Головна  |  До розділу

с. Слободище,

центр сільради

238. Пам'ятне місце битви козацького війська з польсько-татарськими полками та підписання Слободищенського трактату (іст.).

 

Велике погорбоване поле на південний захід від містечка, з північно-західної сторони його оточував ліс, р. Гнилоп'ять ділить село на дві частини. Під час війни 1660 Москви з Польщею за владу над Україною польська армія 14 (24) вересня 1660 заблокувала московсько-українське військо під проводом київського воєводи В. Шерємєтьєва під Чудновом, яке чекало обіцяної допомоги від гетьмана Ю. Хмельницького. Тим часом молодий гетьман на чолі 20-ти тис. вояків діяв повільно і нерішуче, оскільки частина козацької старшини настоювала на переговорах з поляками. Лише на початку жовтня українське військо підійшло до Слободищ, що за 20 км на схід від Чуднова. З метою не допустити об'єднання військ Ю. Хмельницького з В. Шерємєтьєвим, проти нього 7 (17) жовтня під командою талановитого полководця Ю. Любомирського вирушило 24-29-тисячне польсько-татарське військо. У другій половині дня відбулася кровопролитна битва, яка не принесла успіху жодній із сторін.

Група старшин в особі українського військового і державного діяча Г. Лісницького, відомого дипломата, майбутнього гетьмана Правобережної України П. Тетері, прилуцького полковника Т. Носача та інших всупереч настроям основної маси вояків домоглися від гетьмана згоди на переговори з Любомирським. Після їх закінчення останній полишив частину своїх сил для облоги українських полків, а сам повернувся під Чуднів. Старшина переконала гетьмана не йти на допомогу армії В. Шерємєтьєва, хоча мала досить сил.

Спроба армії В. Шерємєтьєва самотужки вирватися із оточення 14 (24) жовтня 1660 зазнала невдачі. На ту пору до козацького табору прибули польські посланці, які запропонували гетьману заключити союз із Польщею.

Провідну роль у виробленні умов договору від української сторони відіграли козацькі старшини - корсунський полковник Г. Гуляницький, Г. Лісницький, митрополит Д. Балабан, з польської - коронний гетьман Ю. Любомирський. Старшина змусила Ю. Хмельницького 17 (27) жовтня підписати Слободищенський (Чуднівський) трактат, який передбачав відновлення Гадяцького договору (1658), крім статті про створення Руського князівства, а також Переяславські статті 1659. Слободищенський трактат також передбачав розрив союзу Гетьманщини з московським царем і відновлення державного зв'язку з Річчю Посполитою, українські війська зобов'язувалися брати участь у воєнних діях польської армії проти Московського царства і не нападати на Кримське ханство. Чернігівське, Київське і Брацлавське воєводства згідно з договором мали отримати автономію у складі Речі Посполитої.

Козацька рада у Корсуні схвалила Слободищенський трактат, але лівобережні полки на чолі з Я. Сомком і В. Золотаренком не погодилися з умовами договору і висловилися за збереження союзницьких відносин з Москвою. Цим було покладено початок поділу Гетьманської держави на Правобережну і Лівобережну частини.

 

Джерела і література:

Державний архів Житомирської області. Волынские епархиальные ведомости.- №20 від 1 липня 1887.- 7 кв. №4847.- Арк. 636.

Памятники, выбранные Киевской комиссией для рассмотрения древних актов.- Т.3.- Київ, 1898.- С.434-435.

Смолій В.А., Степанков B.C. У боротьбі за створення незалежної держави // Історія України: нове бачення у 2-х т.- Київ, 1995, т.1.- С.194-195.

Історія України під ред. В.А. Смолія.- Київ 1997.- С.100-101.

Поліщук Ю. Історією пам'ятне с. Слободище Бердичівського району // Козацькі часи на Житомирщині.- Житомир, 1995.- С.103-105.

Довідник з історії України.- Київ, 2002.- С.139, 190, 263, 417, 434, 552, 615, 778, 798, 852, 1088.

Олена Іващенко

Додаток:

1. Пам'ятного знака немає.

2. Персоналії:

Хмельницький Юрій (1641-1685) - гетьман України;

Шереметьев Василь (1622-1682) - київський воєвода, військовий діяч;

Потоцький Станіслав (1579-1667) - польський полководець;

Любомирський Юрій (1616-1667) - маршалок коронний;

Тетеря Павло (1620-1671) - відомий дипломат;

Носач Тимофій - прилуцький полковник;

Гуляницький Григорій - ніжинський полковник;

Лісницький Григорій - український військовий і державний діяч;

Золотаренко Василь (р.н. невід. - 1663) - ніжинський полковник;

Сомко Яким (р.н. невід. - 1663) - наказний гетьман Лівобережної України;

Балабан Д. - митрополит.

3. Усі написи прізвищ та імен взяті з "Довідника історії України", - К., 2002 р.

4. Напис прізвища В.Шерємєтьєва взято з "Історії України" під ред. В.А. Смолія.- К., 1997.- С.100.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мій Бердичів
www.my.berdychiv.in.ua