|
Каганович Пінхус Менделевич (Дер Ністер)
Каганович Пінхус Менделевич (Дер Ністер) народився 1 листопада 1884 у Бердичеві в родині продавця копченої риби. Пінхус Менделевич отримав традиційну релігійну освіту – навчався в хедері1 і бет-мідраш2. Під впливом старшого брата Ахарона, послідовника рабина Нахмана з Брацлава, він захоплюється хасидизмом, але одночасно зачитується і світською літературою на російській мові, яку опанував головним чином самостійно. В період 1905 року Пінхус Каганович, ймовірно, долучається до сіоністів-соціалістів. У 1905–1907 рр. проживає під чужим ім'ям в Житомирі та інших містах, переховуючись від призову до армії і заробляючи на життя уроками івриту. Писати Пінхус Каганович розпочав ще в ранній юності. Він обирає собі псевдонім Дер Ністер (буквально "прихований"). Десять віршів Дер Ністера на івриті (1902–1903), які він надіслав для друку зачинателю журналістики на івриті Нахуму Соколову, були опубліковані в "Бхінот" (1976, №7). На ідиш дебютував збіркою прозових творів "Геданкен ун мотівн" ("Мысли и мотивы", 1907). Форма творів, до якої часто звертались поети-символісти, чітко вказувала на літературну орієнтацію Дер Ністера, який залишився вірним їй до кінця життя, а тематика книги (божественно-сатанинська подвійність людини, вічне протистояння її прагнень та реалій, протиборство власних відчуттів) намітила коло проблем, які назавжди заволоділи уявою письменника. У символізмі Дер Ністер вбачав шлях злиття сучасних філософських пошуків і форм творчості з традиціями кабалістичної літератури. Дер Ністер намагався синтезувати єврейський містицизм з світовою міфологією. Після 1912 року під впливом критики І.Л. Переца, Дер Ністер відходить від характерної для ранніх оповідань асюжетності і звертається до твердої сюжетної структури. В період між 1913 та 1929 роками остаточно складається яскравий індивідуальний, унікальний в літературі на ідиш, стиль письменника. У 1918–1920 рр. Дер Ністер проживає у Києві, приймає участь разом з Д. Бергельсоном, Д. Гофштейном та іншими у збірках "Эйгнс" і "Ойфганг" — новаторських періодичних виданнях перших післяреволюційних років. Згодом знаходить роботу у Москві, вірніше, в Підмосков'ї в єврейській трудовій школі-колонії для безпритульних "III Інтернаціонал" в Малахівці. З одним із колег — вчителем малювання Марком Шагалом – у нього зав'язалась дружба. У 1921 році Дер Ністер переїздить до Каунаса, а звідти в Берлін, де видає збірку своїх містичних і фантастичних оповідань "Гедахт" ("Воображение", тт. 1–2, 1922–1923). У 1924–1925 рр. Дер Ністер працює співробітником радянського торгового представництва у Гамбурзі. У 1926 році приваблений тим, що радянська влада заохочувала на той час розвиток єврейської культури на ідиш, Дер Ністер повертається в Радянський Союз. З 1929 року його твори, опубліковані в журналах, що друкували письменників-попутників, та в книзі "Фун майне гітер" ("Из моих владений", 1929), стали зазнавати різких нападів критиків за символізм та містицизм. Після 1929 року деякий час Дер Ністер займається редакторською діяльністю, переводить на ідиш "Жерміналь" Еміля Золя, "Голос крові" Джека Лондона, "Хаджі Мурат" Льва Толстого, "Муму" Івана Тургенєва, ряд творів російських та українських радянських письменників. Намагаючись звільнитись від символічної манери письма, Дер Ністер у книзі "Драй хойпштет" ("Три столицы", 1934) звернувся до жанру нарису. Але і в нарисах проступає тонко виражений супротив автора стилю письма у дусі соцреалізму, його тяжіння до фантастики та гротеску. У 1934 році Дер Ністер писав брату у Париж: "... я був і залишився символістом. Людині мого складу... дуже важко перейти від символізму до реалізму..." Однією з самих значних подій у прозі на ідиш середини XX століття стало створення Дер Ністером роману "Ді мішпохе Машбер" ("Сім'я Машбер", т. 1, М., 1939, т. 2, Нью-Йорк, 1948; глава з третього тому опублікована в журналі "Советіш геймланд" ("Советская Родина"), 1967, №2). У ньому він не поступився ні своїм стилем, ні творчими принципами. Роман був задуманий як епопея, що описує картину розпаду традиційних устоїв і зв'язків єврейського суспільства в період між 1870 та 1917 роками (на івриті машбер – "криза"). Дія двох перших томів проходить у Бердичеві. Тут описується зіткнення інтересів міських багатіїв та бідняків, контраст між бездуховністю обивателів і духовним багатством брацлавських хасидів, які протистоять руйнівним тенденціям перемін, що наближаються. У 1941–1943 роках під час Великої Вітчизняної війни Дер Ністер знаходиться в евакуації в Ташкенті, потім переїздить до Москви. Він тісно контактує з Єврейським антифашистським комітетом. За дорученням комітету супроводжує в Біробіджан – столицю Єврейської автономної області – поселенців з України (1947) і розміщує серію статей про поїздку в газеті "Ейнікайт". Його звернення до батьків направляти дітей у єврейські школи стане згодом приводом до звинувачень Дер Ністера в націоналізмі. У 1948 році в Радянському Союзі розгортається боротьба з "безрідним космополітизмом", яка для єврейських митців обернулась справжнім погромом: видатні діячі єврейської культури були фізично знищені або опинились в ГУЛАГі. Така ж доля спіткала і Дер Ністера: у лютому 1949 року він був заарештований як "буржуазний націоналіст". Помер Дер Ністер 4 червня 1950 року в тюремній лікарні на станції Абезь (Комі АРСР) від зараження крові. Реабілітований посмертно. Основні твори Дер Ністера видані між 1947 і 1963 роками в Ізраїлі в перекладі на іврит. Деякі рукописи з архіву письменника публікувались в "Советіш геймланд" та збірці "Відервукс" (М., 1969). На російську мову твори Дер Ністера отримали переклад лише в наш час.
Джерела і література: Михаил Крутиков. Скрытый классик еврейской культуры. // Ежемесячный литературно-публицистический журнал ЛЕХАИМ №10/209: http://www.lechaim.ru/ARHIV/210/krutikov.htm ДЕР НИ́СТЕР. Электронная еврейская энциклопедия: http://www.eleven.co.il/article/11408 Костриця М.Ю. Постаті землі Бердичівської: Історико-краєзнавчі нариси. У 2-х тт. — Житомир: Косенко, 2005. — Т. 2, с.139-140. Анна Наринская. Книга Иовов (о "Семье Машбер" Дер Нистера). // Журнал "Weekend" №21 (167) от 04.06.2010 г.
1. Хе́дер (їдиш хе́йдер від івр. חֶדֶר — хе́дер і хе́йдер, (кімната)) — єврейська релігійна початкова школа. 2. Бет-мідраш (іврит. "будинок навчання") — в іудаїзмі — місце вивчення Святого Писання — Тори, Танаха, а також Мішни, Талмуда і рабинської літератури.
Дер Ністер (другий справа у першому ряду) в єврейській школі-колонії в Малахівці, 1923 рік.
Дер Ністер в першому ряду справа.
Коментарі? Поправки? Доповнення?
|
