|
Криворуцький Петро Мойсейович
Криворуцький Петро Мойсейович (ім'я при народженні – Криворуцький Пейсах-Лейзер Мойсейович) народився 5 червня 1920 року у Бердичеві в багатодітній єврейській родині. Батько був шевцем, а мати одна з перших депутатів Бердичівської міськради 1922-1924 рр., організовувала дитячі садки. Проживала сім'я Криворуцьких у двоповерховому будинку по вулиці Свердлова (будинок зберігся). З 1928 року Петро Мойсейович навчається у неповній середній школі №9, що розташовується поряд. Дуже рано у нього проявляються художні здібності. У 1935 році в Палаці піонерів відкривається скульптурна студія і Петро стає її постійним відвідувачем. Студією керував колишній учень Краківської академії художеств П.Е. Дяк. Під його впливом Криворуцький вирішує стати художником-професіоналом. З 1936 року Петро Мойсейович навчається в Одеському художньому училищі. Одночасно з навчанням в училищі він, як і багато молоді того часу, відвідує аероклуб, вчиться в парашутній і льотній групах, закінчує їх з присвоєнням звання "пілот запасу". Восени 1940 року Петро Криворуцький був призваний в ряди Червоної Армії. У 1941 році закінчив школу молодших авіаспеціалістів, був направлений в місто Барановичі для продовження військової служби у винищувальному авіаційному полку. Розпочалася Велика Вітчизняна війна. З вересня 1941 року Криворуцький у складі 185 винищувального авіаційного полку воював на Ленінградському фронті, потім на Східному. Виконував бойові завдання полку. З фронту привіз більше двох тисяч малюнків. Він змалював усе бойове життя своєї частини. Особливо багато малюнків-портретів пілотів до і після бойових вильотів. Ці роботи періодично виставлялися на різних виставках. Серед фронтових малюнків майбутнього скульптора є етюд до картини "Нескорені" (1944 р.), на якому він відтворив, за розповідями очевидців, загибель своїх батьків та рідних під час масового розстрілу мирного населення Бердичева фашистськими карателями у вересні 1941 року. У 1944 році, після звільнення Бердичева, Петру Криворуцькому надали відпустку. Побувавши вдома, він дізнався про загибель своїх рідних. Картина "Смерть і життя" (1944) стала своєрідним реквіємом загиблим. На фронті Петро Криворуцький отримав важке поранення, нагороджений численними медалями. Після демобілізації восени 1945 року Петро Мойсейович вступає на скульптурний факультет Академії мистецтв у Ленінграді. Його вчителями стали професори В.О. Синайський, В.В. Лишев. Дипломна робота Петра Криворуцького "М.О. Некрасов з собакою на полюванні" (1951 р.) була високо оцінена і встановлена в музеї-квартирі поета в місті на Неві, а дві її копії були відлиті в бронзі і знаходяться в музеях М.О. Некрасова в с. Карабиха і м. Чудово (РФ). Свого часу в Бердичеві біля приміщення католицького костьолу Св. Варвари (на той час тут розміщувалася міська спортивна школа) також була встановлена копія цієї скульптури. Нині вона демонтована, знаходиться в запасниках міського Палацу культури ім. О.А. Шабельника. У 1952 році Петро Криворуцький був прийнятий у члени Ленінградської організації художників РСФСР. Працював у жанрах монументальної, станкової й камерної скульптури, перевагу віддавав скульптурному художньому портрету, для якого характерна індивідуальність та пластична виразність. Петро Мойсейович створив понад 800 скульптур, з яких майже 70 композицій та скульптурних портретів експонуються в різних музеях країн СНД. Брав участь більш як у сотні виставок Спілки художників СРСР. Відомі його скульптурні портрети, бюсти Т.Г. Шевченка (1954 р.), Д.І. Менделєєва (1957 р.), М.О. Горького (1958 р.), К.Е. Ціолковського (1985 р.), С.