Головна  |  До розділу

Скавронський Павло Степанович

 

Скавронський Павло Степанович народився 15 липня 1949 року у Бердичеві в робітничій сім'ї.

У 1956 році вперше переступив поріг бердичівської школи №11 першокласником, а в 1964 році на відмінно закінчив вісім класів. Щороку за підсумками навчання отримував Похвальні листи "За відмінні успіхи в навчанні та зразкову поведінку". Атестат про повну середню освіту отримав у середній школі №15 міста Бердичева.

Робітничий гарт пройшов в колективі фільтрпресового цеху Бердичівського машинобудівного заводу "Прогрес", де рік після закінчення середньої школи працював токарем. А після дворічної дійсної військової служби в лавах Радянській Армії ще рік працював затягувальником взуття в пошивочному цеху Бердичівського шкіряно-взуттєвого комбінату №6.

Павло Степанович вступає на географічний факультет Київського державного університету імені Тараса Шевченка. У 1972 році закінчує інститут та розпочинає трудову діяльність на освітянській ниві вчителем восьмирічної школи села Буряки Бердичівського району. З 1976 року стає вчителем географії бердичівської восьмирічної школи №11, з якої переходить до середньої школи №2, де з часом стає заступником директора з навчально-виховної роботи.

Педагогічний колектив бердичівської школи №11 Павло Скавронський очолив 1 вересня 1983 року. Від свого попередника та учителя, Заслуженого вчителя України Аркадія Павловича Кащука перейняв неспокійний, цілеспрямований стиль керівництва. Сьогодні це найстаріше приміщення серед загальноосвітніх шкіл міста, другий поверх якого був добудований 1956 році. В 1992 році школу реорганізовано з восьмирічної в середню.

Справжня любов Павла Степановича — це географія. Любов до географії передає Павло Степанович своїм учням. І нагородою за це стають їх знання, які вони часто підтверджують на міському, обласному та республіканському рівнях. Його учні неодноразово були призерами міських та обласних предметних олімпіад юних географів-краєзнавців, та учасниками міських, обласних та республіканських конкурсів учнівських наукових робіт, членів Малої академії наук (МАН). За наслідками атестації має кваліфікаційну категорію "спеціаліст вищої категорії" та педагогічне звання "вчитель-методист". Саме за ініціативою та сприянням Павла Степановича в школі запроваджено ще з 1999 року поглиблене вивчення географії. Нині у 5-у класі учні додатково вивчають курс "Рідний край", у 8-х класах — курс "Загальне землезнавство", у 9-х — курс "Основи геології". В старшій школі, де запроваджено профільне навчання (природничий профіль), учні додатково вивчають у 10-му класі курс "Картографія з основами топографії", в 11-му — курс "Основи екології".

Основну роботу директора школи Павло Степанович успішно поєднує з громадською: його тричі обирають депутатом Бердичівської міської ради, він бере активну участь в роботі депутатських комісій та роботі сесійних засідань.

Ще в 1998 році Павла Скавронського обрали головою Бердичівського регіонального товариства краєзнавців. За цей час в Бердичеві за ініціативою Павла Скавронського організовано та за сприяння органів влади проведено чотири Всеукраїнських науково-краєзнавчих конференції (1999, 2001, 2005, 2007 рр.), видано наукові збірники доповідей проведених конференцій про природу, господарство, історію Бердичева та його найближчих околиць.

Займається Павло Степанович і науковою роботою. За останні дванадцять років він брав участь в 60-ти Міжнародних та Всеукраїнських наукових конференціях, де виступав з доповідями, достойно представляючи рідне місто Бердичів на міжнародному та всеукраїнському рівнях. Він має більше сотні наукових публікацій в наукових збірниках та журналах з географії, методики викладання географії, управлінської діяльності та краєзнавства. Три наукових статті опубліковано за кордоном – в збірниках, виданих в Санкт-Петербурзі. Відомі його статті, які опубліковані в педагогічних наукових журналах "Географія та основи економіки в школі" та "Освіта і управління". Має Павло Степанович і багато опублікованих статей в періодичній пресі, зокрема, в "Землі Бердичівській" (колишня "Радянський шлях"). Він – член Національної спілки журналістів України. Павло Степанович був делегатом VІІІ, ІХ та Х з’їздів Українського географічного товариства, які відбулись в Луцьку (2000 р.), Чернівцях (2004 р.) та Києві (2008 р.). Виконує обов’язки відповідального секретаря Житомирського обласного відділення Українського географічного товариства. У 2012 році Павло Скавронський видав збірку власних праць у книзі "Збірка краєзнавчих науково-дослідницьких робіт з історії, географії та культури Житомирської області (1999-2012 р.р.)". Ця праця зайняла І місце, а її автор – лауреатом Житомирської обласної краєзнавчої премії 2012 року.

