Мій Бердичів
Історія - Сьогодення - Люди
30 квітня 2017 р. Край в історичних нарисах
Пошук
Toggle
Loading
Випадкове фото з галереї
Toggle

Наші відвідувачі:
Toggle

Free counters!


Система Orphus


Ви знайшли орфографічну помилку? Ми готові її виправити! Для цього виділіть слово з помилкою та натисніть комбінацію клавіш Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це адміністрацію сайту.




Перекласти на іншу мову?

 


Основна мова веб-сайту – українська. Мовний переклад виконується за допомогою технології Google Translator, що в окремих випадках призводить до неточного перекладу слів та понять.




Карта Бердичева




Історія Бердичева досить глибоко розвідана, описана. Вийшло багато наукових видань, окремих праць та досліджень. Згадати хоча б науково-краєзнавчі збірники, що містять матеріали наукових конференцій, які проходили в Бердичеві у 1999, 2001, 2005 та 2007 роках. А скільки їх ще буде попереду?

Тому у цьому розділі ви не знайдете загальновідомих матеріалів: лише добірка окремих досліджень та маловідомих фактів. Приємного ознайомлення!


Статті
Історія

Бердичів і Олімпіада-80

Ні, Бердичів участі у проведенні XXII Олімпійських ігор 1980 року не приймав. Не той рівень. Але все ж ця подія не оминула місто, як і сотню інших містечок Радянського Союзу, до складу якого ми всі входили.

Як відомо, літні Олімпійські ігри 1980 року проходили у Москві з 19 липня по 3 серпня. Додатково відбірні групові футбольні турніри приймали Ленінград, Київ, Мінськ. Вітрильну регату приймав Таллінн. А передувала цьому грандіозному спортивному дійству естафета Олімпійського вогню, маршрут якої пройшов і через наше невеличке місто. Про це і розповідь.


Підготовка до зустрічі естафети Олімпійського вогню розпочалась у Бердичеві заздалегідь: ще на початку 1980 року на засіданнях міськвиконкому та міськкому партії було прийнято рішення про створення міського комітету з проведення естафети. Також прийняли рішення про благоустрій усіх вулиць, по яким будуть проносити факел спортсмени-факелоносці, та в разі необхідності проведення ремонту будинків на цих же вулицях. Але коштів, як завше, не вистачало. Тому значна частина будинків були пофарбовані лише з фасадної сторони, бічні стіни залишились такими, якими й були – сірими та незугарними. Це дивувало пересічних бердичівлян.

Вся траса проходження естафети по території міста – а це від кордону з селом Хажин до селища Гришківці – була розділена на відрізки (етапи) довжиною 1 кілометр. Кожен з етапів за умовами оргкомітету мав проходити один факелоносець у супроводі двох спортсменів. Таким чином у заході брали участь 12 факелоносців та 44 супроводжуючих спортсмени. Для порівняння, траса проходження Олімпійського вогню по території Житомирської області становила 110 км.

Цікавим є те, як саме відбирали кандидатів у факелоносці. Оскільки Бердичів мав відповідну матеріальну базу, сучасну на той час лікарню та зручне географічне розташування, факелоносців зі всієї області вирішили розмістити тут. Керував цією справою обласний спорткомітет.

Відбір кандидатів для бердичівської ділянки доручили секретареві міського комітету комсомолу Б. Шевчуку та голові спорткомітету Бердичева Миколі Жукову. З підприємств, установ та організацій набирали кандидатів – переважно молодих людей. На базі міської лікарні проводили перевірку стану їх здоров'я – в першу чергу серцево-судинної системи. Кожен кандидат повинен був здати норматив з технічного бігу, після чого медики проводили обстеження та порівнювали фізичний стан кандидата до та після бігу, швидкість відновлення його організму. Перевіряли також відсутність татуювання на тілі спортсмена. І якщо таке виявляли, його кандидатуру відхиляли.

Відбір був досить жорсткий: наприклад, з однієї партії кандидатів у кількості 71 чоловік відібрали лише 12. Але були і винятки. Так, на окремі етапи оргкомітет відбирав ветеранів Великої Вітчизняної війни, орденоносців, партійних функціонерів. Для них виділяли полегшені етапи – ділянки довжиною по 300 метрів.

Після відбору факелоносці та супроводжуючі їх спортсмени повинні були дотримуватись жорсткої дієти і режиму фізичних навантажень та відпочинку. Щоб контролювати цей процес, всіх факелоносців області – а це більш як 120 чоловік – розмістили у бердичівському готелі "Дружба". Навіть місцеві факелоносці змушені були проживати у готелі. Також всі спортсмени отримали відповідну спортивну форму та стрічки на голову з символікою Олімпіади-80.

Факелоносці, що отримали честь нести Олімпійський вогонь по території Бердичева, буди досить відомими людьми і спортсменами. Наприклад, Анатолій Кривушин – майстер спорту. Працював на той час в електроцеху машинобудівного заводу "Прогрес", згодом електромеханіком цеху №18 того ж підприємства. Олексій Поляничка – також кандидат у майстри спорту з багатоборства ГПО, колишній воротар футбольної команди "Прогрес". Серед дванадцяти бердичівських факелоносців був і стрибун у висоту, майстер спорту міжнародного класу Рустам Ахметов.