П. Корольова (1985 р.). В цей час його майстерня знаходилась на розі Кіровського (нині Камяноостворського) проспекту у вулиці професора Попова. Зверху, під скляним дахом, велике приміщення було заповнене численними скульптурами – вже у гіпсі або тільки що розпочатих в глині. В центрі знаходився поворотний натурний станок зі стільцем, на якому сиділа людина, що позувала. До речі, в цих стінах у 1980-і роки був знятий телевізійний фільм "Кримінальний талант" з відомою актрисою Тетяною Васильєвою в головній ролі. По фільму її чоловік був скульптором і тому зйомки проходили на фоні робіт Петра Криворуцького. Скульптор прагнув у кожному портреті не лише життєво переконливо передати всю неповторність пластики людського обличчя, але щонайперше пластикою портрета передати напругу думки, хвилювання почуттів, нашарування прожитих років. Тому так багато в Криворуцького портретів немолодих людей, за плечима яких — великий життєвий шлях: пластика їх облич багатша, внутрішній світ складніший. Портрети, створені Криворуцьким, надзвичайно різноманітні, індивідуальні і за створеними в них образами, і за композиційним ладом, і за пластичною виразністю. У вдосконаленні майстерності, в пошуках "істини" в мистецтві, вічного начала, Криворуцький звертається до класики. Цікаво, що своїм головним учителем в житті і творчості він вважає Рембрандта. Протягом усього свого творчого життя Петро Криворуцький займався викладацькою роботою в студіях народної творчості. Ним була розроблена оригінальна методика навчання самодіяльних художників, прийнята у всіх студіях скульптури на території колишнього СРСР. Майже весь творчий спадок, багато кращих своїх робіт П.М. Криворуцький передав у подарунок рідному місту. Понад 300 праць скульптора знаходяться в Бердичівській дитячій художній школі, в Музеї історії міста Бердичева, в міському Палаці культури ім. О.А. Шабельника. Серед них портрети відомих людей бердичівської землі: Я.Г. Зощука (1950 р.), В.І. Аліна (1983 р.), В.Є. Ривжа (1983 р.), К.К. Ворони (1985 р. ), В.О. Лонського (1985 р.), О.С. Яцюка. Є скульптурні композиції Петра Криворуцького і на теренах Бердичева та району: поряд з однойменним парком у Бердичеві встановлено пам’ятник Т.Г. Шевченко (1960 р.), у селі Швайківка – пам’ятник В.І. Леніну (1973 р.). В Музеї історії міста Бердичева крім численних скульптур розміщено також стенд, що освітлює життя та творчість Петра Мойсейовича. Роботи Петра Мойсейовича стоять в багатьох містах колишнього СРСР. Так, поряд з Чудовим, в селі Сябрениці, в будинку-музеї Гліба Успенського стоїть бюст цього письменника-класика, а виконані в бронзі бюсти Ю. Гагаріна, К. Ціолковського, С. Корольова прикрашають Алею Космонавтів у Москві. Його бронзовий пам'ятник К. Ціолковському встановлений в Іжевську, біля будинку, де народився основоположник космонавтики. Також пам’ятники стоять в Старій Русі, Нижньому Новгороді, Казані, Ємені. Петро Криворуцький був одружений. Разом з дружиною Фаїною Криворуцькою-Березнікер він виховав двох дочок – Світлану та Марину. У 1982 році відбулась персональна виставка Петра Криворуцького у Ленінграді. У квітні 1986 року Ленінградська організація Спілки художників РСФСР провела в Бердичеві виставку скульптури, малюнка та живопису Петра Криворуцького. Вона стала своєрідним звітом художника перед земляками і дуже сподобалася бердичівлянам і гостям міста. У зверненні "До глядача" він писав: "Творчістю своєю хочу показати людям велич особистості, закладені в ній якості і необмежені можливості, які вона може і повинна розкрити в собі в процесі життя і праці, хочу показати шлях до справжнього щастя і смислу життя, будити добро, любов до людей...". Нажаль, ця виставка стала останньою за життя скульптора. Помер Петро Криворуцький 11 січня 1987 року в свій останній приїзд до Бердичева, у творчій майстерні при Будинку Культури машинобудівного заводу "Прогрес" (нині Палац культури міста Бердичева ім. О.А. Шабельника), коли створював скульптурний портрет свого вчителя. Похований Петро Мойсейович на міському кладовищі в Бердичеві. У 1992 році на могилі рішенням міськвиконкому було встановлено бронзовий бюст з зображенням Петра Мойсейовича ("Автопортрет", 1963). Бердичівський фотожурналіст Віктор Коржук у 2001 році написав оповідання "Скульптор", що увійшло у збірку "Рассказы по-бердичевски" (2002). В оповіданні описані останні приїзди Петра Криворуцького у Бердичів, зустрічі з друзями, робота у майстерні, смерть скульптора.
