Головна  |  До розділу

м. Бердичів

Школа, в якій навчався Завадський В.Ю. (іст.)

та меморіальна дошка.

 

Південно-західна частина міста. Вул. Красіна, 20. На червоній лінії забудови вулиці. Споруджений у 1900 році з червоної цегли, фундамент з каменю, дах залізний. Довжина будинку 50 м, ширина 30 м, має 14 класів і допоміжних приміщень. У 30-х рр. 20-го ст. у ньому працювала польська школа №3 імені Томаша Домбаля. У 1937 році польську школу ліквідували, майже всі її вчителі були репресовані, що і поклало початок ліквідації польського шкільництва у Бердичеві та у Бердичівському районі. Сам навчальний заклад було перетворено у російськомовну восьмирічну школу №13, в якій в 1935-1938 рр. навчався Володимир Юліанович Завадський (1922-1943). Після закінчення школи він навчався в Бердичівському машинобудівному технікуму. Під час німецької окупації з серпня 1941 року – член міської підпільної антигітлерівської організації, з січня 1942 року – її керівник. Відзначався в диверсійних операціях, під час знищення складів із зерном, підготовленим для вивезення до Німеччини, виведення із ладу кількох польових кабелів, що зв'язували окупаційні військові частини. У січні 1943 року Володимир Завадський в числі інших заарештований гестапо і після нелюдських знущань 22 січня 1943 року розстріляний. Похований на міському кладовищі по вулиці Пушкіна в братській могилі підпільників.

8 травня 1965 року на фасаді будинку встановлена мармурова дошка (0,7 × 0,7 м) з меморіальним написом. Напис: "1941-1945. Здесь в 1938 г. окончил школу руководитель комсомольського подполья в период Великой Отечественной войны Завадский Владимир Юлианович. Расстрелян 18 февраля 1943 года". В тексті допущена неточність. Згідно з архівними матеріалами, дата розстрілу 22 січня 1943 р. На урочистому відкритті меморіальної дошки були присутні мати Костянтина Тадеушівна Завадська, його брат Роман, а також друзі по підпіллю Іван Тимофійович Маркевич, Юзеф Петрович Каплинський, Станіслав Людвігович Луженецький.

У повоєнний час в будинку знаходилась російськомовна восьмирічна школа №13, після її закриття у 1970-х роках – навчально-виробничий комбінат, який припинив своє існування у 2008 році. Нині будинок не використовується. Одна із вулиць міста носить ім'я В.Ю. Завадського, на її початку встановлено пам’ятний знак.

 

Джерела та література:

Державний архів Житомирської області. – Ф.1376, оп.1, спр.154. – Арк. 5, 13; Спр. 225. – Арк. 1-11, 28; Ф. 2668, оп. 2, спр. 292. – Арк. 76.

Смирнов Г.И., Шкляр В.И. Трудовая поступь завода-ветерана. – Київ, 1980. – С.43.

Ачкуріна М. В пам'ять героя. // "Радянський шлях", №74 (8016) від 09.05.1965 р.

 

 

 

Будинок школи, в якій навчався В.Ю. Завадський, 2006 р.

 

 

 

Меморіальна дошка на стіні будинку, 2006 р.

 

 

 

Будинок школи, в якій навчався В.Ю. Завадський, 2006 р.

 

 

Мій Бердичів
www.my.berdychiv.in.ua

 

Коментарі? Поправки? Доповнення?