За день до головної події всіх факелоносців зібрали разом і представники оргкомітету провели останній інструктаж. Кожен елемент естафети – отримання факелу, запалювання вогню від факелу попереднього факелоносця, початок та закінчення бігу на етапі – були ретельно відпрацьовані і спортсмени мали чітко дотримуватись розробленого сценарію. Передбачалась навіть така ситуація, як згасання Олімпійського вогню у спортсмена під час проходження етапу: у цій ситуації з машини супроводження факелоносцю давали новий Олімпійський факел. І така екстраординарна ситуація у Бердичеві таки могла статись – вогонь мав згаснути на 5 етапі і факел замінили (дивіться фотографії унизу). До речі, з більш як 6000 факелів московської олімпіади згасло лише 36, що в порівнянні з іншими олімпіадами, відмінний показник. На 6-у етапі до факелоносця приєднувалось 22 молодих спортсмени, які супроводжували його до Радянської (нині Соборна) площі. Наостанок факелоносців сфотографували на пам'ять.

7 липня Олімпійський вогонь перетнув кордон Молдавії та України і рушив по території Вінницької області. А 10 липня о 14 годині дня його зустрічали на кордоні з Житомирщиною. Відбулась кількахвилинна церемонія і двократний чемпіон Радянського Союзу, срібний призер чемпіонату Європи, майстер спорту СРСР Петро Онісім запалює вогонь у чаші, яку встановили на кордоні. На першому етапі Бердичівщини факел поніс молодий механізатор колгоспу імені Леніна, депутат Верховної Ради УРСР, володар золотого значка ГПО Анатолій Мельник.

За півгодини до естафети по трасі пройшла машина, з якої кожному факелоносцю вручили факел. В машині крім представників оргкомітету сиділи ще троє автоматників у чорних костюмах та з затемненими окулярами на скам'янілих обличчях.

День зустрічі естафети у Бердичеві видався напрочуд гарним: сонце яскраво світило у небі. О пів на третю годину дня робота на підприємствах міста практично зупинилась – всі повиходили на вулиці та балкони будинків, що стояли вздовж траси, аби власними очима побачити проходження олімпійської естафети.

Завдяки таким ентузіастам-кінолюбителям, як Віктор Пузиренко, до сьогодні збереглися кінокадри з цієї справді історичної події.




Зустріч естафети на Червоній горі, 4 етап.
Олімпійський вогонь приніс Анатолій Кривушин, відео В. Пузиренко.


Зустрічали естафету у центрі Бердичева, на Радянській площі (нині площі Соборній). Тут зібралось керівництво міста на чолі з головою виконкому Бердичівської міської Ради народних депутатів Миколою Олександровичем Віленчуком. Серед зустрічаючих була також депутат Верховної Ради УРСР, золотий значківець ГПО, робітниця швейної фабрики Таїсія Євгенівна Фоміна та Заслужений тренер СРСР Віталій Лонський, майбутній Почесний громадянин Бердичева.

Факел Олімпійського вогню на Радянській площі запалив робітник шкіряного об'єднання імені Ілліча, майстер спорту СРСР з легкої атлетики Олександр Полгородник, який і приніс його на площу, а також учениця середньої школи №10 Валентина Поліщук.

Після короткого мітингу бігуни у супроводі ескорту продовжили Олімпійську естафету у напрямку обласного центру Житомира.

Захід пройшов вдало, без особливих ускладнень, за що організаційний комітет Олімпійських ігор у Москві згодом відзначив Бердичівський виконком міської Ради Почесним Дипломом. А всі факелоносці отримали право залишити Олімпійські факели, спортивний одяг та стрічки з символікою Олімпіади-80 собі у власність. Ще довго ці факели подорожували по веселим компаніям, весіллям та родинним святам, приносячи насолоду та заслужену славу їх власникам. Окремі з них стали сімейними реліквіями, що зберігаються до сьогодні як пам'ять про визначну подію. Зберігаються і пам’ятні фотоальбоми, які були виготовлені заводом "Прогрес" для своїх спортсменів.

Наостанок приводимо фотографії з цієї події, зроблені фотокореспондентом газети "Радянський шлях" Віктором Коржуком, фотографом заводу "Прогрес" Михайлом Корчевним, фотографом-любителем Семеном Москаленко, та іншими бердичівськими фотографами, яких було багато на вулицях міста у той яскравий сонячний день.


Щиро дякую за надані фотоматеріали та спогади бердичівлянам, учасникам описаної події Анатолію Кривушину та Олексію Поляничкі.


Джерела і література:

Матеріали музейної кімнати виконкому Бердичівської міської ради.

Р. Воєвуцька. Олімпійська естафета на Бердичівщині. // "Радянський шлях", №110 (11289) від 12.07.1980 р.

Анатолій Горобчук,
червень 2009 р.


Олімпійський вогонь до Радянської площі несе Олександр Підгородник.

Перед запаленням вогню на Радянській площі.

Диплом, якии відзначили Бердичівський міськвиконком.

Останній інструктаж перед естафетою.

Фотографія на п'амять.

Факелоносців вишикували по номерам етапів.
На передньому плані - факелоносці бердичівського етапу.

Зліва на право: Олексій Поляничка, Анатолій Кривушин та Рустам Ахметов.

Так був одягнутий факелоносець.
На фото майстер спорту Анатолій Кривушин.

Анатолій Кривушин сьогодні, травень 2009 року.

Олексій Поляничка сьогодні, червень 2009 року.

Олімпійський факел.

Олексій Поляничка з пам'ятним альбомом.

Олексій Поляничка в олімпійській формі.

Естафета олімпійського вогню на третьому міському етапі (район Елінгу):

Отримання факелу з машини представників оргкомітету.


Естафета олімпійського вогню на п'ятому міському етапі (район магазину "Дитячий світ"):

У Олексія Полянички згас Олімпійський вогонь. Йде заміна факелу на новий.


Проходження естафети олімпійського вогню по вулиці Свердлова (фотографії Семена Москаленко):



Зустріч школярів з факелоносцем в середній школі №1: