Головна  |  До розділу

с. Хажин,

центр сільради

Пам'ятне місце страти і братські могили жертв фашизму (іст.).

 

На північній околиці села Хажин, за 7 км на південь від Бердичева вздовж автодороги Бердичів-Вінниця. Сюди в район Глинок поряд з вузькоколійною залізницею Бердичів-Холоневська зранку 5 вересня 1941 року каральний загін окупантів почав звозити машинами, а також гнати пішки під охороною німецьких солдатів великі партії, переважно молодих чоловіків і жінок єврейської національності. Їх забирали з бердичівського гетто ніби для відправки на збір врожаю. В дійсності всі вони були знищені. 1 квітня 1944 року комісія з розслідування злодіянь фашистських загарбників на цій місцевості знайшла 24 могили, в яких виявила 10 656 людських трупів, одягнених у цивільний одяг (акт комісії представлено нижче). У одній з могил поверх інших трупів були виявлені останки молодих жінок із зав'язаними ротами, певно, зґвалтованих перед смертю.

Раніше, ніж розстріляти, у приречених відбиралися одяг і цінності, які здавалися німецькому офіцерові. Затим їх партіями в 10-15 чол. підводили до ям і розстрілювали з автоматів. Дітей і поранених кидали до ям живими. Могили мали схил до яру, і тому наступного ранку в ньому утворилося ціле озеро людської крові. 1944 року останки загиблих були перепоховані в дві великі могили, над якими виріс земельний насип.

1983 року підвищений земельний насип, що мав овальну форму, був огороджений залізними стовпами та масивними ланцюгами (на даний час огорожа відсутня). 28 жовтня 1990 року під час мітингу, організованого громадськістю міста, міськкомом партії, міськрадою і товариством єврейської культури на підвищенні відкрито пам’ятний знак жертвам фашизму: на бетонному підніжжі вертикально встановлена сіра гранітна стела (1,4×1,2 м) з меморіальним написом. Напис: "Советским гражданам, павшим от рук фашистских палачей. 1941-1944".

 

Джерела і література:

Державний архів Житомирської області. Ф. 2636, оп. 1, спр.9. – Арк. 1.

Житомирщина в період тимчасової окупації німецько-фашистськими загарбниками. – Житомир, 1948. – С. 37.

Ковальчук О. …Це потрібно живим. // "Радянський шлях", 178 (13881) від 08.11.1990 р.

Елисаветский С. Бердичевская трагедия. (Документальное повествование). – К., 1991. – с. 72.

Чорна Книга. – Київ, 1991. – С. 32-34.

Круглов А.И. Энциклопедия холокоста. – Київ, 2000. – С. 56, 64.

 

 

Акт

судебно-медицинской экспертизы

 

1944 года апреля 1-го дня. Комиссия судебно-медицинских экспертов под председательством доктора ФЕСЮКА М.В., членов – врачей ДАЦКЕВИЧА Г.П., ПИОРО С.П., ОСИНСКОГО, в присутствии уполномоченного Житомирской областной комиссии мл. лейтенанта милиции МИХАЙЛОВА И.В., члена Бердичевской городской комиссии майора госбезопасности СИТКИНА А.Е. и члена комиссии – священника Николая Зелинского, на основании поручения Житомирской областной комиссии содействия учету и исследованию злодеяний немецко-фашистских захватчиков, производила эксгумацию трупов – жертв немецко-фашистских оккупантов и их сообщников.

На юг от гор. Бердичева, на 7-м километре шоссе Бердичев-Винница, на расстоянии одного километра от шоссе обнаружены две могилы размером: 21×8×4 м, 15×11×4 м. При раскопке двух могил обнаружены человеческие трупы разного пола и возраста.

В могиле №1 поверх всех трупов имеются женские трупы молодого возраста с завязанными ртами (по-видимому, изнасилованы перед расстрелом).

Всего в двух могилах обнаружено 10 656 человеческих трупов. На всех трупах наблюдаются следы огнестрельных повреждений, в большинстве случаев в брюшную полость и грудь. Детские трупы следов огнестрельных ранений не имеют – по-видимому, дети были брошены в ямы живыми.

По степени разложения трупов и характеру изменений в них, а также по состоянию одежды можно предполагать, что трупы захоронены в ноябре-декабре 1941 года.

Председатель Комиссии судебно-медицинских экспертов Подпись (Фесюк)

Члены комиссии Подписи (Цацкевич, Пиоро, Осинский)

Присутствовали: Подписи (Михайлов, Ситкин, Зелинский)

ЦГАОР СССР, ф. 7021, оп. 60, Д. 285, л. 9.

 

 

 

Стела на пам'ятному місці страти і братських могил жертв фашизму, 2007 р.

 

 

 

 

 

 

Мій Бердичів
www.my.berdychiv.in.ua

 

Коментарі? Поправки? Доповнення?