Мій Бердичів
Історія - Сьогодення - Люди
28 березня 2017 р. Край в історичних нарисах
Пошук
Toggle
Loading
Випадкове фото з галереї
Toggle

Наші відвідувачі:
Toggle

Free counters!


Система Orphus


Ви знайшли орфографічну помилку? Ми готові її виправити! Для цього виділіть слово з помилкою та натисніть комбінацію клавіш Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це адміністрацію сайту.




Перекласти на іншу мову?

 


Основна мова веб-сайту – українська. Мовний переклад виконується за допомогою технології Google Translator, що в окремих випадках призводить до неточного перекладу слів та понять.




Карта Бердичева




Історія Бердичева досить глибоко розвідана, описана. Вийшло багато наукових видань, окремих праць та досліджень. Згадати хоча б науково-краєзнавчі збірники, що містять матеріали наукових конференцій, які проходили в Бердичеві у 1999, 2001, 2005 та 2007 роках. А скільки їх ще буде попереду?

Тому у цьому розділі ви не знайдете загальновідомих матеріалів: лише добірка окремих досліджень та маловідомих фактів. Приємного ознайомлення!


Статті
Історія

Послання з минулого,
або маловідомі сторінки історії Бердичева

Пам'ятник учасникам комсомольсько-молодіжного підпілля.
Місце закладення капсули.
Фото 2006 р.

Пам'ятник учасникам
комсомольсько-молодіжного
підпілля.

Проходить час і вже мало хто пам’ятає про ті скарби, що приховує земля нашого міста. Ні-ні, не ті, матеріальні, що колись розшукували в підземеллях Бердичева. Які, можливо, і досі чекають свого першовідкривача. А скарби духовні, які попередні покоління закладали спеціально для того, щоб їх віднайшли бердичівляни майбуття. І хоча майже всі вони пов’язані з ідеологією та країною, яка припинила своє існування шістнадцять років тому, цікавим залишається сам факт їх існування. Про них і розповідь.


Розпочнемо з центру міста. На Соборній площі (яка, до речі, у різні часи мала назву і Майдану червоних інвалідів, і Української, і Радянської) розташовується обеліск, що увіковічує пам'ять підпільної комсомольсько-молодіжної організації, яка діяла у місті в роки фашистської окупації. У 1968 році на мітингу, присвяченому святкуванню 50-річчя ВЛКСМ, під основу обеліска закладено капсулу з рапортом-листом комсомольців 60-х років до комсомольців 2018 року. Принаймні, про це чітко сповіщає напис на мармуровій плиті: "Здесь хранится письмо комсомольцев 60-х годов к комсомольцам 2018 года. г. Бердичев 1968 г.".







Пам'ятник В.І. Леніну біля загальноосвітньої школи №15.
Фотографія 2006 р.

Пам'ятник В.І. Леніну.

Йдемо далі. Перед центральним входом до загальноосвітньої школи №15 встановлено пам’ятник В.І. Леніну. Коли у 1961 році у Бердичеві вводиться у дію нова школа, одночасно з її відкриттям перед центральним входом встановлюється цей пам’ятник. Через два роки комсомольцями школи під пам’ятник закладається капсула з посланням до учнів-комсомольців майбутнього.





















Пам'ятник працівникам машинобудівного заводу "Прогрес",
що загинули в роки Великої Вітчизняної війни.
Фото 2006 р.

Пам'ятник працівникам
заводу "Прогрес".

На території машинобудівного заводу "Прогрес", на площі Ленінського комсомолу, встановлено пам'ятник працівникам заводу, що загинули у роки Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр. В день його відкриття 19 грудня 1980 року у підніжжя пам’ятника було закладено капсулу з листом-посланням бердичівлянам 2017 року, року 100-річчя Великого Жовтня. До листа додано список авторів і творців пам’ятника, а також список передовиків виробництва, переможців змагання. Право закласти капсулу з листом у підніжжя пам’ятника було надане переможцям соціалістичного змагання на честь 100-річчя з дня заснування заводу Л.О. Тимощуку і А.П. Пасічнику.
















Пам'ятник працівникам Бердичівського шкірзаводу,
що загинули в роки Великої Вітчизняної війни.
Фото 2006 р.

Пам'ятний знак працівникам
Бердичівського шкірзаводу.

На території колишнього шкіроб’єднання ім. Ілліча встановлено пам'ятник працівникам Бердичівського шкірзаводу, що загинули в роки Великої Вітчизняної війни. Тепер мало хто і згадає, що вертикальні стели цього монументу, виготовлені з полірованого лабрадориту, встановлені на основі, у якій вмонтовані шкатулки з землею, доставленою з Малахового кургану та Сапун-гори.













Пам'ятник В.І. Леніну в селі Рея Бердичівського району.
Фотографія 2007 р.

Пам'ятник В.І. Леніну,
с. Рея, 2007 р.

Аналогічно, такі ж пам’ятки-послання є і в Бердичівському районі. Одна з них – у селі Рея: 1970 року на честь 100-річчя від дня народження тут було встановлено пам’ятник-погруддя В.І. Леніну. У день відкриття під основою пам'ятника було закладено пам'ятну капсулу, яка містить звернення до майбутніх поколінь з терміном відкриття у 2017 році – до 100-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції.

Цей перелік можна було б продовжувати, але збережемо інтригу – вказані дати не за горами. Настане час – почитаємо?


Анатолій Горобчук.

















P.S. Стаття була написана та опублікована наприкінці 2007 року. І сама по собі вже стала історією, оскільки життя внесло корективи у сьогодення. Зокрема, 7 квітня 2008 року силами приватних підприємців, які викупили територію колишнього шкіроб’єднання ім. Ілліча, пам'ятний знак загиблим працівникам шкірзаводу було перенесено на нове місце – у сквер ПТУ №12. Але як повідомили виконавці робіт з перенесення, шкатулки з землею Малахового кургану та Сапун-гори під пам’ятним знаком не знайшли. Можливо, шкатулки приховали. А може просто не бажали займатись цією справою?