Джерела і література: Майданник С., Пекер К. Наш земляк – скульптор Петро Криворуцький. // Бердичівщина: поступ у трете тисячоліття. Бердичівщина: поступ у третє тисячоліття: Науковий збірник "Велика Волинь" — Т. 22. — Житомир-Бердичів: М.А.К., 2001. – С. 82-86. Іващенко О.М. Пам'ятки і пам'ятні місця історії та культури на Бердичівщині. Випуск 5. // Житомир: "Полісся", 2005 р. – С. 80-82. Майданник С. Роден Бердичівський. // Пантеон бердичівських імен (нариси та портрети). Упорядник М. Пасічник. – В-во "Бердичіврегіонвидав", 2004, с. 71-77. Матеріали Музею історії міста Бердичева.
Криворуцький Петро Мойсейович, 1985 р.
Криворуцький Петро Мойсейович, 1968 р.
Замітка в газеті "Радянський шлях" про Петра Криворуцького.
Петро Криворуцький – студент 1-го курсу Одеського художнього училища скульптурного факультету. Одеса, квітень 1937 р.
Петро Криворуцький біля своєї роботи "Воїн-переможець", 1979 р. Пам'ятник встановлено у місті Холм Новгородської області.
Петро Криворуцький під час створення скульптури Льва Разумовського.
Петро Криворуцький за роботою над бюстом Героя Соціалістичної праці Вороні Костянтину Костянтиновичу.
Петро Криворуцький та Віталій Лонський. Фото В. Коржука.
Петро Криворуцький працює над бюстом М. Некрасова.
П.М. Криворуцький біля своєї роботи "Некрасов з собакою на полюванні", 1951 рік, дипломна робота.
Скульптура "М.О. Некрасов з собакою на полюванні" (1951 р.), що встановлена в музеї М.О. Некрасова в м. Чудово (РФ).
Копія скульптури "М.О. Некрасов з собакою на полюванні", що знаходиться в Палаці культури міста Бердичева, 2007 р.
Петро Криворуцький біля бюста Томіну М.Д., 1960 р.
Відкриття пам’ятника Томіну М.Д., 1960 р.
Петро Криворуцький працює над бюстом В.І. Леніна, 1969 р.
Петро Криворуцький працює над бюстом Дубініна Г.М., 1970 р.
Петро Криворуцький серед своїх робіт. Фото з автографом для 9-ї школи міста Бердичева, 1978 р.
Персональна виставка творів Петра Криворуцького, 1979 р.
Скульптури Петра Криворуцького в експозиції Музею історії міста Бердичева, 2006 р.
Пам'ятник Т.Г. Шевченко роботи скульптора Петра Криворуцького у м. Бердичеві, 2007 р.
Пам'ятник В.І. Леніну у селі Швайківка Бердичівського району, 2006 р.
Особистий підпис Петра Криворуцького на пам’ятнику В.І. Леніну, 2006 р.
Стенд в Музеї історії міста Бердичева, присвячений П.М. Криворуцькому, 2010 р.
Будинок по вулиці Свердлова, в якому народився Петро Криворуцький. Фото початку 1970-х років.
Будинок по вулиці Свердлова, в якому народився Петро Криворуцький. Фото початку 1970-х років.
Будинок по вулиці Свердлова, в якому народився Петро Криворуцький, 2010 р.
Могила Петра Криворуцького з бронзовим бюстом ("Автопортрет"), 2008 р.
Роботи Петра Криворуцького, що знаходяться в запасниках Палацу культури Бердичева:
Коментарі? Поправки? Доповнення?
|
