Головна  |  До розділу

Іудейська община ХАБАД.

 

Вул. Воровського, 3. Двоповерховий обкладений цеглою будинок, збудований у 1895 році. Синагога тут розмістилась наприкінці 1945 року за сприяння Якова Горба (народився в Бердичеві у 1890 році). Після закінчення Великої Вітчизняної війни Яків Горб повернувся з евакуації до рідного міста, відкрив першу синагогу по вул. Леніна, 40, згодом другу по вул. Карла Маркса, 3 (обидві нині не існують). Наприкінці 1945 року відкрив синагогу по вулиці Свердлова, 8. Для цієї синагоги Яків Горб передав у дар Сейфертойре (сувій Тори) та власні деякі сидірем, збирав власноруч інвентар та меблі для цієї релігійної установи. До останніх днів відвідував цю синагогу. Помер Яків Горб 7 серпня 1970 року, похований в Бердичеві на єврейському кладовищі по вулиці Леніна. Портрет благодійника нині висить у синагозі на почесному місці.

В радянський період синагога по вулиці Свердлова була єдиним місцем для відправлення релігійних обрядів єврейської общини міста.

З кінця 1980-х років релігійну громаду Бердичева очолив рабин Шмуель (Самуїл) Плоткін, представник хасидів ХАБАДа. Він розпочав активну роботу по розбудові релігійної общини. За його ініціативи та за сприяння міської влади у 1991 році на могилі Леві Іцхака Бердичівського взамін усипальні, яка у радянські часи, в роки релігійних гонінь, прийшла в занепад та була розібрана, на кошти ізраїльського мільйонера Нахмана Ельбаума за проектом Леоніда Мущицького була зведена нова усипальня. Розмір усипальні становив 8,0 на 7,5 м. У приміщені знаходиться власне могила цадика, поруч чотири могили родичів цадика та шість могил його учнів. У 2007 році пройшла реконструкція усипальні та прилеглої до неї території – були зведені нові стіни усипальні поверх старих (старі стіни згодом розібрали), встановлена огорожа. Щороку в річницю смерті Леві Іцхака Бердичівського іудейська община Бердичева бере на себе турботи з організації зустрічі паломників з усього світу.

За ініціативи єврейської громади у 1999 році по вулиці Молодогвардійській на місці, де розташовувалось єврейське гетто у роки війни, встановлено пам'ятний знак з присвятним написом. Пам'ятний знак урочисто відкрито під час мітингу, що пройшов 17 листопада того ж року. Автором ідеї та розробником пам’ятного знаку став Савелій Юхимович Вексельштейн – очільник єврейської спільноти Бердичева.

На початку червня 2002 року у Бердичеві запрацював басейн для ритуальних омовінь – міква1. Будівництво мікви було завершене ще восени, але з-за малої кількості дощів і враховуючи, що вода в мікві повинна бути джерельною або дощовою, басейн так і залишався без води до цього часу. Після сильних дощів, що випали на початку червня, міква наповнилась і стала придатною до використання. Цікаво, що за декілька днів до цього рабин Шмуель Плоткін і рабин Аріє Спектор провели спеціальну молитву про дощ біля могили рабина Леві-Іцхака Бердичівського.

До кінця 2002 року при общині вже діють єврейська початкова школа, дитячий садок, недільна школа, міква, жіночий клуб, єшива, колель.

На протязі 2003 року община міста практично обходилась без рабина: рабину Шмуелю Плоткіну в силу похилого віку стало все тяжче керувати общиною міста. У лютому місяці 2004 року в Бердичів приїхав новий рабин Мойше Шмуель Талер, який прибув разом з дружиною та двома дітьми, а Шмуель Плоткін став почесним рабином міста. Рабин Мойше Талер народився у 1977 році в США. Навчався в єшивах Ізраїлю, США та Канади, після чого у 1999 році отримав диплом шойхета і звання рабина.

У червні 2007 року в бердичівській єврейській общині розпочав свою роботу новий освітній центр "Даат" ("Знання"). Мета центру – організація і проведення семінарів по єврейським традиціям для тих вікових груп євреїв, які не отримують системної освіти по єврейським законам в своїх общинах.

Історична подія в єврейській общині ХАБАД відбулась 12 червня 2008 року: общині був подарований новий Свиток Тори. Таких веселощів місто не бачило давно. Центральні вулиці заповнили євреї міста і почесні гості, які разом співали та танцювали, заряджаючи радістю і місцевих жителів, що з цікавістю споглядали за тим, що відбувалось. Свиток Тори був подарований общині професором Цві Фрідманом з Ізраїлю, для якого написання свитку пов’язане з особистим чудом: єдина дочка професора Фрідмана багато років не мала дітей, і лікарі не давали їй приводу для надії. Але після того, як її батько замовив Тору для общини Бердичева, не пройшло й року, як вона народила двох дочок, про яких молилась ось вже 14 років.

Урочисту подію відвідав міський голова Василь Мазур. Серед гостей свята були також члени родини професора Фрідмана з Ізраїлю та Америки, а також рабини з багатьох міст України. У повному складі приїхала на урочистості община Житомира на чолі з рабином Шломо Вільгельмом. Свято завершилось урочистим бенкетом для євреїв міста і для гостей, який затягнувся до самого вечора.

Нині релігійною громадою керують Шлоймо Йом Тов Браєр та Мойше Шмуель Талер.

 

Джерела і література:

Мартинюк М.В. Старі будинки Бердичева, або Історія, що розчиняється у часі… – Бердичів, ПП "Графіка", 2011. – с. 90-91.

Кац А. Раби Леви-Ицхак из Бердичева. // Веб-сайт "Иудаизм и евреи", http://toldot.ru/rus/articles/art/3254.

Бас Э. Из жизни праведника. // Веб-сайт "Хасидус по-русски", http://chassidus.ru/library/kdushat_levi/toldot.htm

 

 

Примітки:

1. Міква або Мікве (івр. מִקְוֶה‎ букв. скупчення [води]) — водний резервуар для омовіння (тіла) з метою очищення від ритуальної нечистоти.

 

 

 

Синагога по вулиці Свердлова, 8. Червень 2012 р.

 

 

 

Вигляд синагоги у 1970-х роках.

 

 

 

 

 

Вигляд синагоги у 1990-х роках.

 

 

 

Синагога, вид зверху. Жовтень 2005 р.

 

 

 

Рабин Шмуель Плоткін з молоддю, фото 1990-х років.

 

 

 

Рабин Мойше Шмуель Талер з родиною.

 

 

Внутрішнє убранство синагоги (квітень 2012 р.):

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Портрет Якова Горба на стіні синагоги.

 

 

 

 

 

Мій Бердичів
www.my.berdychiv.in.ua

 

Коментарі? Поправки? Доповнення?