: "Ozdoba у obrona ukraińskich krajów…". Гравюра, 1767 р.
Теодор Раковецький. Облога Бердичева російськими військами на чолі з генерал-майором Петром Кречетніковим. Гравюра, 1768 р.
Коментарі? Поправки? Доповнення?
|
