|
Богун Гаврило Григорович
Гаврило Григорович Богун народився 7 квітня 1901 року в с. Бистрик Бердичівського повіту у бідній селянській родині, де крім нього було ще 9 членів родини. У 1913 році закінчив церковно-приходську школу. Після Жовтневої революції у селі Бистрик було організовано при школі бібліотеку, хату-читальню. Її завідувачем став Гаврило Григорович. У 1920 році за підтримки місцевих вчителів вступає до п’ятого класу Першої трудової школи у м. Бердичеві. Закінчивши п’ятий клас, Гаврило Григорович в період з 1920 по 1924 роки проходить службу в лавах Червоної Армії. В 1924 році після служби в Червоній Армії вчиться на робітфаці при Ніжинському інституті народної освіти ім. М.В. Гоголя, а потім здобуває освіту в цьому ж інституті, після закінчення якого у 1930 році вчителює на Полтавщині, Донбасі. З 1933 по 1961 роки працює у школах Бердичівського району. Педагогічна діяльність переривається лише в роки Великої Вітчизняної війни. За німецької окупації він перебував у селі Бистрик. Після звільнення Бердичівщини з січня 1944 р. по травень 1945 р. – на фронті, боєць роти автоматників 73 стрілецького полку 316-ї стрілецької дивізії. Після демобілізації повертається до роботи в школах Бердичівського району. Хоча за фахом Гаврило Григорович – вчитель української мови та літератури, але він змушений викладати історію в школі через відсутність годин за фахом. Це змушує його багато читати відповідної фахової літератури. А почалось все з того, що ілюструючи урок вміщеними в підручнику малюнками знарядь праці первісної людини, вчитель зауважив, що й у їхній місцевості можна віднайти сліди поселень і городищ, зібрати залишки праці, глиняний посуд і речі хатнього вжитку первісних людей. Вчитель почув, що хлопчина із задніх парт висловив сумнів сусідові. Гаврило Григорович походив берегами Гнилоп'яті і вже на наступному уроці показав учням уламки предметів домашнього вжитку первісної людини. Так почалося захоплення археологією. Захоплення перейшло в звичку, без якої він не мислив свого життя. Працюючи в Слободищенській школі, він створив учнівський гурток "Юний краєзнавець", захопився археологією, навчав учнів розпізнавати пам'ятки, класифікувати їх. Ним було виявлено і досліджено нові археологічні пам'ятки різних епох та культур як на території Бердичівщини, так і за її межами. Зібрав значну кількість крем'яних виробів, фрагментів посуду пізнього неоліту, а також виявив рештки поселень епохи бронзи в 7-ми селах на південний схід від Бердичева, поселення скіфського часу (VII-III ст. до н.е.) в 16-ти селах, рештки поховань І пол. І тис. обстежив у 18-ти селах. Разом з гуртківцями, в околицях с. Слободище Гаврило Григорович провів розкопки давньоруської залізорудної майстерні, де знайдено рештки залізорудних сиродутих горнів, шматки кричного заліза, шлаки, а також глиняні сопла – продухи від горнів. Гаврило Богун та юні археологи виявили в басейні р. Гнилоп'яті понад 70 археологічних пам'яток від епохи неоліту до древньоруських часів включно. Краєзнавчу роботу з археології дослідник поєднував з вивченням народної творчості. Ним записані понад 150 пісень, серед яких маловідомі весільні, купальські пісні, колядки і щедрівки. Водночас проводив топонімічні дослідження, систематизував походження багатьох географічних назв населених пунктів Бердичівщини. Опублікував одинадцять краєзнавчих праць, серед яких історія с. Бистрик, історія кляштору босих кармелітів у Бердичеві. 100-річчю від дня народження Гаврила Богуна була присвячена Всеукраїнська конференція "Бердичівщина: поступ у третє тисячоліття" та виданий науковий збірник її матеріалів (травень 2001 p.). Помер Гаврило Григорович Богун 21 травня 1981 року. Похований у селі Бистрик на північній околиці села, у південній частині кладовища. У 2001 році на могилі встановлена стела з чорного лабрадориту (висота 1,3 м) з вибитим портретом й присвятним написом.
Джерела і література: Скавронський П.С. Подвижник краєзнавства (до 100-річчя від дня народження Г.Г. Богуна) // Бердичівщина: поступ у третє тисячоліття. Наук. зб. "Велика Волинь". Т.22.- Житомир-Бердичів, 2001. - С.13-22. Винокур І.С. Співпраця з Г.Г. Богуном у вивченні археології Житомирщини. Там само. - С.22-25. Вакуленчук М.М. Зустрічі з Г.Г. Богуном. Там само. с.25.
Замітка Гаврила Богуна у газеті "Радянський шлях", №69 від 05.05.1970 р.
Могила Г.Г. Богуна на кладовищі у с. Бистрик.
Могила Г.Г. Богуна на кладовищі у с. Бистрик. Зворотній бік.
Коментарі? Поправки? Доповнення?
|