Павло Степанович є членом редакційної колегії багатьох наукових збірників, які видано Житомирським обласним науковим товариством дослідників Волині та краєзнавчого географічного атласу "Житомирська область", рецензентом методичних посібників з методики викладання географії. В 2006 році обраний науковим кореспондентом Інституту педагогіки Академії наук України. З 2012 року є членом редколегії науково-методичного журналу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України "Географія та економіка в сучасній школі".

Хобі Павла Степановича – книги. В його домашній бібліотеці до трьох тисяч книг та журналів з різних напрямків географічної науки, методики викладання географії, школознавства, краєзнавства та історії систематизованих за його авторською, оригінальною методикою. Це важливий ресурс для педагогічної роботи та здійснення управлінської діяльності директора школи.

За добросовісну роботу Павло Степанович Скавронський нагороджений значком "Відмінник освіти України" (1996 р.), грамотою Житомирської обласної адміністрації (2000 р.) та багатьма грамотами Бердичівської міської ради і міського управління освіти і науки.

Постановою №38 Президії правління Всеукраїнської спілки краєзнавців від 30 травня 1999 р. за значний внесок у розвиток краєзнавчого руху, збереження національної історико-культурної спадщини та природних скарбів України Павлу Степановичу Скавронському присвоєно звання "Почесний член Всеукраїнської спілки краєзнавців".

Сьогодні Павло Степанович Скавронський – вчитель географії вищої категорії, вчитель-методист, науковий кореспондент Інституту педагогіки АПН України. Більше тридцяти років він очолював загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів №11 міста Бердичева. 15 лютого 2013 року Павло Скавронський полишає посаду директора школи і отримує нове призначення – директор Музею історії міста Бердичева.

Географічною стежкою батька пішли і діти Павла Степановича: випускники одинадцятої школи, донька Оксана і син Віктор, обоє, як і їх батько, закінчили географічний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Нині Оксана працює викладачем на кафедрі географії Міжнародного економіко-гуманітарного університету імені Степана Дем’янчука (м. Рівне), а син Віктор — асистент кафедри геодезії і картографії факультету землевпорядкування Навчально-наукового інституту земельних ресурсів та правознавства Національного університету біоресурсів і природокористування України (м. Київ).

 

Джерела і література:

В.П. Корнєєв. Ювілей: чверть століття за кермом школи.

Людина неспокійної вдачі. // "Земля Бердичівська", №28 (15720) від 10.07.2009 р.

Костриця М.Ю. Павло Скавронський – відомий організатор краєзнавчого руху в Україні / Бердичів древній і вічно молодий: Науковий збірник "Велика Волинь": Праці Житомирського науково-краєзнавчого товариства дослідників Волині. — Т. 32 / Голов. ред. М. Ю. Костриця. – У 2-х тт., Т. 1. — Житомир: Косенко, 2005. - С. 240-244.

 

 

 

Павла Степановича з онуком Євгеном під час відзначення

Дня міста Бердичева, 28 червня 2009 р.

 

 

 

Краєзнавці Бердичівщини Володимир Сінчук і Павло Скавронський під час

науково-краєзнавчої конференції "Бердичівська земля у плині часу",

27 вересня 2007 р.

 

 

 

Виступ Павла Скавронського під час презентації книги Анатолія Горобчука

"Бердичів. Історія міста від заснування до сьогодення", 15 листопада 2012 р.

 

 

 

Павло Скавронський під час презентації книги Анатолія Горобчука

"Бердичів. Історія міста від заснування до сьогодення", 15 листопада 2012 р.

 

 

Мій Бердичів
www.my.berdychiv.in.ua

 

Коментарі? Поправки? Доповнення?