Головна  |  До розділу

Коротка історія старообрядництва на Бердичівщині.

 

Старообрядці, старовіри, розкольники — релігійно-суспільний рух, що виник у середині 17 ст. в Росії як реакція проти церковних реформ патріарха Нікона (ніконіанства). Поняття «старообрядництво» з'являється після розколу Російської православної церкви в середині XVII століття.

 

Перша старообрядницька община з'явилась у Бердичеві у 1825 році, коли сюди переселились старовіри поморської згоди (безпопівці). З середини XIX століття старообрядництво розмістилось у Бердичеві на двох вулицях, що отримали згодом народну назву Пилипонівських. Через Безимяний провулок вони з’єднували Мало-Іудейську і Муромську вулиці Бердичева. Бердичівські старовіри здійснювали поховання на православному кладовищі, що розміщене на вулиці Пушкінській, де мали окремий сектор.

Також компактно старовіри проживали в мікрорайонах Загребелля, Новосілок, Піски. В ці райони заселялись старообрядці з Білорусі та інших місць Росії.

У 1865 році імператор Олександр II дозволив бердичівським старообрядцям, що звернулись до уряду, здійснювати богослужіння у приватному будинку. Це рішення було викликане не стільки бажанням поступитись місцевим старовірам, скільки пом’якшити загострену внутрішньополітичну ситуацію, що склалася після придушення польського повстання 1863-1864 рр. Не дивлячись на те, що київський генерал-губернатор Безак висловлювався проти відкриття старообрядницького молитовного будинку у Бердичеві, такий будинок все ж був відкритий.

За офіційними даними бердичівського поліцмейстера за 1907 рік у місті показана лише одна старообрядницька молельня, але дослідженнями встановлено, що у місті діяло три молитовних будинки старовірів, два з яких належали безпопівцям, а один – Білокриницькій ієрархії, що репрезентує попівців. За офіційними даними в Бердичеві у 1890 році проживало 1708 старовірів, а у 1907 році – вже 1907 старообрядців. Дані клірових відомостей панівної Церкви за 1913 рік приводять цифру у півтора рази більшу, а саме 3190 чоловік.

Після проголошення свободи совісті у 1905 році у Росії розпочалась повсюдна реєстрація старообрядницьких общин. У 1907 році у Бердичеві було зареєстровано дві безпопівські старообрядницькі общини: перша – Покровська – зареєстрована 20 березня, друга – Вознесенська – 12 червня. До Покровської общини належали безпопівці поморської згоди, а до Вознесенської – федосіївці.

8 жовтня 1905 року бердичівські старообрядці звертаються у Київське Губернське Правління з проханням надати дозвіл на будівництво власної церкви. Такий дозвіл було надано і у 1907 році силами старовірів церкву було збудовано. Розмістилась вона на розі вулиць Присутственної та Училищної (тепер це вулиці Сестер Сломницьких та Шевченка відповідно). Біля церкви також була збудована дерев'яна дзвіниця.

Церква діяла до 1937 року. У цьому році територію, де розміщувався будинок церкви та дзвіниця, було передано під дорожньо-експлуатаційну дільницю (ДЕД), яка діє і донині. Церкву та дзвіницю було знищено, на місці церкви збудували виробничі майстерні. На сьогодні на території ДЕД залишився лише будинок, у якому проживав настоятель храму (див. фото). Спочатку там розмістили бухгалтерію ДЕД, а після будівництва нового двоповерхового адміністративного будинку, куди і перейшла бухгалтерія, тут розмістили склад майна.

Після Великої Вітчизняної війни в період пом'якшення стосунків між владою та вірянами, для старовірів-безпопівців у Бердичеві було надано будинок по вулиці Пушкіна, 57. Будинок знаходився в аварійному стані, але силами общини його було відремонтовано. З того часу у ньому проводилась церковна служба.

Наприкінці 2002 року в ній провів богослужіння єпископ Київський і всієї України Савватій Білокриницької згоди, що поклало початок утворення релігійної громади Руської православної церкви святих Петра і Павла (свідоцтво про державну реєстрацію серія А00 №529189 від 09.06.2003 р.). Будівля церкви святих Петра і Павла знаходиться на вулиці Ніни Сосніної, 64.

У 2005 році було проведено капітальний ремонт будівлі. Це дозволило і далі проводити тут церковну службу.

Тепер, на міському кладовищі по вулиці Войкова, також є окремий сектор, де проводиться поховання старообрядців.

 

Джерела і література:

Таранець С.В. Старообрядство міста Києва та Київської губернії. – К., 2004. – 352 с.

 

 

 

 

План церкви, що була збудована на розі вулиць Училищної та Присутственної.

 

 

 

Будинок, у якому проживав настоятель храму, 2008 р.
У 2009 році будинок у зв'язку зі сарістю було зруйновано.

 

 

 

Богослужіння проводить єпископ Київський і всієї України Савватій. 2002 р.

 

 

 

Єпископ Київський і всієї України Савватій та прихожани. 2002 р.

 

 

 

Мій Бердичів
www.my.berdychiv.in.ua